Судове рішення #13512983

                                                                                                      Справа № 22Ц-224/11

                                                                                          

     АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа №22ц-224/11                                                                    оскаржуване рішення ухвалено під головуванням

Категорія:    44                                                                                                     Верьовочнікова В.М.

                                                                                                          Доповідач: Мішеніна С.В.


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26.01.2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Мішеніної С.В.

Суддів: Чуприни В.О., Морозовського В.І.

При секретарі: Топольській В.О.

За участю: позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

                     відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, із участю третіх осіб –відділу опіки та піклування у справах неповнолітніх Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про вселення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.11.2010р., -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулася у серпні 2010 року до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 із участю третіх осіб –відділу опіки та піклування у справах неповнолітніх Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням.

Вимоги мотивувала тим, що 31.05.1994 року виконкомом Жмеринської ради був виданий ордер на квартиру АДРЕСА_1 на сім’ю, до складу якої входили ОСОБА_7 –наймач, ОСОБА_2 –дружина, ОСОБА_8 –дочка, ОСОБА_9 –син, після одруження якого у 1998 році у квартирі була прописана ОСОБА_4, а у 1999р. їхня дочка ОСОБА_5

Так як ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спірній квартирі фактично не проживали, то позивачка просила визнати їх особами, що втратили право на користування квартирою.

ОСОБА_4 у власних інтересах та  в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про вселення.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.11.2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Вселено ОСОБА_4, ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_1 вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Жмеринського міськрайонного суду від 24.11.2010р. та ухвалити нове про  задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням внаслідок того, що тривалий час  були відсутні та відмовити в задоволенні зустрічного позову про вселення в житлове приміщення.

Вимоги мотивувала тим, що судом  неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким  суд, виконавши всі вимоги судочинства вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7, 31.05.1994р. на сім’ю, яка складалася з 4-х чоловік, отримав ордер на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.8).

Після його смерті особовий рахунок був переоформлений на ОСОБА_2 Відповідно ст.. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займаним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами  сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

11.09.1998р. у спірній квартирі була прописана ОСОБА_4 дружина колишня сина наймача, 27.08.99р. ОСОБА_5 внучка наймача (а.с. 10).

Як пояснили сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у квартиру не вселялися та не проживали.

В дійсності ОСОБА_4 із ОСОБА_5 проживають у АДРЕСА_2 (а.с. 11).

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності  наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 недоведено, що вона з дитиною була відсутня у спірній квартирі з поважних причин.

Крім того, встановлені судом першої інстанції обставини вказують на те, що прописка ОСОБА_4, ОСОБА_5 мала формальний характер.

Як встановлено судом на даний час у спірній двокімнатній квартирі проживають ОСОБА_2, ОСОБА_6 та матір позивачки, яка потребує сторонньої допомоги, що не прийнято до уваги судом першої інстанції.

При таких обставинах вселення ОСОБА_4 із ОСОБА_5 буде сприяти погіршенню умов проживання її з дитиною та інших осіб, які на даний час проживають у квартирі загальною жилою площею 29,4 кв.м.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

          Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-


В И Р І Ш И Л А :


          Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 24.11.2010 року скасувати.

          Ухвалити нове рішення, яке викласти в наступній редакції.

          Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 з участю третіх осіб відділу опіки та піклування у справах неповнолітніх Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 задоволити.

          Визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1

          В задоволенні позову ОСОБА_4 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про вселення відмовити.

          Рішення набирає законної сили з дня проголошення.

Може бути подано касаційну скаргу протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.




Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація