У х в а л а

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1,

                                        в с т а н о в и л а:

          вироком Оболонського районного суду м. Києва від 8 листопада 2006 року

                             ОСОБА_1,

                             ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

                              не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на три роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

        На підставі ст. ст. 75,76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, з покладенням обов'язків періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_2 20 330 грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_3 17 687грн. 63 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 грн.  моральної шкоди.

         Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 в частині цивільного позову скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

       У решті цей вирок залишено без зміни.

        ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 6 березня 2006 року близько 9 год. 35 хв., керуючи автомобілем «Ауді - 8» та рухаючись по проспекту Героїв Сталінграда в м. Києві зі сторони вул. Героїв Дніпра в напрямку вул. Тимошенко, порушив п.п. 12.1. Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим не справився з керуванням та виїхав на зустрічну смугу руху, де напроти буд. 42 по проспекту Героїв Сталінграда, вчинив зіткнення з автомобілем «Пежо-405» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого пасажиру автомобіля Пежо-405 ОСОБА_4 було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.

        У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1просить судові рішення щодо нього змінити та пом'якшити призначене йому покарання, зменшивши тривалість іспитового терміну до одного року.

        Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

           Висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і в касаційній скарзі не оспорюється.

       Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно, що також не оспорюється засудженим.

       Покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, його особи, обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі і тих на які посилається у касаційній скарзі засуджений, з наведенням у вироку мотивів прийняття такого рішення і відповідає вимогам ст. 65 КК України та є справедливим, а тому підстав для пом'якшення засудженому покарання про що йдеться у його касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку не виявлено.

 Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

        Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

         Відмовити в задоволенні касаційної скаргиОСОБА_1, засудженого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 8 листопада 2006 року.

судді:

     Кармазін Ю.М.           Коротких О.А                Косарєв В.І.