Справа № 2-а-376/11

ПОСТАНОВА

іменем            України

"03" лютого 2011 р.

Дзержинський районний суд в складі: Грищенко Н. М.,

при секретарі                                                           Желдак О.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом: ОСОБА_2 до інспектора  ВР Відділу  Державної автомобільної інспекції для обслугування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ  УМВС України в Дніпропетровської області старшого лейтенанта міліції  Козачук Миколи Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -  

                                                  В С  Т А Н О В И В:

             Звернувшись до суду із вищеназваним позовом, позивач  ОСОБА_2 посилається на ті обставини, що постановою   інспектора  ВР Відділу  Державної автомобільної інспекції для обслугування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ  УМВС України в Дніпропетровської області старшого лейтенанта міліції  Козачука М.В. від 05.01.2011 р. серії АЕ1 № 093375, його було визнано винним у скоєнні адміністративною правопорушення, передбаченого ч. 1 .ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 гривень.

           Вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги щодо своєчасного, всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

           При розгляді справи інспектором  не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином він вважає постанову    незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

           В постанові інспектора зазначено, що він  05.01.2011 року о 17 год. 05 хв.   він рухався  по вул. Жигулівська м. Кривого Рогу  керуючи автомобілем  «Деу Ланос» д/н НОМЕР_1, на лобовому склі якого  мається тріщини більше  ніж 50 мм в зоні роботи склоочисників, цим порушив п. 31.4.7  ПДР України. Однак при цьому інспектор не взяв до уваги те що    пунктом 31.4.7 ПДР України не передбачено вид даного порушення.

          Крім того він посилається на те, що під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення та при винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності,  він був позбавлений права на захист своїх прав  та юридичну допомогу, був позбавлений права надати дані що характеризують його майновий стан,  обставини що пом’якшують  відповідальність.

             Він не згоден з доказами своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, вважає їх незаконними тому вимушений звернутися до суду з позов про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

          Позивач до судового засідання не з’явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

        Відповідач до судового засідання не з’явився,  про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, що підтверджено письмовими матеріалами справи, зокрема розпискою зі штампом ДАІ м. Кривого Рогу.

          На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

            Оскільки справу розглянуто без участі сторін, відповідно до ст. 41 КАСУ фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд  не здійснює.

             Згідно до вимог ст.. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

  Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

 З урахуванням пояснень, які були надані позивачем в адміністративному позові, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

                В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою - інспектором  ВР Відділу  Державної автомобільної інспекції для обслугування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ  УМВС України в Дніпропетровської області старшим лейтенантом міліції  Козачуком Миколою Володимировичем на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України   05 січня 2011 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст.  121 ч.1 КУпАП, якою до позивача  застосовано  адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.6).

                 Відповідачем при винесені постанови було встановлено, що  05.01.2011 року о 17 год. 05 хв. водій ОСОБА_2 по вул. Жигулівській  м. Кривого Рогу керував автомобілем «Деу  Ланос» д/н НОМЕР_1 на лобовому склі якого мається тріщина більше ніж 50 мм в зоні роботи склоочисників. При цьому інспектор встановив, що ОСОБА_2 було порушено п. 31.4.7 (в) ПДР України.

                  Однак судом встановлено, що порушення п. 31.4.7 (в)  передбачає за  встановлення на скло додаткові предмети або нанесення покриття, які обмежують  оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, а не за тріщину на лобовому склі.

      Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної  поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

                Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов'язковим є врахування особи порушника.

      ОСОБА_2, є власником зазначеного у постанові від 05.01.2011 року транспортного засобу, що підтверджено письмовими матеріалами справи. Тому, суд вважає саме позивача по справі належною особою, що притягується до адміністративної відповідальності.

      Відповідно   до   вимог  статті   71   КАС України  в  адміністративних  справах   про протиправність   рішень,   дій   чи   бездіяльності   суб'єкта   владних   повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

       Відповідач по справі не з»явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій.                                                                                       

     Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.

Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

  Таких документів до оспорюваної постанови відповідачем також не надано.                                                         Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.

             З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 05.01.2011 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.

             Відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення.

              Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.

               За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв"язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.  

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд –

                                                       ПОСТАНОВИВ:

         Позов ОСОБА_2 до інспектора  ВР Відділу  Державної автомобільної інспекції для обслугування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ  УМВС України в Дніпропетровської області старшого лейтенанта міліції  Козачук Миколи Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -  задовольнити повністю.

          Визнати незаконними дії посадової особи інспектора  ВР Відділу  Державної автомобільної інспекції для обслугування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ  УМВС України в Дніпропетровської області старшого лейтенанта міліції  Козачук Миколи Володимировича.

         Скасувати Постанову від 05 січня 2011 року серії АЕ1 № 093375 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, винесену посадовою особою - інспектором  ВР Відділу  Державної автомобільної інспекції для обслугування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ  УМВС України в Дніпропетровської області старшим лейтенантом міліції  Козачук Миколою Володимировичем  про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

                     Провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення -  закрити.

                 Рішення загального суду, як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя:Н. М. Грищенко