Справа № 20108/74 /2011
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2011р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Біленко Л.В.
при секретарі - Кущієвої М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом прокурора Ленінського району АР Крим в інтересах держави в особі Бєлінської сільської ради Ленінського району АР Крим до ОСОБА_1 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва,
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Ленінського району АР Крим в інтересах держави в особі Бєлінської сільської ради Ленінського району АРК звернувся до Ленінського районного суду АРК з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. Ухвалою суду від 17.08.2010р. справу передано до Керченського міського суду АРК за підсудністю, оскільки відповідач зареєстрований та проживає в м. Керчі. Ухвалою судді Керченського міського суду АРК від 06.10.2010р. справу прийнято до провадження Керченського міського суду АРК.
Позов мотивованій тим, що рішенням 35 сесії 5 скликання Бєлінської сільської ради Ленінського району АРК ОСОБА_1 під будівництво пансіонату передана в оренду на 49 років земельна ділянка № НОМЕР_1, в с. Ніжнєзаморське Ленінського району АРК загальною площею 0,30 га за рахунок земель Ленінського району , не наданих у власність чи користування в межах населених пунктів з зобов’язанням відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 5828,00 грн., але він ці втрати не відшкодував. Посилаючись на норми Конституції України, ст.ст. 207-209 Земельного кодексу України, просить стягнути з відповідача на користь Бєлінської сільської ради зазначену суму та покласти на нього судові витрати.
Прокурор Ленінського району АРК в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Наказом Генерального прокурора України від 29.11.2006р. № 6 гн «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» встановлено, що участь у розгляді цивільних та адміністративних справ за позовами прокурора в судах забезпечується прокурором за місцем розташування суду, на підставі чого позовні вимоги в судовому засіданні підтримані прокурором м. Керчі.
Представник Бєлінської сільської ради Ленінського району АРК до судового засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідач до судового засідання не з’явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав письмові заперечення на позов.
Представник відповідача –ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, вважає недоведеними обставини, на які позивач посилається в обґрунтування вимог. Зазначив, що немає будь-яких доказів щодо цільового призначення земельної ділянки № НОМЕР_1, вона не віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, правовідносини щодо користування ділянкою між сторонами не оформлені , договір оренди не укладався, затверджений рішенням сесії проект землеустрою з відводу земельної ділянки № НОМЕР_1 державну експертизу не пройшов. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши думку прокурора та представника відповідача, оцінивши доводи письмових заперечень відповідача, вивчивши обставини по справі та перевіривши їх доказами, надавши доказам правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Враховуючи зміст позову , суд при вирішенні спору застосовує норми Земельного кодексу України (далі - ЗК України), з урахуванням роз’яснень , викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», положення Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського , лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» від 17.11.1997 р. № 1279 (далі –Постанова КМУ № 1279) та норми інших нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правовідносини.
На підставі дослідження доказів по справі судом встановлено, що Рішенням 35 сесії 5 скликання Бєлінської сільської ради Ленінського району АРК від 24.09.2009р. затверджений проект землеустрою з відводу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для будівництва пансіонату в с. Ніжнєзаморське Ленінського району АРК ( ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 0,3000 га, код цільового використання -1.11.6). (а.с.2)
Згідно до п.2 зазначеного рішення відповідачу передано в оренду на 49 років під будівництво пансіонату в сілі Ніжнєзаморське Ленінського району АРК земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0122781200:04001:0021 загальною площею 0,3000 га , за рахунок земель Бєлінської сільської ради , не наданих у власність чи користування , в межах населеного пункту Бєлінської сільської ради (шифр строки 96 ф. 6-зем).
Рішенням зазначено, що земельна ділянка № НОМЕР_1 буде віднесеною до земель для несільськогосподарської підприємницької діяльності.
Згідно до розділу 3 зазначеного рішення відповідач зобов’язаний виконувати обов’язки землекористувача у відповідності до ЗК України, отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, впродовж трьох місяців виконати роботи з установлення меж земельної ділянки в натурі та оформити договір оренди з Бєлінською сільською радою, а також відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 5828,00 грн.
Рішенням 39 сесії Бєлінської сільської ради від 24.12.2009р. булі внесені зміни до вищезазначеного рішення від 24.09.2009р., а саме : виключено вказівку про тримісячний строк виконання відповідачем обов’язків , передбачених п.3 рішення сесії від 24.09.2009р. . (а.с.41)
Згідно до розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва , викликаного вилученням сільськогосподарських угідь, витрати сільськогосподарського виробництва складають 5828,00 грн. ( а.с. 57)
Як убачається з відомостей Відділу держкомзему у Ленінському районі АРК , витрати сільськогосподарського виробництва у визначеній сумі станом на 09.06.2010р. відповідачем не відшкодовані. (а.с.4) Згідно до пояснень представника відповідача та письмових заперечень відповідача на час розгляду справи в суді відповідні втрати відповідачем не відшкодовані.
Суд надає правову оцінку встановленим по справі обставинам, керуючись наступним.
Стаття 14 Конституції України закріплює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави .
Зі змісту ст. 18 ЗК України убачається, що всі землі в межах України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії , які визначені ст. 19 ЗК України, в пункті «а»частини 1 якої зазначені землі сільськогосподарського призначення.
Згідно до ч.2 ст.22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги , а також несільськогосподарські угіддя ( господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, землі під господарськими будівлями і дворами, тощо)
У відповідності до вимог ч.1 ст. 207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь , лісових земель та чагарників , а також втрати , завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Частина 2 зазначеної статті передбачає, що відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь , як основного засобу виробництва в сільському господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом. Отже , об’єктом правовідносин, що регулюються статтею 207 ЗК України є саме сільськогосподарські угіддя.
Відповідно до ДСТУ 26640-85 (СТ СЕВ 4472-84), затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 28.10.1985 року № 3453, сільськогосподарські угіддя визначені як земельні угіддя, які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської продукції.
Згідно до п.4 «Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1279, відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського господарства, проводиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.
До прийняття Закону України «Про державний земельний кадастр», порядок отримання інформації про земельну ділянку регулюється Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року № 174. Як вбачається з п. 3.2 Тимчасового порядку, реєстраційна картка земельної ділянки містить, зокрема, кількісну характеристику земель, переданих у власність, постійне користування, оренду, яка відображає загальну площу переданих земель, в тому числі сільськогосподарських угідь із зазначенням розміру кожного виду сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, кормових угідь).
Оскільки відповідач стверджує , що земельна ділянка № НОМЕР_1 не відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та не має відповідного цільового призначення, суд надає оцінку цим ствердженням на підставі дослідження доказів по справ.
У відповіді відділу Держкомзему у Ленінському районі АРК , отриманої на запит суду щодо надання відомостей про цільового призначення спірної земельної ділянки , будь-яких відомостей про цільове призначення спірної земельної ділянки не зазначено. (а.с.76)
В висновку державної експертизи землевпорядної документації , зробленої Республіканським комітетом по земельним ресурсам АРК від 24.06.2009р. зазначено, що згідно висновку Ленінського районного відділу земельних ресурсів категорія земель спірної земельної ділянки не встановлена, раніше земельна ділянка була віднесена до земель запасу (а.с.43). Аналогічні відомості містяться в рішенні сесії Бєлінської сільської ради від 24.09.2009р. (а.с.2)
В вихідній земельно-кадарстровій інформації , яка використовувалась при проведенні державної експертизи земельної ділянки , зазначено, що спірна земельна ділянка має цільове призначення за кодом «4»(а.с.48).
Згідно до Українського класифікатору цільового використання землі, затвердженого Держкомземом України від 24 квітня 1998 р. N 14-1-7/1205, до категорії «4» відносяться землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історійко-культурного призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі дослідження вищезазначених письмових доказів суд доходить висновку, що переконливих доказів щодо цільового призначення спірної земельної ділянки як такої, що відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, суду не надано. Отже обставини, якими обґрунтований позовні вимоги про зобов’язання відповідача відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва у зв’язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, не є доведеним в судовому засіданні.
Порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності в оренду регламентований ст.ст.123,124 ЗК України та Законом України «Про оренду землі», з яких убачається, що однією з підстав прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду є висновок уповноваженого органу про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки . Суд знаходить доведеними ствердження представника відповідача, що проект землеустрою з відводу земельної ділянки № НОМЕР_1 в оренду , який був затверджений Рішенням сесії Бєлінської сільської ради від 24.09.2099р. , державну експертизу не пройшов, оскільки в матеріалах справи міститься висновок Державної експертизи від 24.06.2009р. № 1744/7, згідно до якого Проект землеустрою з відводу земельної ділянки , яка передається в оренду гр. ОСОБА_1 під будівництво пансіонату, не в повній мірі відповідає вимогам діючого законодавства України , встановленим нормам та правилам та повернутий на доробку. (а.с.43)
Згідно до п. «а»ч.1 ст.21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.
Вирішуючи спір, суд приймає до уваги, що рішенням 3 сесії 6 скликання Бєлінської сільської ради від 23.12.2010р. рішення 35 сесії 5 скликання від 24.09.2009р. скасовано, що убачається з відповіді Бєлінського сільського голови. (а.с.74)
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову та відмовляє в позові в повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України при таких обставинах судові витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 4,10,11, 57, 60, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову прокурора Ленінського району АР Крим в інтересах держави в особі Бєлінської сільської ради Ленінського району АР Крим до ОСОБА_1 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим . Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя –