Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-10921/10 Головуючий у 1 й інстанції - Кривошея С.С.
Доповідач - Чубуков О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
Головуючого судді: Чубукова О.П.
Суддів: Каратаєвої Л.О., Михайловської С.Ю.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про продовження терміну для звернення до суду, визнання незаконною відмови та зобов’язання нарахування та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2010 року позов задоволено частково, а саме визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області щодо своєчасного перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 19 лютого 2009 року по 31 січня 2010 року; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії та виплатити позивачу підвищення до пенсії , що була виплачена йому у періоди з 19 лютого 2009 року по 31 січня 2010 року з урахуванням права отримувача пенсії на її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В решті позовних вимогах відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права , ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-ІV (далі –Закон №2195-ІV),та має статус «дитини війни», що відповідачем не заперечується, та підтверджено пенсійним посвідченням (а.с.09) .
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", однак Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV "Про внесення змін до ЗУ "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, проте протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно –правових актів не видавалось, тому і підстав для нарахування підвищення у 2006 році не було.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, а тому його бездіяльність є протиправною. Проте статтею 99 КАС України ( у редакції до внесення змін Законом України N 2453-VI від 07.07.2010 року) встановлено річний строк на звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Позивач з даним позовом звернувся до суду першої інстанції з пропущенням строку, а відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов зазначав про пропуск позивачем встановленого ст. 99 КАС України (у редакції до внесення змін Законом України N 2453-VI від 07.07.2010 року) строку на звернення до суду за захистом порушеного права та наполягав на застосуванні негативних наслідків пропуску цього строку, які передбачені ст. 100 КАС України( у редакції до внесення змін Законом України N 2453-VI від 07.07.2010 року) та оскільки позивачем під час розгляду даної адміністративної справи не було надано суду доказів наявності поважних причин пропуску ним строку на звернення до суду за захистом порушеного права за період з 01.01.2006р. по 19.02.2010р., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано розглядав заявлені позивачем позовні вимоги в межах встановленого ст. 99 КАС України строку від дати звернення позивача до суду першої інстанції з позовом. При цьому колегія суддів зазначає, що, оскільки законом не встановлено інше, суд за внутрішнім переконанням оцінює причини пропущення строку звернення до суду за кожною з заявлених позовних вимог і, дійшовши висновку, що певні причини пропущення строку звернення до суду не є поважними, може відмовити у задоволенні частини позовних вимог або позову в цілому.
Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни до уваги не беруться оскільки на час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Тому при визначені розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Що стосується відсутності бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії , то ця обставина не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного Фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, не пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
З огляду на викладене постанова Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2010 року в даній справі є законною і обґрунтованою, а підстав для її скасування відсутні.
Керуючись Законом України від 02 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» ,ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 200, ст. 206 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: