Справа № 2-а-568/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 лютого 2011 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

          головуючого –судді Прасолова В.М.          

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо –патрульної служби батальйону дорожньо –патрульної служби відділу ДАІ м. Кривого Рогу Кошевого Сергія Анатолійовича про визнання нечинною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -

                                                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора дорожньо –патрульної служби батальйону дорожньо –патрульної служби відділу ДАІ м. Кривого Рогу Кошевого С.А..(далі за текстом “інспектор”), в якому просить: визнати нечинною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 8 січня 2011 року.

В обґрунтування позову наводить наступне. Постановою інспектора від 08.01.2011 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважає постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. 08.01.2011 року не порушував вимоги дорожнього знаку 15.8 е. Правил дорожнього руху України. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 9, 33, 245, 268, 276, 280 КУАП відповідно до яких, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Згідно ст.9 КУАП, адміністративним правопорушенням    (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна)   дія   чи   бездіяльність,   яка   посягає   на громадський  порядок,  власність,  права  і  свободи  громадян,  на  встановлений  порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 33 КУАП зазначає,   що   стягнення   за   адміністративне   правопорушення   накладається   у   межах, установлених  цим  Кодексом  та іншими законами  України.  При  накладенні  стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При винесенні постанови цього зроблено не було, та посадовою особою, що

виносила постанову зазначені вимоги закону не враховані, що грубо порушило законні права та інтереси. При винесенні постанови було порушено права, які закріплені в ст.268 КУАП, а саме:   право знайомитися з матеріалами справи, при розгляді  справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на   надання   правової  допомоги   особисто   чи  за  дорученням   юридичної  особи,   що   є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.          8 січня 2011 року,  рухаючись по вул. Ногіна у м.  Кривому Розі  на автомобілі  "ДЕУ ЛАНОС", державний номер НОМЕР_1(далі за текстом «автомобіль «ДЕУ»), помітив, що двигун автомобілю раптово перестав працювати. Намагання завести автомобіль на ходу були безуспішними, у зв'язку з чим,  у відповідності з вимогами ПДР України був змушений здійснити вимушену зупинку по правому краю проїзної частини вул. Ногіна, що у м. Кривий Ріг. Так випадково сталось, що безпечний маневр та зупинку автомобілю зміг виконати неподалік зупинки маршрутних транспортних засобів. Щойно зупинившись, увімкнув світловий сигнал аварійної сигналізації й відкрив капот транспортного засобу. Місце розташування транспортного засобу не заважало руху іншим учасникам дорожнього руху й, звісно, не спричиняло аварійної ситуації. У цей же час підійшов відповідач й почав складати протокол про адміністративне правопорушення серія й оскаржувану постанову з приводу того, що він, позивач, здійснив зупинку в забороненому місці. Повідомив, що зупинився вимушено, через несправність двигуна. Інспектором було проігноровано об'єктивні обставини справи й незаконно складено оскаржувану постанову. У протоколі про адміністративне правопорушення у розділі "пояснення правопорушника" зазначив дійсну причину вимушеної зупинки. Відповідно до п.15.14. ПДР України, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил. Вимушена аварійна зупинка була продиктована несправністю   інжектора та  систем  двигуна автомобілю.  Даний  факт  підтверджується квитанцією станції технічного обслуговування на якій зазначену несправність було відремонтовано.

Позивач не прибув до суду, відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, будь яких заяв суду не подав. З урахуванням викладеного справа на підставі ст. 128 ч.6 КАС України розглянута у письмовому провадженні.

Під час розгляду справи безпосередньо досліджені наступні письмові докази: талон(а.с.4), реєстраційний талон(а.с.5), постанова(а.с.6), протокол(а.с.7).

На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини. При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини. При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач 8 січня 2011 року, керував автомобілем "ДЕУ". Внаслідок технічної несправності автомобіля позивач здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортів. Вказані обставини встановлені з позову, який узгоджується з протоколом(а.с.7), не спростовані відповідачем або наявними в справі доказами.

8 січня 2011 року інспектором винесена постанова, відповідно до якої позивач 8 січня 2011 року, керуючи автомобілем ”ДЕУ”, в на вул. Ногіна в м. Кривому Розі здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортів. Зазначеною постановою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП. Вказані обставини встановлені постановою(а.с.6).

Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються КУпАП.

Відповідно до ст. 256 КУпАП  у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити викладення обставин, установлених при розгляді справи. У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил стоянки. Згідно ст..18 КУпАП, не є адміністративнім правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом, але вчинена в стані крайньої необхідності, зокрема для усунення небезпеки, яка загрожує громадському порядку. Судом встановлено, що позивач для забезпечення безпечності руху здійснив вимушену стоянку. Таким чином в діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Тому при складанні протоколу та винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектор діяв всупереч вказаним вимогам КУпАП, винесена ним постанова підлягає скасуванню.

Дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у  відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні  своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.122,245,247,256,280,293 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 86, 94, 128, 158, 161, 162, 163  КАС України, суд -

                                                                         ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо –патрульної служби батальйону дорожньо –патрульної служби відділу ДАІ м. Кривого Рогу Кошевого Сергія Анатолійовича - задовольнити повністю.

Визнати нечинною та скасувати постанову, винесену 8 січня 2011 року інспектором дорожньо –патрульної служби батальйону дорожньо –патрульної служби відділу ДАІ м. Кривого Рогу Кошевим Сергієм Анатолійовичем у відношенні ОСОБА_1.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                      В.М. Прасолов