Справа № 629/3610/24

Номер провадження 1-кп/629/202/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м.Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , прокурора- ОСОБА_3 , потерпілої- ОСОБА_4 , обвинуваченого- ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42015220380000043 від 20.07.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296, ч.1 ст.122, ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

       До початку судового розгляду справи по суті обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду із зверненням відповідно положень ст.40 Конституції України, в якому просив: надати правову оцінку діям посадових осіб, які здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні; сприяти припиненню незаконного кримінального переслідування щодо нього; сприяти припиненню його безпідставного тримання під вартою; надати обгрунтовану відповідь у встановленому законом порядку та у встановлений законом строк.

       В судовому засіданні обвинувачений наполягав, що це звернення саме до суду згідно ст.40 Конституції України, та зауважив, що стосовно посадових осіб, перелічених у зверненні, він самостійно направив до уповноважених органів повідомлення про вчинення ними кримінальних правопорушень.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши звернення обвинуваченого, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Статтею 12 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений, зокрема, кримінальним процесуальним законодавством.

Частинами 1 та 2 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно п.24 ч.1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Процедура судового розгляду передбачена  главою 28 розділу IV Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Права обвинуваченого визначені у ст. 42 КПК України.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Частиною 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Наразі дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду та нормами діючого КПК України не передбачено розгляд звернень громадян судом, який здійснює судовий розгляд кримінального провадження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень головуючого в суді першої інстанції входить розгляд кримінального провадження, а не звернень громадян.

Згідно ст. 369 КПК України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.  Судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Суд зазначає, що доводи, викладені у зверненні обвинуваченого ОСОБА_5 , судом прийнято до уваги та будуть враховані при розгляді кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2,3, 22,26, главою 28 розділу IV КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 положення зазначених в мотивувальній частині вказаної ухвали норм діючого законодавства, зокрема, і щодо права на звернення відповідно до ст. 40 Конституції України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1