Справа № 461/7647/24

Провадження № 1-кс/461/5692/24

УХВАЛА

20.09.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024142400000032 від 22.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що з 2018 року по даний час, ОСОБА_5 є директором ТзОВ «МЕТ ГРУП ЗАХІД», яке здійснює діяльність з металообробки. З цією метою, ТзОВ «МЕТ ГРУП ЗАХІД» у 2018 році придбано комплекс нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , який складався з двох будівель (складів) та однієї напівзруйнованої будівлі, яка в виробничому процесі не використовувалася. З метою належного оформлення права користування на земельну ділянку під вказаними будівлями у 2018 році між ОСОБА_5 та Солонківською ОТГ укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 загальною площею 1,3 га за вказаною адресою.

В подальшому, а саме 22.01.2024, у зв`язку із необхідністю продажу частини приміщень, а відповідно поділу земельної ділянки, ОСОБА_5 звернувся до Солонківської сільської ради з проханням надати дозвіл на поділ земельної ділянки із кадастровим номером 4623685600:08:000:0310 на дві окремі земельні ділянки.

В свою чергу ОСОБА_4 , як першому заступнику сільського голови Солонківської сільської ради, у точно не встановлений на даний момент досудовим розслідуванням час і спосіб, стало відомо про факт звернення

ОСОБА_5 22.01.2024 до Солонківської сільської ради із заявою про надання дозволу на поділ вищевказаної земельної ділянки, у зв`язку із чим у

ОСОБА_4 , у точно не встановлений період часу, але не пізніше 16-18 квітня 2024 року, виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310.

В подальшому, у точно не встановлений час, ОСОБА_4 вступив в злочинну змову з невстановленими службовими особами Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, до компетенції та повноважень яких входить прийняття рішень про надання дозволу на поділ земельної ділянки, з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 .

Згодом, в період часу 16-18 квітня 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, на земельну ділянку, кадастровий номер 4623685600:08:000:0310, що за адресою АДРЕСА_1 , прибули члени постійної комісії Солонківської сільської ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, благоустрою та екології та під час здійснення огляду земельної ділянки секретар вищевказаної комісії ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5 про необхідність звернення останнього до першого заступника голови Солонківської сільської ради ОСОБА_4 у разі необхідності отримання позитивного рішення щодо поділу даної земельної ділянки.

В подальшому, в період часу 24 - 26 квітня 2024 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, на території Солонківської сільської ради, що за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5 зустрівся із першим заступником голови Солонківської сільської ради ОСОБА_4 та в ході зустрічі останній, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб із на цей час невстановленими службовими особами Солонківської сільської ради, висловив ОСОБА_5 вимогу про необхідність надання йому, ОСОБА_4 , неправомірної вигоди в розмірі 318 тисяч гривень для подальшого розподілу цієї суми між ним та іншими посадовими особами Солонківської сільської ради за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_1 .

У ході наступної зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_4 , котра відбулась 20.05.2024 близько 11.00 год. в службовому кабінеті останнього, що розташований на 2-му поверсі будівлі Солонківської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1, в ході котрої ОСОБА_5 мав намір з`ясувати стан розгляду Солонківською сільської радою його заяви від 22.01.2024, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, зменшив попередньо озвучену ним суму неправомірної вигоди та висловив вимогу ОСОБА_5 про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 4 000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 20.05.2024 становило 157 708 грн. 80 коп.) за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_1 та повідомив, що грошові кошти потрібно буде передати частинами, а саме 2000 доларів США потрібно надати в день подання йому документів та заяви, а решта суми (2000 доларів США) після прийняття рішення про поділ земельної ділянки.

В свою чергу ОСОБА_5 , будучи поставленим в умови, коли відмова від надання неправомірної вигоди, могла потягнути за собою шкоду його законним правам та інтересам, погодився на неї, проте, усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_4 та інших службових осіб Солонківської сільської ради, з метою викриття їх злочинної діяльності, 21.05.2024 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.

Так, 27.05.2024, близько 12.00 год., ОСОБА_8 , за вказівкою ОСОБА_4 , прибув в Солонківську сільську раду Львівського району Львівської області, де отримав відповідь сільського голови від 27.05.2024 на своє звернення від 22.01.2024, котрою ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні заяви про поділ земельної ділянки.

В цей же день, ОСОБА_5 , діючи за вказівкою ОСОБА_4 написав та подав нову заяву аналогічного змісту про дозвіл на поділ зазначеної земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому цього ж дня, 27.05.2024, близько 12.32 год., ОСОБА_5 в ході розмови із ОСОБА_4 в кабінеті останнього, що розташований у приміщенні Солонківської сільської ради, що за адресою: АДРЕСА_1 , діючи на виконання вказівок останнього, поклав предмет неправомірної вигоди - грошові кошти між документи на робочому столі, а ОСОБА_4 таким чином, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб із на цей час невстановленими службовими особами Солонківської сільської ради, одержав від ОСОБА_5 першу частину неправомірної вигоди у розмірі 2 000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 27.05.2024 становило 80 230 грн. 60 коп.) за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_1 .

Як наслідок та підтвердження існування вищевказаного злочинного механізму вимагання неправомірної вигоди, за результатами розгляду заяви директора ТзОВ «МЕТ ГРУП ЗАХІД» ОСОБА_5 від 27.05.2024, Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області прийнято рішення № 4527 від 12.06.2024 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок в с. Хоросно площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310».

В подальшому, 19.06.2024 близько 20.00 год. до ОСОБА_5 через мобільний месенджер «WhatsApp» з номеру телефону НОМЕР_1 , зателефонував ОСОБА_4 , який продовжуючи реалізовувати злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, наполіг на необхідності термінового надання йому решти суми неправомірної вигоди.

На виконання вказівок ОСОБА_4 , 20.06.2024 близько 14.30 год.,

ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_1 , де сів в салон особистого автомобіля ОСОБА_4 на місце переднього пасажира та близько 14.37 год., діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 , поклав предмет неправомірної вигоди - грошові кошти в бокову кишеню передньої пасажирської дверки автомобіля, а ОСОБА_4 таким чином, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб із на цей час невстановленими службовими особами Солонківської сільської ради, одержав від ОСОБА_5 другу частину неправомірної вигоди у розмірі 2 000 доларів США (згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 20.06.2024 становило 81 076 грн. 20 коп.) за прийняття позитивного рішення Солонківською сільською радою про поділ земельної ділянки площею 1,3421 га кадастровий номер 4623685600:08:000:0310 за адресою АДРЕСА_1 .

В подальшому, а саме 05.09.2024 Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області прийнято рішення № 4676, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності що перебувають в оренді ТзОВ «МЕТ ГРУП ЗАХІД» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код згідно КВЦПЗ - 11.02) кадастровий номер 4623685600:08:000:0345 площею 0,9007га, кадастровий номер 4623685600:08:000:0344 площею 0,4414га, в АДРЕСА_1 .

18.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді, слідчим проведено обшук у автомобілі марки Mersedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_2 , номер саші: НОМЕР_3 , 2022 р.в., у ході якого виявлено та вилучено чеки про оплату товарів і послуг у кількості 26 штук.

Вказані вище чеки, постановою слідчого визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в сукупності з іншими доказами мають важливе значення для доказування у даному кримінальному провадженні.

Слідчий вказує, що всі речі, які були вилучені в ході проведення обшуку в сукупності з іншими доказами мають важливе значення для доказування у даному кримінальному провадженні. .З урахуванням вищевикладеного, з метою збереження речових доказів, недопущення їх втрати чи зміни та використання їх у доказуванні слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі.

З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження

Клопотання узгоджено з вимогами ст. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні зазначено підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Стороною обвинувачення дотримано вимог ч.5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання слідчого про арешт майна було подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142400000032 від 22.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України триває, та в подальшому може виникнути необхідність в додатковому дослідженні вказаних в клопотанні речових доказів для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку що вилучені в ході обшуку речі відповідають критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, а також можуть мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. у зв`язку з чим, з метою їх збереження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на них арешт.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження вилученими в ході обшуку речима, з метою запобігання їхньому зникненню, знищенню, пошкодженню чи зміні. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на речі, які були вилучені 18.09.2024 слідчим при проведенні обшуку автомобіля марки Mersedes-Benz 124, д.н.з. НОМЕР_2 , номер саші: НОМЕР_3 , 2022 р.в., а саме:

-чеки про оплату товарів і послуг у кількості 26 штук.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1