У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 29 листопада 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,

уродженця АДРЕСА_1

Новосибірської області Російської Федерації,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративною діяльністю, строком на         1 рік, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком  1 рік.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, являючись службовою особою - директором ТОВ “Камелія”, 27 липня 2005 року, зловживаючи службовим становищем, розтратив увірене йому майно на користь третіх осіб   шляхом оплатної передачі ЗАТ “Вега-М” майна СПК “Більшовик”, отримавши за це суму, еквівалентну 800 грн. та спричинивши СПК “Більшовик” шкоду у розмірі 4 363 грн. 21 коп.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину й правильності кваліфікації його дій, просить скасувати вирок із направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Посилається на те, що суд незаконно звільнив засудженого на підставі ст. 75 КК України від відбування не лише основного, а ще й додаткового покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який підтримав доводи подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання та доповнення до нього, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” при звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд відповідно до ст. 77 КК може призначити додаткові покарання, у тому числі позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.

Проте, суд, призначивши ОСОБА_1 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративною діяльністю, строком на один рік, та на підставі ст. 75 КК України звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням  з іспитовим строком один рік, порушив вищевказані вимоги закону, так як звільнив засудженого від основного та додаткового покарання.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що вирок щодо  ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи слід врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і за умови підтвердження обсягу обвинувачення, в якому ОСОБА_1 визнано винним за даним вироком, прийняти рішення, яке б відповідало вимогам  кримінального закону.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України,               колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2006 року скасувати й направити справу щодо ОСОБА_1 на новий судовий розгляд.

                                                          С у д д і :

Кравченко К.Т.                             Мороз М.А.                                    Шевченко Т.В.