УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-20285/2011 року Головуючий у 1 інстанції Бардін О.С.
Категорія – 45 (I) Доповідач Неклеса В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року лютого «09» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів: Зубакової В.П., Остапенко В.О.
при секретарі: Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Управління земельних ресурсів Криворізької міської ради про встановлення меж земельних ділянок.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
Позивачка – ОСОБА_2;
Відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4.
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа Управління земельних ресурсів Криворізької міської ради і просила відновити межі між земельними ділянками будинку АДРЕСА_1 відповідно до схематичного плану земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_2 з тих підстав, що відповідачі самочинно знесли огорожу по межі земельних ділянок та встановили межу на її земельній ділянці.
Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суд не взяв до уваги, що вона сплачує податок за земельну ділянку площею 0.0473 га. у формі прямокутника і що відповідачка ОСОБА_3 у 2005 році підписала акт встановлення меж її земельної ділянки, а у 2008 році самочинно порушила межу земельних ділянок.
Крім того, суд не перевірив конфігурації земельних ділянок та їх площі, які знаходяться у її користуванні та відповідачки ОСОБА_3 і їх відповідність документам у інвентарних справах КП ДОР «Криворізьке БТІ».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що відповідачі не порушили права позивачки на користування земельною ділянкою і межа між їхніми земельними ділянками відповідає технічній документації та технічному звіту по виконанню топографо-геодезичних робіт щодо кадастрової зйомки земельної ділянки по АДРЕСА_1
Такий висновок суду підтверджується встановленими обставинами та матеріалами справи.
Згідно ч.1 ст. 30 ЗК України 1990 року, який був чинним на час виникнення правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження –будівлі та споруди.
Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках, як зазначено у ч.4 вказаної статті, посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЗК України, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
На підставі договору дарування від 26 жовтня 2000 року позивачка ОСОБА_2 стала власником будинку АДРЕСА_1. Згідно п.1 цього договору дарування, земельна ділянка, на якій знаходився будинок, перейшла ОСОБА_2 у тимчасове користування та підлягала реєстрації на праві особистої власності згідно з діючим законодавством, тобто відповідно до положень ЗК України 1990 року.
Отримавши в дар будинок позивачка не оформила у встановленому порядку право власності або право користування на земельну ділянку на якій знаходився її будинок.
Згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва будинку на праві особистої власності від 23.02.1960 року, земельна ділянка площею 400 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 була надана для будівництва жилого будинку ОСОБА_5, і ним було побудовано будинок на цій земельній ділянці. Після неодноразового відчуження цього будинку, позивачка на підставі договору дарування від 26.10.2000 року набула на нього права власності і до неї перейшло право на тимчасове користування земельною ділянкою, яка надавалась у 1960 році ОСОБА_5.
Фактичний розмір земельної ділянки, якою стала тимчасово користуватися позивачка за договором дарування будинку, було зазначено у технічному паспорті на цей будинок площею 473 кв.м.. Документів про додаткове виділення земельної ділянки площею 73 кв.м. позивачка не надала.
Наведені обставини свідчать, що позивачка, не набувши права власності або права користування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 не доказала, що вона у встановленому порядку набула права користування земельною ділянкою площею 400 кв.м. та додатковою земельною ділянкою площею 73 кв.м. а відповідачі порушили межу земельної ділянки шляхом перенесення встановленої межі у глибину її земельної ділянки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що права позивачки на користування земельною ділянкою не були порушені, відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: