Справа № 22-а-14/11Головуючий у 1-й інстанції Кузевич Й.Я.
Категорія - 79Доповідач - Бершадська Г.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого судді Бершадської Г.В.
суддів Гірського Б.О., Бахметової В.Х.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду м. Тернополя справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільській області на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільській області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся з вимогами до відповідача про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії за період з 2007 року по день винесення судового рішення.
Вказує, що він є дитиною війни та відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідач виплачував вказане підвищення до пенсії протягом 2007-2010 років в неповному обсязі.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 11.10.10 позов задоволено частково.
Визнано дії управління ПФУ в Бучацькому районі неправомірними.
Зобов’язано управління ПФУ в Бучацькому районі Тернопільської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.04 №2195 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням вимог ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 22.09.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по вересень 2010 року включно, з врахуванням виплачених сум.
Стягнуто з управління ПФУ в Бучацькому районі Тернопільській області на користь ОСОБА_2 37 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
У 2007 році йому не було нараховано і виплачено підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а з 2008 року –виплачувалось у неповному обсязі, що підтверджується довідкою № 1681 від 22.09.10.
Ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
П. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»зупинено на 2007 рік із врахуванням вимог ст. 11 цього Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.12 ст. 71 та ст. 11 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»
Пп. 2 п. 41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік»змінено редакцію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 ці зміни також визнані неконституційними, оскільки за правилами ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
У силу ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КС України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, на підставі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що судом вірно вирішено вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу надбавки в межах строку позовної давності за періоди з 22.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по вересень 2010 року включно. Відмова в такому нарахуванні та виплаті є протиправною бездіяльністю управління ПФУ в Бучацькому районі Тернопільській області.
З урахуванням того, що законодавством України з 2009 року по вересень 2010 року дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено, тому колегія суддів приходить до висновку, що судом також вірно вирішено вимоги щодо зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу згаданої надбавки у цей період.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про відсутність визначення у законодавстві поняття «мінімальна пенсія за віком, як розрахункової величини для підвищення пенсії, згідно із вимогами ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», оскільки за чинним законодавством України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і норми закону щодо заборони застосування даного розміру для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат відсутні.
Доводи апелянта про те, що суд не з’ясував чи були нараховані бюджетні кошти для повної реалізації програми з доплат дітям війни на увагу не заслуговують, оскільки фінансування цих видатків не є предметом цього спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню ПФУ в Бучацькому районі Тернопільської області для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права й підстав для його скасування –не вбачає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Справа розглянута в межах та в порядку діючого на час її розгляду законодавства.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільській області відхилити.
Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Г.В. Бершадська