ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
"22" жовтня 2007 р. |
Справа № 12/165-3527 |
10 год. 20 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання
Розглянув справу
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль
до відповідача: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька,1, м. Тернопіль
про: скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2007р. №0003041704/0/36454
За участю представників сторін:
позивача:
відповідача: Переймибіда Р.Б. -старший податковий інспектор, довіреність №61301/7/10-015 від 13.09.2007р.
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа -ОСОБА_1, м. Тернопіль, надалі позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом, до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2007р. №0003041704/0/36454.
Позивач в обґрунтування своїх позовних посилається на те, що податковим органом прийнято рішення про стягнення суми податку за результатами перевірки, яка була проведена з порушенням норм чинного законодавства. В підтвердження викладеного додає заяву про право застування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 26.07.2006р., квитанції від 20.07.2006р., лист Тернопільської ОДПІ від 04.08.2006р. №48680/17-130, податкове повідомлення-рішення від 22.05.2007р. №0003041704/0/36454, Акт Тернопільської ОДПІ від 16.05.2007р. №4595/7/-326/2532618293.
Позивач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає, у запереченні проти позову від 10.09.2007р. №60699/7/10-015 зазначає, що під час перевірки було зафіксовано порушення підприємцем положення Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" в результаті чого нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 52033,33 грн. Також зазначає, що заяву позивача про перехід на спрощену систему оподаткування з 1-го серпня 2006 року розглянуто Тернопільською ОДПІ та залишено без розгляду на підставі Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", про що позивачу було надіслано письмову відповідь.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, судом встановлено.
16 травня 2007 року працівниками Тернопільської ОДПІ була проведена перевірка діяльності позивача, за результатами якої складений Акт №459/7-326/2532618293 «Про результати планової документальної виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 24.02.2006р. по 31.12.2006р.», надалі Акт перевірки.
Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки порушення підприємцем статей 13, 14 Декрету КМУ України «Про прибутковий податок з громадян, внаслідок чого донараховано прибуткового податку з доходів від підприємницької діяльності за 2006 рік в сумі 52033,33 грн., а також частину «А»пункт 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
22 травня 2007 року Тернопільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0003041704/0/36454, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на підставі Акту перевірки від 16.05.2007р. №4595/17-326/2532618293 за встановлені порушення ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 52033,33 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ оскаржується позивачем в судовому порядку.
Дослідивши норми чинного законодавства та оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.
Згідно статті 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. №13-92, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Порядок обчислення і сплати податку з доходів встановлено статтею 14 зазначеного Декрету.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Тернопільською ОДПІ оспорюване податкове повідомлення-рішення про застосування до підприємця ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 52033,33 грн. приймалося за підставі висновків Акту перевірки, в якому зазначено, що валові витрати документально не підтверджені.
Як зазначено в Акті перевірки, із наданих підприємцем пояснень від 18.04.2007р. свідчить, що в нього було викрадено документи на придбання лісоматеріалів за 2006 рік, однак довідки з міліції про викрадення документів підприємцем не пред'явлено, що дало підстави податковому органу констатувати факт відсутність документів на придбання лісоматеріалів за 2006 рік.
Згідно з додатком 6 до «Інструкції про прибутковий податок з громадян»норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи становлять 25%. Валові витрати підприємця документально не підтверджені і згідно норми становлять 25% - 134722,84 грн.
Також, перевіркою було встановлено, що за період з 24.02.2006р. по 31.12.2006р. чистий дохід підприємцем ОСОБА_1 визначений в сумі 3912,12 грн., а за даними перевірки становить 404168,53 грн. Розбіжності між валовим доходом та валовими витратами призвели до заниження чистого доходу за 2006 рік на 400256,41 грн. та несплати податку з доходу фізичних осіб в сумі 52033,33 грн., чим порушено ст.ст. 13, 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян».
Оцінивши матеріали перевірки, суд вважає, що податковим органом були надані правомірні висновки щодо відсутності первинних документів, які вимагаються нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку для віднесення будь-яких витрат до складу валових.
Посилання СПД-ФО ОСОБА_1 на те, що Тернопільською ОДПІ не взято до уваги ту обставину, що підприємцем було подано оголошення в засоби масової інформації про втрату документів на придбання товарно-матеріальних цінностей судом до уваги не береться, так як не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки наслідки втрати первинних документів передбачені нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також вказана обставина не звільняє підприємця від обов'язку поновити або частково поновити втрачені та відсутні документи.
Як встановлено судом в процесі розгляду справи позивачем не було дотримано вимог Закону в частині заходів, направлених на поновлення первинних бухгалтерських документів, які були втрачені, знищені.
Твердження позивача, які викладені в позовній заяві про те, що Тернопільською ОДПІ при проведенні перевірки не взято до уваги той факт, що підприємцем 26.07.2006р. до Тернопільської ОДПІ була подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яку було залишено без задоволення листом від 04.08.2006р. №48680/17-130 «Про розгляд заяви»суд відхиляє, оскільки, платник податку не був позбавлений можливості в порядку, встановленому чинним законодавством оскаржити рішення податкового органу або звернутися до суду з відповідним позовом для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За таких обставин, в суду не має правових підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 22.05.2007р. №0003041704/0/36454, так як не підтвердженні матеріалами справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовані належними та допустимими докази відповідачем.
Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У відповідності із ст. 94 КАС України судовий збір позивачу не відшкодовується.
На підставі наведеного, куруючись статтями 69-71, 86, 94, 99, 104, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі «29»жовтня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя