Справа № 308/11620/23

1-кс/308/5500/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023072160000009 від 24.02.2023,

щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Жовте Апостолівського району Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, тренера ФОК «Спортмакс», батька 3 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, УДТ, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

В клопотанні вказано, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023072160000009 від 24.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку грудня 2022 року працюючий тренером ФОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », мешканець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою матеріального збагачення за рахунок відчуження земельних ділянок, належних територіальній громаді АДРЕСА_2 , розробив протиправний план незаконного придбання права на об`єкти нерухомого майна на підставі підроблених документів. Для вказаних цілей, ОСОБА_4 залучив як співорганізатора ніде не працюючого мешканця м. Дніпро, Дніпропетровської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у свою чергу залучив як виконавців своїх знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . ОСОБА_4 , у невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місце, перебуваючи на території Рахівського району, Закарпатської області, будучи обізнаним про місце розташування земельних ділянок, які на праві приватної власності ні за ким не зареєстровані, а саме на полонині Драгобрат, АДРЕСА_2 , знаючи також їх реальну вартість, комерційну привабливість, оскільки вказана полонина являється популярною між громадянами України зоною відпочинку, розробив протиправний, умисний план спрямований на досягнення кінцевої злочинної мети, а саме реєстрації таких прав власності шляхом вчинення реєстраційних дій у приватного нотаріуса, за місцем проживання осіб, на яких виготовлялись підроблені державні акти. У невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місце, але не пізніше 21.12.2022, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з корисливим мотивом, за попередньою змовою групи осіб, під приводом виготовлення документів для набуття права власності на земельні ділянки, у невстановленому місці отримав (виготовив) бланки державних актів на право приватної власності на землю разом із гербовою печаткою Рахівської районної державної адміністрації, які передав ОСОБА_7 для проведення подальших заздалегідь обумовлених дій. В подальшому ОСОБА_7 маючи у своєму розпорядженні відповідні підроблені бланки та анкетні дані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з відома та згоди останніх, при невстановлених обставинах забезпечив внесення невстановленою особою до бланків державних актів на право приватної власності на землю неправдиві відомості про право власності на земельні ділянки в населеному пункті АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зокрема до державного акту на право власності на землю серії IV-3K 007342 від 28.03.1996 внесені неправдиві відомості про те, що гр. ОСОБА_8 було надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5 га., яка розташована за межами смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, полонина Драгобрат та до державного акту на право власності на землю серії IV-3K 007108 від 03.12.1996 внесені неправдиві відомості про те, що гр. ОСОБА_9 було надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,5 га., яка розташована за межами смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, полонина Драгобрат. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у незаконний спосіб було набуто право власності на дві земельні ділянки площами по 0,5 га. кожна, розташовані на полонині Драгобрат, за межами смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, відповідно до державних актів на право власності на землю серії IV-3K 007342 від 28.03.1996 року та серії IV-3K 007108 від 03.12.1996.

Вказано, що своїми умисними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завдали матеріальних збитків Ясінянській селищній раді, Рахівського району, Закарпатської області на суму 8 526 697,00 грн.

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто придбанні права на майно шляхом обману (шахрайстві), за попередньою змовою групи осіб, у особливо великих розмірах;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України, тобто в організації підроблення офіційного документа, за попередньою змовою групи осіб;

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України, тобто в організації використання завідомо підробленого документа;

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України, тобто в організації використання завідомо підробленого документа;

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України, тобто в організації використання завідомо підробленого документа;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України, тобто в організації підроблення офіційного документа, вчинене повторно, за попередньою змовою групи осіб;

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України, тобто в організації використання завідомо підробленого документа.

В клопотанні зазначено про існування ризиків для кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, а тому слідчий в тому числі й з огляду на обґрунтованість підозри, просить застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив таке задовольнити, у зв`язку з обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків, й неможливістю їх попередження шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання з огляду на недоведеність ризиків для кримінального провадження, зокрема переховування від слідства та суду, що спростовується його належною процесуальною поведінкою. Подав письмові заперечення

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Витягом з ЄРДР стверджується, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023072160000009 від 24.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України.

17.09.2024 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України.

У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

КПК України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 в інкримінованому, слідчим до клопотання додано ряд доказів, а тому така підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення поданою головою Ясінянської селищної ради; договором купівлі-продажу земельної ділянки укладеної між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 від 17.02.2023; договором купівлі-продажу земельної ділянки укладеної між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 17.02.2023; копією технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на гр. ОСОБА_8 ; копією технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на гр. ОСОБА_9 ; оригіналом підробленого державного акту на право приватної власності на землю серії IV-3K 007108 виготовлений на ОСОБА_9 ; оригіналом підробленого державного акту на право приватної власності на землю серії IV-3K 007342 виготовлений на ОСОБА_8 ; відповіддю на запит із архівного відділу Рахівської РДА; відповіддю на запит із ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області; висновком комплексної судової земельно-технічної, оціночно-земельної та експертизи з питань землеустрою №4138-Е від 25.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 ; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 ; договорами купівлі-продажу земельних ділянок укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ; протоколами тимчасових доступів до банківської таємниці; висновком комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи №4844-Е; висновком судово-почеркознавчої експертизи №4845-Е від 11.12.2023 тощо.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України. При цьому зазначені у розглядуваному клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому.

Разом з тим слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчим суддя вважає доведеним ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість інкримінованого злочину - особливо тяжкий, а також те, що підозрюваний проживає у регіоні, віддаленому від місця проведення досудового розслідування, що значно утруднює контроль правоохоронцями за процесуальною поведінкою такого.

Також наявним є ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні, задля зміни даних ними органу досудового розслідування показів та (або) замовчування відомих їм обставин події, що зрештою призведе до неможливості встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення, наслідком чого є наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний може вступати в поза процесуальні зв`язки з іншими особами, яких згідно з даними клопотання, залучив як виконавців до вчинення кримінальних правопорушень, для формування викривленої позиції щодо дійсних обставин справи.

Разом з тим слідчий суддя вважає не доведеним ризик вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення чи продовження злочинної діяльності.

В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Так, наразі в Україні триває воєнний стан, вчинення підозрюваним злочину в означений час з корисливих мотивів засуджується законом і суспільством.

Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією підозрюваного від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 - ч. 4 ст. 358 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177 78 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.».

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідчий суддя переконаний, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

Поряд з цим відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний також врахувати розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється серед іншого у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто придбанні права на майно шляхом обману (шахрайстві), за попередньою змовою групи осіб, у особливо великих розмірах

В клопотанні вказано, що своїми умисними діями, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завдали матеріальних збитків Ясінянській селищній раді, Рахівського району, Закарпатської області на суму 8 526 697, 00 грн.

При визначенні розміру застави слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення та спричинену ними шкоду, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі.

З огляду на викладене, слідчий суддя переконаний, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, а тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, та який є помірним для нього, передбачений цим Кодексом, - становить 2800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на підозрюваного покладаються обов`язки, визначені в резолютивній частині ухвали, строк яких, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.

Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 визначено до 17 листопада 2024 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у 2800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 8 478 400 (вісім мільйонів чотириста сімдесят вісім тисяч чотириста) гривень

Роз`яснити, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищеперерахованих обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків становить два місяці й визначено до 17 листопада 2024 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 42023072160000009 від 24.02.2023.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1