20.09.2024

Справа ЄУН-720/1802/22

Провадження №1-кп/720/18/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді         ОСОБА_1

з участю секретарів                         ОСОБА_2 ,

        ОСОБА_3

прокурорів                                 ОСОБА_4 ,

        ОСОБА_5

обвинувачених                         ОСОБА_6

                                                ОСОБА_7

                                                ОСОБА_8

неповнолітнього                         ОСОБА_9

захисників                                 ОСОБА_10

                                        ОСОБА_11

        ОСОБА_12

        ОСОБА_13

        ОСОБА_14

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого         ОСОБА_15 .

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Клішківці Хотинського району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , студента Новоселицького медичного фахового коледжу, не одруженого, громадянина України, раніше не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Колінківці Хотинського району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_3 , зареєстрованого АДРЕСА_4 , громадянина України, не одруженого, зі середньою освітою, раніше судимого вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16.11.2021 року за ст.ст.190 ч.1, 190 ч.2 КК України на строк 3 роки обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Колінківці Хотинського району Чернівецької області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_5 , громадянина України, не одруженого, зі середньою освітою, раніше не судимого,

ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Колінківці Хотинського району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_3 , громадянина України, не одруженого, зі середньою освітою, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.187, ч.4 ст.189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Доведене в суді обвинувачення

20.06.2022 року близько 18 години 30 хвилин в умовах воєнного стану неповнолітній ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вступили в попередню злочинну змову з метою скоєння злочину. Зокрема, вони шляхом погроз застосування насильства до ОСОБА_16 , висунули незаконну вимогу, яка полягала в поверненні неіснуючого, надуманого боргу в сумі 500 доларів США та 1500 гривень, для цього через відчинені вхідні двері проникли до будинку останнього, який розташований за адресою АДРЕСА_5 . Перебуваючи в середині будинку, неповнолітній ОСОБА_9 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою досягнення своєї мети отримання коштів від ОСОБА_16 висловили вимогу потерпілому передати вказані вищі суми коштів у майбутньому, при цьому застосовуючи до нього психологічний тиск та насильство, небезпечне для його життя та здоров`я. Зокрема, неповнолітній ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , стали наносити ОСОБА_16 удари кулаками та долонями рук по обличчю, та ногами по тулубу ОСОБА_16 , тим самим спричиняючи йому тілесні ушкодження.

Внаслідок своїх неправомірних дій останні спричинили потерпілому наступні тілесні ушкодження:

- синці: в правій орбітальній ділянці; на нижній повіці лівого ока; по передній поверхні правого плеча в середній третині;

- садно в ділянці зовнішнього кута лівого ока;

- крововилив темно-червоного кольору на слизовій оболонці нижньої губи справа; на слизовій оболонці верхньої губи справа.

Виявлені ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів або ударів об такі та мають ознаки легкого тілесного ушкодження.

Вони також спричинили синець на бічній поверхні грудної клітини справа в проекції 7-8-х ребер по передньо-підпахвовій лінії;

- перелом 7-8 ребер справа.

Виявлені ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів або ударів об такі та мають ознаки середнього ступеня важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Продовжуючи свої злочинні дії, неповнолітній ОСОБА_9 будучи у злочинній змові з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою заволодіння в майбутньому грошовими коштами в сумі 500 доларів США та 1500 гривень, у зв`язку із відсутністю у потерпілого вказаної суми коштів, після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_16 , який в цей час лежав на підлозі в будинку, виявили в кімнаті будинку телевізор марки «Philips» та телевізійну приставку Т-2. ОСОБА_6 , попередньо застосувавши насильство, відкрито, умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, сказав ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 взяти телевізор марки «Philips» та приставку Т-2 та покласти їх в пакет, з метою подальшої їх реалізації та отримання за це грошових коштів.

Розуміючи протиправність своїх дій, за попередньою змовою у складі групи ОСОБА_7 , неповнолітній ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , погодившись із злочинним наміром ОСОБА_6 , відкрито, умисно, заволоділи телевізором марки «Philips» та телевізійною приставкою Т-2. Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/126-22/4373-ТВ, ринкова вартість телевізора станом на 20.06.2022, могла становити 1105 гривень, ринкова вартість телевізійної приставки Т-2 марки «Еrgo», станом на 20.06.2022, могла становити 318 гривень 28 копійок, а тому обвинувачені своїми умисними діями спричинили потерпілому ОСОБА_16 матеріальної шкоди на загальну суму 1423 гривень 28 копійок.

Після вчиненого злочину, неповнолітній ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зникли та вилученим майном, що належить ОСОБА_16 , розпорядилися на власний розсуд.

Доведена правова кваліфікація дій обвинувачених

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вищевказаними діяннями вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.189 КК України, а саме вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, яке поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, вчинене в умовах воєнного стану.

Не доведена правова кваліфікація дій обвинувачених

Суд вважає що діях ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутній склад злочину передбачений ч.4 ст.187 КК України, а саме розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазаначла нападу, за кваліфікуючими ознаками: пояєднаний із проникненням в житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений в умовах воєнного стану.

Позиція учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що вину визнав частково, хоча фактично вину не визнав та дав показання, що 19.06.2022 року біля 14 години він разом із своїм знайомим йшли в магазин в с.Бочківці. Біля магазину він побачив ОСОБА_16 і на прохання ОСОБА_6 запитав, коли той вийде на роботу до останнього, оскільки ОСОБА_17 заплатив йому гроші наперед. Після цього потерпілий пішов до себе до будинку та запросив їх до хати. Зайшовши до будинку він почав розмовляти із ОСОБА_16 , а той у відповідь почав агресивно до нього кричати. В нього виник конфлікт із потерпілим, який перейшов у бійку. Він наносив ОСОБА_16 удари по тулубу, ребрам, голові, а останній у відповідь почав бити його металевою лопаткою по спині. Після конфлікту він вийшов з будинку, а увечері того ж дня розповів ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_16 його побив, на що ОСОБА_17 сказав йому, що завтра розберемося. На наступний день біля 18 години він разом із ОСОБА_6 каталися на автомобілі останнього, мали намір заїхати до ОСОБА_16 та зустріли по дорозі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та запропонували їм поїхати з ними. В с.Бочківці вони вирішили заїхати в магазин, однак навпроти магазину вони побачили ОСОБА_16 , який сидів на сходах у себе на подвір`ї. Надалі ОСОБА_8 захотів пити води і потерпілий запросив їх до себе в будинок. Після цього він, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зайшли до будинку потерпілого, де в нього знову виник конфлікт із останнім та він його побив. Він із ОСОБА_18 вийшли з будинку, а ОСОБА_19 залишився. Через декілька хвилин ОСОБА_7 вийшов з будинку із телевізором, та сказав, що це ОСОБА_16 передав йому як компенсацію за те, що побив його вчора. В подальшому вони поклали в багажник автомобіля телевізор та поїхали. Далі вони заїхали до майстра по ремонту автомобілів, і поки ОСОБА_6 з ОСОБА_7 перевіряли машину, він розмовляв із майстром, якого звали ОСОБА_20 та останній запитав, що це в них в багажнику за телевізор, на що ОСОБА_8 відповів, що це його. Після цього вони вирішили продати йому телевізор, та ОСОБА_20 дав 400 гривень ОСОБА_8 , однак він забрав в нього ці гроші та вони розійшлися. Удари ОСОБА_16 наносив тільки він, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 стояли осторонь. Перед початком бійки він дійсно передав ОСОБА_18 свій телефон, на якому була увімкнена камера, однак не просив його знімати відео. За місяць до цієї події він бачив ОСОБА_16 вдома у ОСОБА_6 , який працював у нього разом із іншими робітниками. ОСОБА_6 було відомо місце, де живе потерпілий.

Обвинувачений ОСОБА_8 в суді повідомив, що вину визнає частково, хоча фактично не визнав та дав показання, що 20.06.2022 року після обіду він разом із ОСОБА_7 йшли по центральній дорозі в с.Колінківці. В подальшому біля магазину зупинився автомобіль марки «БМВ», в якому перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , з яких останній був за кермом. ОСОБА_19 щось із ними поговорив та вони сказали, що катаються і він із ОСОБА_7 вирішили до них приєднатись. Надалі вони поїхали в сторону села Бочківці, де ОСОБА_21 сказав, що потрібно заїхати до якогось чоловіка. На той час він не знав до якого чоловіка, однак потім зрозумів, що то був потерпілий ОСОБА_16 . Після цього він захотів попити води та, вийшовши з автомобіля хотів піти в магазин, який був навпроти будинку потерпілого, однак згадав, що в нього не було при собі грошей. Тоді він вирішив піти разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_7 до ОСОБА_16 , щоб попросити води. Надалі потерпілий запросив їх до будинку, де дав йому кружку з водою. ОСОБА_21 запитав потерпілого про те, що було вчора, на що останній почав кричати до ОСОБА_9 навіщо вони знову прийшли до нього. В подальшому ОСОБА_21 віддав йому свій телефон марки «Айфон», на якому вже було увімкнено запис відео. Потерпілий почав знову кричати, тоді ОСОБА_21 почав бити ОСОБА_16 кулаками, а він знімав це все на телефон. Сутичка між ОСОБА_9 та ОСОБА_16 була 10-15 секунд, після чого вони почали говорити. Після цього він із ОСОБА_21 вийшли на вулицю, а ОСОБА_7 залишився в будинку. Через дві хвилини останній вийшов з хати із телевізором та приставкою до нього. Вони запитали навіщо він забрав телевізор, на що той відповів, що потерпілий сам віддав його за те, що побив ОСОБА_21 . Надалі вони пішли до автомобіля, а ОСОБА_19 ніс телевізор та поклав його всередину машини. Після цього вони повернулися назад до будинку потерпілого, де ОСОБА_21 запитав ОСОБА_16 про те, чи той віддав йому телевізор, на що останній, відповів, що віддав за те, що вчора його побив. Надалі потерпілий із ОСОБА_9 помирились та спокійно говорили. В подальшому вони сіли в автомобіль та поїхали. Добинда ОСОБА_17 сказав, що йому потрібно заїхати на яму, щоб подивитись знизу свій автомобіль. Після цього вони поїхали до сусіда ОСОБА_17 , де здається ОСОБА_21 запитав чи не потрібен тому телевізор. Той згодився подивитись телевізор і спитав скільки коштує, на що ОСОБА_21 відповів 400-600 гривень. В подальшому ОСОБА_20 погодився купити телевізор та дав ОСОБА_9 гроші, однак він не бачив скільки.

Обвинувачений ОСОБА_7 в суді вину не визнав та дав показання, що він 20.06.2022 року приблизно о 18 годині 30 хвилин йшов разом із ОСОБА_8 та біля магазину «Вікторія» в с.Колінківці зустріли ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , які їхали на автомобілі останнього. Під час розмови вони запропонували їм покататись разом із ними на автомобілі, на що вони погодились. Вони всі разом поїхали в с.Бочківці, оскільки ОСОБА_21 потрібно було заїхати до бабусі. По дорозі ОСОБА_9 попросив ОСОБА_6 зупинитись, оскільки йому необхідно було зайти до свого знайомого, щоб поговорити. Вони заїхали до знайомого ОСОБА_9 , та останній запропонував їм піти разом із ним. Він, ОСОБА_21 та ОСОБА_18 зайшли на подвір`я, а ОСОБА_17 залишився в машині. Біля дверей будинку стояв чоловік, і він з ОСОБА_18 попросили води, на що потерпілий запросив їх до будинку, і вони зайшли в хату. В подальшому ОСОБА_16 дав їм води, а ОСОБА_9 в цей час розмовляв із ним, однак він не чув про що. В процесі розмови вони почали сіпатись, та ОСОБА_21 кілька разів вдарив ОСОБА_16 . Спочатку він спробував їх розборонити, однак потім стояв в стороні. Надалі вони перестали битися та просто розмовляли. Після цього ОСОБА_21 із ОСОБА_18 вийшли на вулицю, а він залишився в будинку, щоб з`ясувати, що між потерпілим і ОСОБА_9 відбулося. Тоді ОСОБА_16 розповів йому, що за день до цього між ним та ОСОБА_21 був конфлікт, під час якого він вдарив ОСОБА_21 металевою лопаткою. Після цього ОСОБА_16 попросив його передати ОСОБА_9 телевізор та приставку до нього, на що він погодився. Надалі потерпілий поставив йому в пакет приставку, а він взяв телевізор і вийшов на вулицю. В подальшому він вийшовши на вулицю сказав ОСОБА_21 , що ОСОБА_16 передав йому телевізор та приставку як компенсацію, та поклав їх в багажник автомобіля. Вони сіли в машину та поїхали в сторону будинку ОСОБА_6 . Він особисто ударів потерпілому не наносив та вимоги віддати телевізор не пред`являв.

Обвинувачений ОСОБА_6 в суді вину не визнав та дав показання, що 20.06.2022 року біля 17 години він зустрів ОСОБА_9 та вони разом поїхали в магазин «Вікторія» в с.Колінківці, де зустріли ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . В подальшому ОСОБА_21 попросив відвести його до бабусі, та вони всі разом поїхали в с.Бочківці. Біля магазину ОСОБА_9 попросив його зупинитись, оскільки йому потрібно з кимось поговорити. Він не знав до кого пішли хлопці. Після цього ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля та пішли, а він залишився розмовляти в автомобілі по телефону. Їх не було приблизно 25-30 хвилин, а коли повернулися, то у ОСОБА_7 в руках був телевізор, і він відкрив багажник та поставив його туди. Хлопці повідомили йому, що був «мордобій», але не говорили про деталі. Надалі вони поїхали до майстра по ремонту автомобілів, із яким він раніше домовлявся, де він разом із ОСОБА_7 ремонтували автомобіль, перебуваючи в ямі під ним. ОСОБА_16 в нього не працював, а ОСОБА_7 працював.

Захисник ОСОБА_9 просив суд виправдати свого підзахисного, оскільки в його діях відсутні склади злочинів, які зазначені в обвинувальному акті через недопустимість ряду доказів зібраних зі сторони обвинувачення. В свою чергу в діях ОСОБА_9 формально вбачається наявність складів кримінальних правопорушень передбачених ст.198 та ст.125 ч.1 КК України, однак на момент їх скоєння останньому не виповнилося повних 16 років, а тому він не був їх суб`єктом, і у зв`язку із цим не може нести кримінальну відповідальність.

Захисник ОСОБА_8 вважає, що в діях його клієнта був відсутній прямий умисел на скоєння інкримінованих йому злочинів, потерпілий сам запросив обвинувачених в свій дім та добровільно віддав їм свій телевізор, а тому його підзахисного слід виправдати у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді та вичерпанням можливості їх отримання. Він також підтримав позицію своїх колег щодо недопустимості доказів сторони обвинувачення.

Захисник ОСОБА_7 в судових дебатах висловив позицію щодо недопустимості доказів з боку обвинувачення, а також проведення слідчих дій із його клієнтом без захисника, недоведення того, що в діях його підзахисного був прямий умисел на вчинення інкримінованих йому злочинів, що в свою чергу є підставою для ухвалення виправдувального вироку через не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості в суді та вичерпання можливості їх отримання.

Захисник ОСОБА_6 в своїй промові також послався на недопустимість доказів зібраних стороною обвинувачення, та у зв`язку із цим, вважає недоведеною вину свого клієнта в скоєнні інкримінованих йому злочинів через відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, а тому просив його виправдати. Вважає взагалі недоведеною обставину присутності його клієнта в будинку потерпілого, де відбувалися події, які інкриміновані всім обвинуваченим. Крім того, не було зібрано судом доказів про наявність між обвинуваченими попередньої домовленості на вчинення вимагання та розбою.

Прокурор в судових дебатах підтримала обвинувачення відносно всіх обвинувачених в скоєнні ними злочинів передбачених ст.189 ч.4 та ст.187 ч.4 КК України за обставин, які вказані в обвинувальному акті, оскільки вважає, що їх вина була доведена належними та допустимими доказами, та призначити відповідне покарання.

Належні та допустимі докази, які досліджені та оцінені судом.

З показів потерпілого ОСОБА_16 , які він надав в судовому засіданні було встановлено, що він претензій до обвинувачених немає, просив їх відпустити з-під варти. Щодо обставин вчинення відносно нього злочинів він нічого не пам`ятає, оскільки після цього факту він був мобілізований до лав ЗС України, де отримав контузію та в нього істотно погіршилася пам`ять. Щодо подій які відбувалися між ним та обвинуваченими влітку 2022 року він майже нічого не пам`ятає. В подальшому повідомив, що ОСОБА_24 вдарив лопаткою, та за це йому добровільно дав телевізор, під час чого ОСОБА_9 був один. Інших обвинувачених не пам`ятає, та не пам`ятає чи вони були в нього в будинку. Про події, які зафіксовані на відео, де двічі відбувається його побиття він також не пам`ятає. ОСОБА_6 він десь бачив, але не пам`ятає де. В протоколах слідчих дій, заявах містяться його підписи, які він здійснив добровільно. Під час слідчих дій він без тиску та підказок з боку працівників правоохоронних органів добровільно розповідав про все, що пам`ятав і це було правдою.

З протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_16 із відеофіксацією від 21.06.2022 року встановлено, як потерпілий надає показання слідчому, що приблизно о сьомій годині вечора він був у власному будинку та зайшли троє осіб, зокрема ОСОБА_25 , ОСОБА_26 і ще третій менший, з якими десь півроку тому він познайомився. Вони хотіли, щоб він йшов працювати до ОСОБА_27 , але він відмовився. Оскільки вхідні двері були відчинені, то зайшов і той що був за кермом, та почали погрожувати йому, щоб він дав 500 доларів за те, що побив ОСОБА_24 лопаткою, на що він відмовився. Тоді перший почав його сіпати ОСОБА_25 , а потім вдарив кулаком його в плече, за ним вдарив ОСОБА_18 , а далі ОСОБА_26 наніс удари, а в подальшому всі разом четверо почали наносити удари по голові, по ребрах, і він впав на землю. Коли він лежав, то почув як хтось заліз на горище, та там щось шукав, а потім взяли телевізор, який поклали в пакет. Надалі його заставили стати до стіни та ОСОБА_26 наносив йому удари по нозі. ОСОБА_25 сказав, що крім того він має ще до кінця тижня йому дати 1500 гривень, а решта боргу буде частинами віддавати, а тоді отримає телевізор. Під час цього побиття йому погрожувати вбивством, якщо не віддасть гроші, або якщо повідомить в поліцію. Він жодних боргів перед хлопцями не мав. Вони приїхали на автомобілі світло сірого, або синього кольору марки або Ауді, або БМВ. (а.с.71-73 т.2).

З протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_16  із відеофіксацією від 28.06.2022 року встановлено, як потерпілий надає показання слідчому, що 20 числа після сьомої години вечора до нього додому прийшли ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , та ОСОБА_19 , а пізніше під`їхав ОСОБА_28 ( ОСОБА_17 ), які закрили двері в кімнаті на крючок та почали його бити по тілу і по обличчю долонями та кулаками, але не пам`ятає хто і скільки разів і куди бив, оскільки він ховався від них. Це побиття відбулося вже третій раз та всі тілесні ушкодження, які виявили в нього, були отримані саме в цей день. (а.с.9-13 т.2).

З протоколу слідчого експерименту з потерпілим  ОСОБА_16  від 21.06.2022 року та додатку до нього ДВД-Р диску було встановлено, як потерпілий перебуваючи біля хвіртки свого господарства показав місце біля його воріт, де припаркувалася машина марки або БМВ, або Ауді сріблястого кольору, та він в цей час перебував у будинку. До хати зайшли спочатку троє хлопців, які пригнулися під вікном, та ще один, який був на автомобілі. Він знає, що це були ОСОБА_29 ,  ОСОБА_28 ( ОСОБА_17 )  ОСОБА_6  та ще двоє, та закрили двері і почали його бити. Перший вдарив його рукою по голові і по плечах ОСОБА_25 , а інші не пускали, і тоді він сів на крісло. Потім його бив ОСОБА_17 , а далі бив ОСОБА_26  і малий. Вони прийшли тому, що він винен їм 500 доларів за те, що бив раніше ОСОБА_24  лопаткою в себе в будинку з метою самооборони. Вимогу йому висунув ОСОБА_19 . Далі взяли телевізор із тюнером зі столу, поклали його в пакет та віднесли в автомобіль. Потім малий заліз на горище та познімав звідти глечики, однак їх вони не брали. Вони повідомили, що коли він віддасть їм гроші, то повернуть телевізор. Коли він сказав, що хворіє на туберкульоз, тоді вони помили руки у відрі та пішли з будинку. (а.с.9-13 т.2).

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні дав показання, що він знайомий із обвинуваченим ОСОБА_6 , оскільки останній є його сусідом. Точний час він не пам`ятає, однак пам`ятає, що до нього прийшли обвинувачені, із всіма він був знайомий, крім обвинуваченого ОСОБА_9 та запропонували йому купити в них телевізор та приставку до нього. В подальшому він погодився та заплатив за це 400 гривень.

З рапорту помічника чергового ВП №6 ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області від 21.06.2022 року встановлено, що 20.06.2022 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №2024 від 20.06.2022 року грабіж. В результаті опрацьованої вказаної інформації встановлено, що 20.06.2022 року о 21 годині 53 хвилини надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 20.06.2022 року о 21 годині 52 хвилини по АДРЕСА_6 чотири особи (в тому числі ОСОБА_21 , ОСОБА_31 ) побили та відкрито заволоділи телевізором ОСОБА_16 . (а.с.43-44 т.1).

З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.06.2022 року встановлено, що 20.06.2022 року приблизно о 18 годині 30 хвилин малознайомі ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 та інший невідомий перебуваючи в будинку по АДРЕСА_6 застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я до ОСОБА_16 відкрито заволоділи телевізором марки «Philips» та тюнером, після чого із вказаним майном покинули місце події. (а.с.45-46 т.1).

З протоколу отримання зразків для експертизи від 21.06.2022 року встановлено, що слідчим було відібрано зразки зрізів нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_7 для проведення цитологічної експертизи. (а.с.81 т.1).

З протоколу отримання зразків для експертизи від 21.06.2022 року встановлено, що слідчим було відібрано зразки змивів з обох рук ОСОБА_7 для проведення імунологічної експертизи. (а.с.82 т.1).

З протоколу отримання зразків для експертизи від 21.06.2022 року встановлено, що слідчим було відібрано зразки змивів з обох рук ОСОБА_6 для проведення імунологічної експертизи. (а.с.85 т.1).

З протоколу отримання зразків для експертизи від 21.06.2022 року встановлено, що слідчим було відібрано зразки змивів з обох рук ОСОБА_9 для проведення імунологічної експертизи. (а.с.88 т.1).

З протоколу отримання зразків для експертизи від 21.06.2022 року встановлено, що слідчим було відібрано зразки змивів з обох рук ОСОБА_8 для проведення імунологічної експертизи. (а.с.91 т.1).

З протоколу отримання зразків для експертизи від 21.06.2022 року встановлено, що слідчим було відібрано зразки зрізів нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_8 для проведення цитологічної експертизи. (а.с.92 т.1).

З висновку судово-цитологічної експертизи від 01.08.2022 року встановлено, що при встановлені групової належності знайдених клітин в піднігтьовому вмісті з обох рук ОСОБА_7 виявлено антиген А ізосерологічної системи АВО, що є характерним для самого ОСОБА_7 , але враховуючи наявність невеликої кількості клітин травматичного походження, антиген А може походити не тільки від нього самого, а й від іншої особи в крові якої він міститься, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_16 (а.с.105-107 т.1).

З висновку судово-цитологічної експертизи від 01.08.2022 року встановлено, що при встановленні групової належності клітин виявлено антиген А та В ізосерологічної системи АВО. Антиген В є характерним для самого ОСОБА_8 і може походити від нього самого. Антиген А є для нього чужорідним і походить за рахунок домішки клітин від іншої особи в крові якої він міститься, в тому числі не виключено від потерпілого ОСОБА_16 (а.с.110-112 т.1).

З висновку судово-медичної імунології від 03.08.2022 року встановлено, що кров ОСОБА_16 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, кров ОСОБА_32 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, кров ОСОБА_8 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. В плямі бурого кольору на марлевому тампоні виявлено кров людини та встановлено кров А з ізогемаглютиніном анти-В, що не виключає походження крові від особи з групою крові А в даному випадку від ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , або цих двох одночасно. (а.с.119-121 т.1).

З протоколу добровільної видачі від 21.06.2022 року встановлено, що слідчий отримав від ОСОБА_8 футболку білого кольору, шорти сірого кольору, літнє взуття з чорною підошвою та синіми лямками зверху. (а.с.148 т.1).

З протоколу добровільної видачі від 21.06.2022 року встановлено, що слідчий отримав від ОСОБА_7 бріджи світло-жовтого кольору, чорну футболку, резинове літнє взуття чорного кольору. (а.с.157 т.1).

З висновку судово-медичної імунології від 03.08.2022 року встановлено, що в плямі бурого кольору на лівому шльопанці виявлено кров людини та знайдено антиген А, що не виключає походження крові від особи з групою крові А, в даному випадку від ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , або цих двох осіб одночасно. (а.с.162-164 т.1).

З протоколу добровільної видачі від 24.06.2022 року встановлено, що слідчий отримав від ОСОБА_9 футболку світлого кольору з узорами чорного кольору, бріджи джинсові чорного кольору. (а.с.167 т.1).

З висновку судово-медичної імунології від 03.08.2022 року встановлено, що в помарках бурого кольору на футболці виявлено кров людини та знайдено антиген А, що не виключає походження крові від особи з групою крові А, вданому випадку від ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , або цих двох осіб одночасно. (а.с.172-174 т.1).

З протоколу добровільної видачі від 21.06.2022 року встановлено, що слідчий отримав від ОСОБА_16 джинсові штани сіро-світлого кольору, светр чорно-сірого кольору. (а.с.177 т.1).

З висновку судово-медичної імунології від 03.08.2022 року встановлено, що в плямах бурого кольору на кофті та джинсових штанах виявлено кров людини та знайдено антиген А, що не виключає походження крові від особи з групою крові А. в даному випадку від ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , або цих осіб одночасно. (а.с.181-183 т.).

Із заяви ОСОБА_33 від 21.06.2022 року встановлено, що остання надала дозвіл працівникам поліції на огляд господарства по АДРЕСА_7 . (а.с.185а т.1).

З протоколу огляду місця події від 21.06.2022 року та фототаблиці до нього встановлено, що об`єктом огляду являється територія господарства АДРЕСА_7 . В літній кухні вищевказаного господарства на столі виявлено телевізор марки «Philips» та тюнер марки «Ergo», які ОСОБА_34 за 400 гривень придбав у чотирьох хлопців односельців, серед яких був ОСОБА_6 . В ході даної слідчої дії вилучено: телевізор марки «Philips», цифровий телевізійний приймач «Ergo», сліди пальців рук з задньої частини корпусу телевізора марки «Philips». (а.с.186-190 т.1).

З висновку судової товарознавчої експертизи від 06.07.2022 року №СЕ-19/126-22/4373-ТВ встановлено, що ринкова вартість телевізора марки «Philips» моделі «20PFL4122/10» станом на 20.06.2022 року могла становити 1105 гривень, ринкова вартість телевізійної приставки Т-2 марки «Ergo» моделі «DVB-T2 302» станом на 20.06.2022 року могла становити 318,28 гривень. (а.с.197-204 т.1).

З висновку судово-дактилоскопічної експертизи від 12.07.2022 року №СЕ-19/126-22/4517-Д встановлено, що слід пальця руки розміром 16х21 мм. (з задньої частини телевізора марки «Philips», який знаходився на кухні на столі) перекопійований на відрізок № НОМЕР_1 , що вилучений 21.06.2022 року під час огляду місця події по АДРЕСА_7 , залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_7 . (а.с.211-223 т.1).

З висновку судово-медичної експертизи №58 екс-Н від 21.06.2022 року встановлено, що у ОСОБА_16 виявлені наступні тілесні ушкодження: синці: у правій орбітальній ділянці; на нижній повіці лівого ока; по передній поверхні правого плеча в середній третині; садно в ділянці зовнішнього кута лівого ока; крововилив темно-червоного кольору на слизовій оболонці нижньої губи справа ; на слизовій оболонці верхньої губи справа. Виявлені ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів або ударів об такі, по строку можуть відповідати вказаному в обставинах і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Не виключено можливість їх виникнення внаслідок ударів кулаками рук з подальшим падінням потерпілого на площину та співударяння з тупими твердими предметами, що виступають над її рівнем. Синець на бічній поверхні грудної клітки справа в проекції 7-8-х ребер по передньо-підпаховій лінії; перелом 7-8 ребер справа. Виявлені ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів або ударів об такі, по строку можуть відповідати вказаному в обставинах і мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я. (а.с.17-18 т.2).

З висновку судово-медичної експертизи №560д від 26.08.2022 року встановлено, що у ОСОБА_16 виявлені наступні тілесні ушкодження: синці: у правій орбітальній ділянці; на нижній повіці лівого ока; по передній поверхні правого плеча в середній третині; садно в ділянці зовнішнього кута лівого ока; крововилив темно-червоного кольору на слизовій оболонці нижньої губи справа; на слизовій оболонці верхньої губи справа. Виявлені ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів або ударів об такі, по строку можуть відповідати вказаному в обставинах і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Не виключено можливість їх виникнення внаслідок ударів кулаками рук з подальшим падінням потерпілого на площину та співударяння з тупими твердими предметами, що виступають над її рівнем. Синець на бічній поверхні грудної клітки справа в проекції 7-8-х ребер по передньо-підпаховій лінії; перелом 7-8 ребер справа. Виявлені ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів або ударів об такі, по строку можуть відповідати вказаному в обставинах і мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я. Беручи до уваги локалізацію та морфологічні характеристики тілесних ушкоджень (синець на бічній поверхні грудної клітки справа в проекції 7-8-х ребер по передньо-підпаховій лінії; перелом 7-8 ребер справа) малоймовірним їх виникнення внаслідок падіння з положення стоячи на площину із прискоренням чи без такого. (а.с.22-29 т.2).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_35 пояснив, що він проводив додаткову судово-медичну експертизу ОСОБА_16 та дослідження було проведено на підставі первинної експертизи потерпілого та на підставі наданих йому протоколів допиту і протоколів слідчих експериментів із потерпілим та обвинуваченими. В судово-медичній експертизі існує методика для розмежування тілесних ушкоджень, які виникли по часу впродовж 1-1,5 доби.

З висновку комісійної судово-медичної експертизи №009 від 07.02.2024 року підтверджено наявність на тілі потерпілого тілесних ушкоджень, які були встановлені при первинній судово-медичній експертизі та додатковій судово-медичній експертизі.

В свою чергу тілесні ушкодження у виді синця на бічній поверхні грудної клітки справа в проекції 7-8-х ребер по передньо-підпаховій лінії; перелом 7-8 ребер справа виникли від одноразової прямої дії твердого тупого предмета, в тому числі можливо від достатньої сили удару кулаком у вище описану ділянку.

Всі тілесні ушкодження виникли від не менш як семиразової дії твердих тупих предметів.

Комісія не може визначити точний час виникнення кожного окремого тілесного ушкодження на тілі ОСОБА_16 та розмежувати ці ушкодження за часом виникнення. При цьому не виключається ймовірність виникнення ушкоджень на тілі ОСОБА_16 протягом двох днів. (а.с.125-142 т.7)

З протоколу пред`явлення особи для впізнання по фотографіям від 21.06.2022 року та відеозапису до нього за участю потерпілого ОСОБА_16 встановлено, що останній впізнав особу під №3, а саме ОСОБА_7 , який був в нього вдома 20.06.2022 року та спричиняв йому удари. (а.с.30-34 т.2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання від 21.06.2022 року та відеозапису до нього, за участю потерпілого ОСОБА_16 встановлено, що останній впізнав особу під №3, а саме ОСОБА_6 , який був в нього вдома 20.06.2022 року та також наносив йому удари. (а.с.35-39 т.2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання по фотографіям від 22.06.2022 року та фототаблиці до нього, за участю потерпілого ОСОБА_16 встановлено, що останній впізнав особу під №2, а саме ОСОБА_9 , який був в нього вдома 20.06.2022 року та завдавав йому удари. (а.с.40-45 т.2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання по фотографіям від 22.06.2022 року та фототаблиці до нього, за участю потерпілого ОСОБА_16 встановлено, що останній впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_8 , який був в нього вдома 20.06.2022 року та наносив йому удари. (а.с.46-50 т.2).

З додаткового протоколу огляду місця події від 24.06.2022 року та фототаблиці до нього за участю ОСОБА_16 встановлено, що об`єктом огляду являється господарство по АДРЕСА_5 . В ході огляду було виявлено та вилучено: ганчірку білого кольору з візерунками рожево-зеленого кольору у вигляді квітів зі слідами бурого кольору; металевий савок темного кольору на ручці та світлого кольору на лопатці. (а.с.52-58 т.2).

З висновку судово-медичної імунологічної експертизи від 03.08.2022 року встановлено, що в плямах бурого кольору на фрагменті тканини, який був вилучений під час огляду місця події 24.06.2022 року виявлено кров людини та знайдено антиген А, що не виключає походження крові від особи з групою крові А. в даному випадку від ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , або цих осіб одночасно. (а.с.66-68 т.2).

Із заяви ОСОБА_36 від 21.06.2022 року встановлено, що останній надав дозвіл працівникам поліції для проведення слідчого експерименту за адресою АДРЕСА_7 . (а.с.82 т.2).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 21.06.2022 року та відеозапису до нього за участю свідка ОСОБА_36 встановлено, як останній розказав, що 20.06.2022 року о 20 годині 30 хвилин він перебував у гаражі на території свого господарства по АДРЕСА_7 та почув стук. Вийшовши на вулицю він побачив ОСОБА_37 , який запропонував йому придбати в нього телевізор, здається марки «Філіпс», та тюнер до нього за 400 гривень. Кошти він передав хлопцю невисокого росту із чорним волоссям. Також із ОСОБА_6 були один хлопець високого росту, худорлявий, а інший із с.Колінківці низького росту із темним волоссям. (а.с. 83-84 т.2.)

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2022 року та фототаблиці до нього, за участю свідка ОСОБА_36 встановлено, що останній впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_7 , який був в нього вдома 20.06.2022 року та пропонував разом із іншими хлопцями йому придбати телевізор. (а.с.87-95 т.2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2022 року та фототаблиці до нього, за участю свідка ОСОБА_36 встановлено, що останній впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_8 , який приходив до нього додому 20.06.2022 року та пропонував йому придбати телевізор. (а.с.96-104 т.2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2022 року та фототаблиці до нього, за участю свідка ОСОБА_36 встановлено, що останній впізнав особу під №1, а саме ОСОБА_9 , який був в нього вдома 20.06.2022 року та пропонував йому придбати телевізор. (а.с.105-113 т.2).

З протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 21.06.2022 року встановлено, що слідчим 21.06.2022 року о 04 годині 20 хвилин в с.Бочківці Чернівецького району Чернівецької області було затримано ОСОБА_7 . (а.с.1-4 т.3).

З протоколу особистого освідування затриманого від 21.06.2022 року та фототаблиці до нього встановлено, що слідчим в присутності понятих було здійснено освідування ОСОБА_7 .. В ході вищевказаної процесуальної дії на тілі затриманого тілесних ушкоджень не виявлено. (а.с. 5-7 т.3).

Із заяви ОСОБА_16 встановлено, що він надав дозвіл працівникам поліції на проведення слідчого експерименту на території його господарства по АДРЕСА_5 . (а.с.39 т.3).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 22.06.2022 року та відеозапису до нього за участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_11 встановлено, як обвинувачений розказав про те, що він 20.06.2022 року о 17 годині 30 хвилин разом із своїм однокласником ОСОБА_38 стояв на узбіччі біля магазину « ОСОБА_19 ». В подальшому під`їхав автомобіль марки «БМВ» сірого кольору, за кермом якого був ОСОБА_39 , а поруч сидів ОСОБА_40 . Надалі ОСОБА_17 наказав йому сісти в автомобіль, та він погодився, оскільки боявся його. По дорозі ОСОБА_6 пояснив, що він повинен йому допомогти вибити з ОСОБА_16 500 доларів, а також розповів, що в ОСОБА_9 на потерпілого також є зуб, оскільки той побив ОСОБА_21 . Після цього вони поїхали в с.Бочківці до господарства потерпілого. На подвір`я зайшли він, ОСОБА_21 та ОСОБА_18 , потерпілий в цей час стояв на вулиці. Він попросив води та ОСОБА_16 запросив їх до будинку. Після того як вони зайшли до будинку він запитав його, чого той телефонував до нього і в цей час ОСОБА_16 щось взяв до рук і хотів його вдарити, однак він відштовхнув його та вдарив 2-3 рази лівою долонею в область вуха, та після цього вийшов на вулицю покурити. Коли він зайшов назад до будинку, то чув як ОСОБА_9 казав потерпілому за борг 500 доларів та вдарив останнього 2-3 рази долонею в праву скроню голови. Після цього ОСОБА_21 подзвонив до ОСОБА_6 , щоб той прийшов до будинку. Коли зайшов ОСОБА_17 він вийшов на вулицю, а потім через п`ять хвилин знову зайшов та чув як ОСОБА_6 казав ОСОБА_16 , що поки борг не віддасть, то телевізор і приставку до нього назад не отримає. Далі ОСОБА_17 сказав йому, щоб він забрав телевізор, що він і зробив. Поклавши телевізор та приставку в пакет, він відніс все в автомобіль ОСОБА_6 . Після цього вони всі поїхали, та по дорозі ОСОБА_21 з його номеру телефону дзвонив комусь щоб продати телевізор, а ОСОБА_41 телефонував до чоловіка на ім`я « ОСОБА_20 », однак не додзвонився, а тому вони поїхали до останнього додому. Після того як вони приїхали до чоловіка на ім`я « ОСОБА_20 », то ОСОБА_17 та ОСОБА_21 говорили із ним та домовились про продаж телевізора. Тоді йому сказали принести телевізор з автомобіля і той чоловік заплатив за телевізор 400 гривень, а тоді ОСОБА_21 дав йому та ОСОБА_18 по 100 гривень. (а.с.40-45 т.3).

З протоколу особистого освідування затриманого від 21.06.2022 року встановлено, що слідчим було освідувано ОСОБА_6 та встановлено, що на тілі затриманого тілесних ушкоджень не виявлено. (а.с.92 т.3).

З протоколу добровільної видачі речей від 21.06.2022 року встановлено, що ОСОБА_9 надав мобільний телефон марки «IPhone6» сірого кольору в чорному чохлі з ІМЕІ: НОМЕР_2 для огляду та повідомив код доступу. (а.с.161 т.3).

З протоколу огляду від 21.06.2022 року та оптичного диску до нього встановлено, що об`єктом огляду є мобільний телефон марки «IPhone6», який належить ОСОБА_9 . В галереї наявний файл із відеозаписом, де вгорі надпис «Бочківці Понедельник 19:47». Під час відтворення відеозапису встановлено, що запис проводиться в будинку ОСОБА_16 . На відеозаписі наявний потерпілий та два хлопці схожі на ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які стоять біля потерпілого та погрожують йому фізичною розправою, а також на відео чути голоси інших осіб, яких не видно на відеозаписі. Потерпілий сидить на печі, на підлозі наявні краплі схожі на кров, а в потерпілого на обличчі та одязі також наявні сліди схожі на кров. Телефон який знімає відеозапис тримає третя особа, яку на відео не видно. Потерпілий скаржиться на біль та каже «Ви і так мені ребра поламали», далі потерпілий показує, де його болить ребро та в цей момент особа схожа на ОСОБА_9 запитує у ОСОБА_16 де болить, після чого наносить декілька ударів кулаками по тулубу в місце, куди вказав потерпілий. На цьому відеозапис завершується. Крім цього, на даному телефоні наявний ще один відеозапис, на якому видно невідому особу, яка проводить відеозапис, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 . На вказаному відео видно як ОСОБА_9 каже потерпілому «Що ОСОБА_42 , починаєш просити прощеніє?», після цього закриває двері та починається бійка, в ході якої ОСОБА_9 починає бити ОСОБА_16 кулаками по обличчю та тілу. Після цього відеозапис припиняється. (а.с.161-172 т.3).

З протоколу огляду від 21.07.2022 року встановлено, що об`єктом огляду являється паперовий конверт, в якому наявний мобільний телефон марки «IPhone 6» із мобільним номером « НОМЕР_3 » ІМЕІ: НОМЕР_4 . При огляді телефону наявні вхідні та вихідні дзвінки за 20.06.2022 року з 17 години по 20 годину. В телефоні у видалених файлах міститься інформація про відеофайл, який створений 20.06.2022 року. Даний файл був створений в с.Бочківці та видалений із пам`яті телефону. (а.с.178-183 т.3).

З висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи №Се-19/1236-22/4900-КТ від 16.08.2022 року встановлено, що у внутрішній пам`яті наданого на дослідження мобільного телефону «Apple IPhone 6» серійний номер НОМЕР_5 містяться відомості про відеофайл під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » створений 20.06.2022 року о 19:47:30 в с.Бочківці. У зв`язку з відсутністю вказаного файлу у внутрішній пам`яті наданого на дослідження мобільного телефону надати його на диску для лазерних систем зчитування не виявилося можливим. (а.с.191-197 т.3).

Допитаний в суді експерт ОСОБА_43 пояснив, що він проводив судову комп`ютерно-технічну експертизу мобільного телефону «Apple IPhone 6», який добровільно видав ОСОБА_9 , та ним було виявлено інформацію про створення 20.06.2022 року о 19 годині 47 хвилин відеофайлу, який в подальшому був видалений 03.08.2022 року. Вважає, що даний файл був видалений дистанційно власником акаунту за допомогою програми Icloud в той час, коли телефон був підключений до інтернету.

Доказ визнаний судом недопустимим

З протоколу слідчого експерименту та відеозапису до нього від 21.06.2022 року за участю ОСОБА_7 (а.с.34-38 т.3) встановлено, що він був проведений без участі захисника.

Згідно ч.1 ст.52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Оскільки ОСОБА_7 на час його проведення даної слідчої дії був затриманий, що вбачається із відеозапису, та з врахуванням підозри його в скоєнні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст.52 КПК України мав бути забезпечений адвокатом під час даної слідчої дії.

Відповідно до частин 1, 2 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, в тому числі у випадку порушення права особи на захист.

Таким чином, суд визнає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту від 21.06.2022 року за участю ОСОБА_7 у зв`язку із порушенням його права на захист.

Мотиви Суду

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, достатності та допустимості як кожного окремо, так і всі разом в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, вважає що вина обвинувачених у вчиненні злочину передбаченого ст.189 ч.4 КК України доведена поза розумним сумнівом, а їх дії вірно кваліфіковані, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, яка поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, вчинена в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.

В свою чергу, незважаючи на доведеність обставин, які вказані в обвинувальному акті, суд вважає зайвою кваліфікацію дій обвинувачених за ст.187 ч.4 КК України, оскільки вона охоплюється вищевказаною статтею КК України, виходячи з таких мотивів.

Згідно пункту 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року N10 « Про судову практику у справах про злочини проти власності» зазначено, що відповідно до статті 189 КК України (2341-14) вимагання полягає у незаконній вимозі передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмежити права, свободи або законні інтереси цих осіб, пошкодити чи знищити їхнє майно або майно, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Вимагання є закінченим злочином з моменту пред`явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети.

Відповідно до правової позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка була висловлена в Постанові від 18 квітня 2019 року у справі №459/1711/16-к при відмежуванні вимагання від розбою слід виходити з того, що при розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування, а при вимаганні такі дії спрямовані на одержання майна в майбутньому.

       Враховуючи встановлені по справі обставини, суд вважає, що у даній ситуації відсутній розбій, оскільки з обвинувачення вбачається, що спочатку ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснили вимагання грошових коштів, а потім розбій, що суперечить вищевказаним роз`ясненням Пленуму ВС України та правовій позиції ВС, оскільки розбоєм є раптовий та швидкоплинний напад із одночасною вимогою негайної передачі майна.

Так по даній справі було встановлено, що майно потерпілого було вилучене не під час раптового, агресивного, швидкоплинного нападу, а вже по спливу певного проміжку часу після того, як йому була висловлена вимога про передачу грошових коштів в майбутньому та до нього було застосоване фізичне насильство. А тому вилучення у потерпілого телевізора із приставкою у сукупності з іншими використаними способами досягнення мети були направлені на один об`єкт злочинного впливу і додаткової кваліфікації за ч.4 ст.187 КК України у даному випадку не потребують.

В даній ситуації був відсутній саме фактор раптового і швидкоплинного нападу та вимоги негайної передачі майна.

Сам факт відкритого вилучення майна після спричинення тілесних ушкоджень не може свідчити про наявність розбою, оскільки тілесні ушкодження, на переконання суду, завдавалися саме з метою вимагання, тобто передачі майна в майбутньому.

З врахуванням цього, суд вважає неможливим враховувати заподіяння одних і тих же тілесних ушкоджень з метою вимагання і розбою, оскільки така подвійна мета не може охоплюватися умислом на вчинення одночасно двох вищевказаних злочинів.

Таким чином, вважаю що нападу, який є однією з ознак розбою, як раптової, несподіваної для потерпілого насильницької дії, в той час вже не могло бути вчинено.

Таким чином, обвинувачених за ст.187 ч.4 КК України слід виправдати у зв`язку із тим, що не було доведено того, що в їх діяннях є склад кримінального правопорушення.

Невизнання вини з боку обвинувачених суд оцінює як обраний ними спосіб захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин.

До таких висновків суд прийшов виходячи із нижченаведеного.

Вина обвинувачених доведена належними та допустимими письмовими доказами (протоколами слідчих дій, висновками експертиз, заявами), показаннями потерпілого ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_36 , протоколами додаткових допитів потерпілого.

Факт перебування 20.06.2022 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в будинку ОСОБА_16 визнається самими обвинуваченими та об`єктивно підтверджено відеозаписом з мобільного телефону ОСОБА_9 від вказаної дати, висновком комп`ютерно-технічної експертизи.

В свою чергу, з протоколів додаткових допитів потерпілого ОСОБА_16 від 21.06.2022 року та від 28.06.2022 року, та протоколу слідчого експерименту із ним від 21.06.2022 року було встановлено, що саме ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 20.06.2022 року біля 19 години зайшли в будинок до ОСОБА_16 в АДРЕСА_6 , де застосовуючи насильство небезпечне для його життя у формі ударів руками та ногами по його тулубу та голові почали безпідставно вимагати у нього передачі в майбутньому 500 доларів США та 1500 гривень за побиття потерпілим ОСОБА_21 , достовірно знаючи, що ОСОБА_16 жодних боргових зобов`язань перед ними до вказаної дати не мав. В подальшому до цих дій приєднався і ОСОБА_6 , який також наносив удари по тілу потерпілого та висловлював вимоги щодо передачі в майбутньому грошових коштів. В ході цих подій обвинуваченими було взято без його дозволу з кімнати телевізор марки «Філіпс» із приставкою Т-2, які повідомили, що після того як він сплатить їм борг, то вони повернуть його майно.

Суд вважає неправдивими покази обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_44 та ОСОБА_8 , які вони дали під час допиту в суді в частині того, що ОСОБА_16 добровільно віддав ОСОБА_19 для передачі ОСОБА_21 телевізор із приставкою в рахунок компенсації надуманого боргу, та що вони жодних коштів у потерпілого не вимагали, а ОСОБА_6 у будинку ОСОБА_16 того дня не перебував, оскільки вони спростовуються іншими доказами.

Факт участі у вчиненні злочину чотирьох осіб, зокрема ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 та іншого невідомого хлопця, підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.06.2022 року від ОСОБА_16 , який не виходячи з будинку не міг бачити четверту особу, яка постійно перебувала в автомобілі, як про це стверджує ОСОБА_6 .

Цей же факт підтвердив в протоколах під час проведення впізнання по фотознімках 21.06.2022 року ОСОБА_16 , вказавши серед чотирьох наданих для впізнання світлин на фото ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Крім того, під час проведення слідчого експерименту 22.06.2022 року із відеозаписом за участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_11 обвинувачений чітко розказав про те, що він 20.06.2022 року о 17 годині 30 хвилин разом з ОСОБА_8 зустріли ОСОБА_6 із ОСОБА_9 , які пояснили йому, що він повинен їм допомогти вибити з ОСОБА_16 500 доларів, а також розповів, що в ОСОБА_9 на потерпілого також є зуб, оскільки той побив ОСОБА_21 . Після цього вони поїхали в с.Бочківці до господарства потерпілого, де він попросив попити води. Надалі під час розмови про їхні відносини він, ОСОБА_21 та ОСОБА_18 , а в подальшому і ОСОБА_17 завдавали потерпілому ударів, оскільки він їм щось винен. Він чув як ОСОБА_9 казав потерпілому за борг 500 доларів та вдарив останнього 2-3 рази долонею в голову. Він також чув як ОСОБА_6 казав ОСОБА_16 , що поки той не віддасть борг, то телевізор і приставку не отримає, та вони забрали вказані речі із собою.

Таким чином, покази ОСОБА_7 під час вказаної слідчої дії спростовують факт того, що в усіх чотирьох обвинувачених не було попередньої домовленості про вчинення вимагання у потерпілого грошових коштів, а навпаки підтверджують головну мету їхнього візиту – отримання в майбутньому грошових коштів від потерпілого.

Кваліфікуючу ознаку попередньої домовленості про вчинення вимагання суд вважає доведеною і на підставі показів обвинуваченого ОСОБА_9 , який показав в суді, що після суперечки із ОСОБА_16 він повідомив про неї ОСОБА_6 , який сказав, що вони завтра «розберуться».

Ця ж обставина підтверджується протоколами додаткових допитів потерпілого, з яких вбачається, що всі учасники вимагання діяли злагоджено, жодний із них не заперечував необхідності вимагання грошей та безпідставного відібрання майна у потерпілого, вони здійснювали його побиття або по черзі, або всі разом.

Участь всіх обвинувачених в скоєнні даного злочину також опосередковано доводиться показами свідка ОСОБА_36 , який в судовому засіданні дав показання, що він знайомий із обвинуваченим ОСОБА_6 , оскільки останній є його сусідом. Точний час він не пам`ятає, однак пам`ятає, що до нього прийшли обвинувачені, із всіма він був знайомий, крім обвинуваченого ОСОБА_9 та запропонували йому купити в них телевізор та приставку до нього. В подальшому він погодився та заплатив за це 400 гривень.

Дані обставини вказаний свідок також підтвердив під час проведення із ним 21.06.2022 року слідчого експерименту, що узгоджується разом із іншими доказами і не суперечить їм.

Щодо наявності кваліфікуючої ознаки злочину насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи слід зазначити наступне.

Згідно висновків всіх проведених під час досудового та судового слідства судово-медичних експертиз у потерпілого ОСОБА_16 було виявлено: синці, садно, крововиливи, які мають ознаки легкого тілесного ушкодження. В свою чергу синець на бічній поверхні грудної клітини справа в проекції 7-8-х ребер по передньо-підпахвовій лінії та перелом 7-8 ребер справа мають ознаки середнього ступеня важкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Таким чином, спричинення особі середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень свідчить про наявність такої кваліфікуючої ознаки як насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи.

Під час додаткових допитів від 28.06.2022 року потерпілий ОСОБА_16 підтвердив той факт, що всі виявлені в нього тілесні ушкодження виникли саме 20.06.2022 року.

З висновку комісійної судово-медичної експертизи №009 від 25.03.2024 року встановлено, що всі наявні на тілі ОСОБА_16 тілесні ушкодження виникли від дії не менше семи ударів твердими тупими предметами, а синець на бічній поверхні грудної клітки справа та переломи 7-8 ребер справа – від одного удару. Експерти зробили висновок, що неможливо розмежувати виявлені тілесні ушкодження за часом їх виникнення, при цьому вони не виключають можливість виникнення їх впродовж двох днів.

Посилання сторони захисту, що саме ОСОБА_9 міг спричинити переломи ребер потерпілому під час їх зустрічі 19.06.2022 року суд вважає неспроможними.

Так, під час перегляду відеофайлу з мобільного телефону ОСОБА_9 за 20.06.2022 року було встановлено, що потерпілий вже маючи тілесні ушкодження та кров на обличчі говорить фразу «Ви мені ребра зламали».

Дана обставина, на думку суду, свідчить про те, що ребра ОСОБА_16 зламав хтось із обвинувачених під час їх спільного побиття потерпілого саме під час перебування 20.06.2022 року в його будинку, а не 19.06.2022 року, де з обвинувачених перебував лише ОСОБА_9 .

Факт звертання потерпілого на « ОСОБА_45 » до ОСОБА_21 , який є набагато молодшим від потерпілого, є малоймовірним, а тому суд вважає, що переломи ребер були спричинені обвинуваченими саме 20.06.2022 року, про що й повідомив потерпілий на відео.

Щодо кваліфікуючої ознаки вчинення злочину в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч.2 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Факт наявності в Україні воєнного стану підтверджується Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, який був затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX.

Законом України від 03 березня 2022 року

№ 2117-IX, який набрав чинності з 07.03.2022 року, було доповнено в тому числі частину 4 ст.189 КК України фразою "чи в умовах воєнного або надзвичайного стану".

Таким чином, оскільки на момент скоєння обвинуваченими злочину діяла дана норма, та діяв воєнний стан, то їх дії вірно кваліфіковані саме за частиною 4 ст.189 КК України, оскільки доведена кваліфікуюча ознака скоєння злочину в умовах воєнного стану.

Суд відхиляє посилання захисників на недопустимість протоколів додаткового допиту потерпілого ОСОБА_16 із відеофіксацією від 21.06.2022 року та від 28.06.2022 року виходячи з наступного.

Судом не встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_16 , які містяться в протоколах його додаткових допитів від 21.06.2022 року та від 28.06.2022 року під час досудового слідства давалися останнім з порушенням його прав.

Щодо процесуальної підстави допустимості даних доказів.

Згідно п.11 ст.615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Відповідно до протоколів додаткових допитів потерпілого від 21.06.2022 року та від 28.06.2022 року встановлено, що вони проводилися із відеофіксацією, про що свідчать наявні до них додатки із ДВД дисками, які переглядалися судом.

Таким чином, формальна підстава була дотримана, оскільки процес давання показань потерпілим зафіксований на відеокамеру.

Щодо дотримання прав самого потерпілого під час проведення вказаних слідчих дій.

Сторона захисту посилається на те, що допит потерпілого 21.06.2022 року був проведений в той час, коли останній перебував в стані алкогольного сп`яніння, а тому він не міг давати адекватні покази щодо обставин події минулого дня.

Вважаю такі твердження адвокатів надуманими, оскільки під час перегляду відеозапису суд не вбачав підстав вважати, що ОСОБА_16 дає покази, які можуть не відповідати дійсності. Крім того, його покази від 28.06.2022 року жодним чином не протирічать показам, які були дані ним 21.06.2022 року, а лише доповнюють їх.

Наявність у справі довідки КНП «Новоселицька районна лікарня» №177 від 21.06.2022 року про те, що ОСОБА_16 станом на 04 годину 30 хвилин даного числа перебував в стані сп`яніння внаслідок вживання алкогольних напоїв жодним чином не спростовує висновки суду, оскільки наявність стану сп`яніння не може свідчити про відсутність в особи пам`яті.

Крім того, даною довідкою не було встановлено ступінь алкогольного сп`яніння особи, а додатковий допит був проведений майже через вісім годин після освідування потерпілого.

Однією із засад кримінального провадження, закріпленої у п.15 ч.1 ст.7 КПК України, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч.1-3 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сторона захисту не скористалася своїм правом під час досудового та судового слідства підтвердити свою версію щодо поганої пам`яті потерпілого про події минулого дня та через тиждень після скоєння відносно нього злочину шляхом подачі клопотання про проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, або іншим чином довести неправдивість даних ним показань.

Крім того, як стороною захисту, так і представником потерпілого не було під час досудового і судового слідства заявлено про застосування відносно ОСОБА_16 недозволених методів слідства.

Таким чином, пасивність сторони захисту щодо намагання поставити під сумнів отримані стороною обвинувачення докази, а лише подача формальних заяв під час судового слідства про їх недопустимість, не може свідчити про порушення порядку отримання таких доказів, що тягнуть за собою їх недопустимість.

Щодо посилання захисників на відсутність попередження потерпілого про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та роз`яснення йому прав під час його додаткових допитів, то суд вважає це безпідставним для визнання таких доказів недопустимими виходячи з наступного.

Згідно ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, у випадку порушення права особи на захист.

Допит потерпілого від 21.06.2022 року та від 28.06.2022 року зафіксований в протоколах, в яких містяться підписи ОСОБА_16 про попередження його про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України та ознайомлення його із своїми правами(т.2 а.с.6 та 71). Про факт здійснення підпису на вказаних протоколах потерпілий підтвердив під час допиту в суді.

Сам факт відсутності попередження потерпілого про кримінальну відповідальність на відео не може слугувати підставою для визнання допиту від 21.06.2022 року недопустимим, оскільки відеозапис є додатком до протоколу, а в протоколі міститься така відмітка, що не суперечить вимогам КПК України.

В свою чергу ОСОБА_16 під час підписання протоколу жодних зауважень щодо невідповідності вказаної в них інформації фактичним обставинам допиту в порядку абзацу 5 п.3 ч.3 ст.104 КПК України не заявляв.

Крім того, з метою об`єктивності судового слідства сторона захисту під час допиту потерпілого в суді не намагалася з?ясувати дану обставину, що свідчить про надуманість таких підстав для визнання доказів недопустимими.

Під час відеозапису допиту від 28.06.2022 року слідчий повідомляє про те, що потерпілий попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, йому роз`яснені його права, що спростовує заявлені в клопотанні обставини недопустимості і даного доказу.

З врахуванням цього суд вважає, що отримання цих доказів та дослідження їх судом відповідає критеріям справедливого судового розгляду, та допускає їх для дослідження і оцінки.

Відповідно до свідоцтва про смерть виданого виконавчим комітетом Топорівської сільської ради 05 червня 2024 року встановлено, що ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до пунктів 43-49 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Луценко проти України"(Заява N 30663/04) від 18 грудня 2008 року Судом висловлено наступну правову позицію:

«43.Неможливість забезпечення присутності свідка в судовому засіданні сама по собі не означає, в автономному значенні цього терміна, необхідності припинення судового переслідування. У такій ситуації національні суди можуть, за умови дотримання прав захисту, врахувати показання, здобуті під час досудового розслідування,- зокрема, якщо суди встановлюють, що ці показання підтверджуються іншими наявними у них доказами. Але якщо обвинувальний вирок ґрунтується винятково або вирішальною мірою на таких показаннях, може постати відповідне питання за Конвенцією.

47. Отже, Суд має з`ясувати, чи відповідало використання цих показань вимогам справедливого судового розгляду, встановленим пунктом 1 статті 6 Конвенції (995_004 ).

48. У зв`язку із цим Суд повторює, що, оцінюючи, чи було все відповідне провадження в цілому справедливим, слід взяти до уваги якість існуючих доказів і, зокрема, те, чи породжують обставини, за яких вони були здобуті, які-небудь сумніви щодо їхньої достовірності й точності.

49. У своїх попередніх рішеннях Суд встановив, що коли національні судові органи, зіткнувшись з кількома суперечливими версіями подій, поданими однією і тією самою особою, зрештою віддають перевагу показанням, які вона давала слідчим органам, а не тим, що були надані у відкритому судовому засіданні, це само по собі не є підставою для порушення питання за Конвенцією ( 995_004 ), якщо віддання такої переваги обґрунтоване, а самі показання давалися цією особою за її власним бажанням (див. «Камільєрі проти Мальти» (Camilleri v. Malta) (ухвала), N 51760/99, від 16 березня 2000 року).»

В даній справі жодним чином не було порушено права захисту щодо можливості з?ясувати обставини справи з показань потерпілого, оскільки останній постав перед судом, однак з об?єктивних та незалежних від суду причин не зміг як підтвердити, так і спростувати покази, які він давав під час досудового слідства.

В свою чергу він підтвердив свою участь у відповідних слідчих діях та допитах та проставлення підпису в них, спростував вчинення на нього будь-якого тиску з боку державних органів.

Стороною захисту не було заявлено про протилежне та не заявлено про перевірку фактів тиску на потерпілого.

Всі ці обставини свідчать про дотримання справедливого балансу між правами обвинувачених та прав потерпілого, наявність умов для змагального процесу.

Таким чином, суд робить висновок, що отримання показів від потерпілого ОСОБА_16 під час досудового слідства відповідало критеріям як процесуальної, так і матеріальної допустимості доказу, а тому суд враховує їх поряд із іншими доказами в сукупності, оскільки вони не тільки не суперечать один одному, але й доповнюють один одного.

Щодо допустимості як доказу протоколу слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_7 від 22.06.2022 року.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 на здійснення на нього психологічного та фізичного тиску після його затримання з боку працівників відділення поліції №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області суд оцінює критично.

Судом на підставі ч.6 ст.206 КПК України була винесена ухвала про доручення ДБР здійснити перевірку вказаних обставин.

Відповідно до постанови старшого слідчого в особливо важливих справах п`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м.Чернівці) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому кримінальне провадження за ознаками передбаченими ч.2 ст.365 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із тим, що не було встановлено фактів застосування відносно ОСОБА_7 поліцейськими 21.06.2022 року психологічного та фізичного насильства.

Згідно протоколу освідування від 21.06.2022 року ОСОБА_7 , який був проведений слідчим за участю двох понятих в м.Новоселиця, тобто після ймовірного тиску на обвинуваченого в с.Колінківці, жодних тілесних ушкоджень не виявлено. Сторона захисту не наполягала на допиті в суді понятих, які були присутні під час цієї слідчої дії, з метою спростування інформації, яка вказана в протоколі.

ОСОБА_7 в суді повідомив, що з боку слідчого на нього тиск не здійснювався, а під час даної слідчої дії він був забезпечений захисником, а тому суд вважає, що в нього не було жодних підстав оговорювати себе та інших обвинувачених.

ОСОБА_7 повідомив про тиск під час його допиту в суді 16.01.2024 року, тобто по спливу майже півтора року після вказаних ним подій, та після одного року та трьох місяців судового розгляду справи, що також свідчить про малу ймовірність викладених в його заяві фактів, та, на думку суду, свідчить про вибрану ним тактику захисту з метою виключення з числа доказів вищевказаної слідчої дії.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_7 від 22.06.2022 року через невстановлення фактів істотного порушення його прав та свобод на підставі п.2 ч.2 ст.87 КПК України.

Щодо посилання сторони захисту на недопустимість як доказу протоколу впізнання ОСОБА_6 за участі ОСОБА_16 від 21.06.2022 року слід зазначити наступне.

Твердження захисника про порушення права ОСОБА_6 на захист під час проведення за його участі слідчої дії пред`явлення особи для впізнання, оскільки в нього як затриманого не було адвоката суд вважає безпідставними.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.208 КПК України уповноважена особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Відповідно до ст.209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишитися поряд з уповноваженою особою.

Як убачається з протоколу затримання від 21.06.2022 року ОСОБА_6 був затриманий о 04 годині 20 хвилин в м.Новоселиця та йому було роз`яснено його права.

Відповідно до Доручення Регіонального центру з надання безоплатної правововї допомоги у Чернівецькій області від 21.06.2022 року встановлено, що центром було видане дане доручення адвокату ОСОБА_46 о 05 годині 51 хвилина для представництва інтересів ОСОБА_6 як затриманому. (т.3 а.с.108).

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 21.06.2022 року встановлено, що він відмовився від адвоката ОСОБА_47 , оскільки залучає адвоката на платній основі. (т.3 а.с.111).

В матеріалах справи міститься ордер адвоката ОСОБА_48 від 22.06.2022 року про представництво інтересів ОСОБА_6 .

Надалі з обвинуваченим було проведено впізнання за участі потерпілого, який вказав на нього, як на особу, яка була в нього вдома 20.06.2022 року та також наносила йому удари.

Суд не знаходить підстав вважати, що такі порушення є істотними і такими, що суттєво позначились на реалізації стороною захисту прав визначених КПК.

Як зазначав Європейський суд з прав людини, невідкладний доступ до адвоката є частиною процесуальної гарантії, якій Суд надає особливого значення, коли досліджує, чи зруйнувала процедура саму суть привілеї проти самовикриття. Щоб право на справедливий судовий розгляд за статтею 6 § 1 залишалось «практичним і здійсненим», доступ до адвоката має, як правило, надаватися з першого допиту підозрюваного поліцією, якщо тільки не доведено, що з огляду на особливі обставини справи існували вагомі причини обмежити це право (справа Salduz v. Turkey [GC], no. 36391/02, §§ 54-55, ECHR 2008). Затримана поліцією особа користується правом не викривати себе і зберігати мовчання та має право на допомогу захисника, як тільки їй ставлять питання, іншими словами, коли існує «кримінальне обвинувачення» проти неї. Інформування затриманої особи про право зберігати мовчання є настільки важливим, що, навіть коли особа добровільно погоджується дати свідчення поліції після того, як її поінформували, що її твердження можуть бути використані як докази проти неї, це не може вважатися цілком інформованим вибором, якщо вона не була ясно поінформована про її право зберігати мовчання та якщо її рішення було прийняте за відсутності допомоги з боку захисника (справа Stojkovic v. France and Belgium, no. 25303/08, § 54, 27 October 2011).

Саме фактичне затримання особи без участі захисника не є порушенням вимог кримінального процесуального закону стосовно реалізації права на захист. Вимога присутності адвоката в ході затримання не передбачена положеннями КПК, Конституції України чи міжнародних договорів України. Зокрема приписи статей 207, 208 КПК України не містять обов`язку забезпечити обов`язкову участь адвоката під час фактичного затримання (постанова Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 559/2530/19, провадження № 51-328км21).

Гарантоване КПК, Конституцією України та міжнародними договорами України право на захист забезпечується шляхом дотримання прав особи зберігати мовчання і не свідчити проти себе та залучення захисника на першу вимогу і можливість побачення з ним до першого допиту. Отже, ключовим аспектом у цій частині є можливість особи, до отримання від неї правоохоронними органами інформації, побачитись із захисником і мати з ним конфіденційне спілкування.

Разом з тим, не виключається можливість проведення з особою слідчих дій, які носять об`єктивний характер і не залежать від волі особи та не порушують право особи не свідчити проти себе і зберігати мовчання, без участі захисника.

Про те, що участь захисника не обов`язкова під час пред`явлення особи до впізнання Верховний Суд зазначав у постановах від 22 лютого 2022 року у справі №165/796/18, провадження №51-610км19; від 14 вересня 2021 року №164/154/20, провадження №512529км21.

Таким чином, за обставин цієї справи, суд вважає, що проведення за участі ОСОБА_6 такої слідчої дії, як пред`явлення його до впізнання без участі захисника не є істотним порушенням вимог КПК, оскільки присутність чи відсутність захисника під час цих слідчих дій, жодним чином не змогла позначитись на її змісті.

На цих підставах суд відхиляє такі доводи захисту.

При призначенні покарання обвинуваченим суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування.

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, при цьому, з огляду на положення ст.75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

У зв`язку із цим, при призначенні покарання суд враховує індивідуальний ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину кожним обвинуваченим, їхню роль в скоєнні злочину, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особи обвинувачених, думку потерпілого.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_9 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці, добровільне відшкодування шкоди, відсутність претензій з боку потерпілого.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає добровільне відшкодування шкоди, відсутність претензій з боку потерпілого.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 , судом встановлено добровільне відшкодування шкоди, відсутність претензій з боку потерпілого, хвороба батька на злоякісне утворення.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 , суд визнає добровільне відшкодування шкоди, відсутність претензій з боку потерпілого.

Обставин, які обтяжують покарання щодо всіх обвинувачених, судом не встановлено.

Щодо даних про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , то суд враховує, те що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є особою молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання, виховувався з матір`ю і вітчимом.

Щодо даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , то суд враховує, те що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є особою молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання.

Щодо даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , то суд враховує, те що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є особою молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання.

Щодо даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , то суд враховує, те що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є особою молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання.

Суд вважає, що обвинуваченим має бути призначено покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і буде достатнім для їх виправлення та попередження скоєння ними нових злочинів, оскільки більш м`яке покарання не досягне поставленої мети.

Відповідно до ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи положення даної статті суд має право призначити обвинуваченим покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.189 ч.4 КК України.

Обов`язковою формальною підставою для таких дій суду є наявність кількох обставин, що помякшують покарання та істостно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Саме суд повинен з`ясувати не тільки наявність таких обставин, але і те, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Стосовно всіх обвинувачених судом встановлено кілька пом`якшуючих обставин, однак суд не вбачає того, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, оскільки відшкодування шкоди потерпілому та те, що він претензій до них не має в першу чергу пов`язано не з діями самих обвинувачених, а діями їх батьків, які намагалися згладити провину своїх дітей та сплатили за них свої кошти.

Щодо можливості застосування відносно ОСОБА_9 ст.69 КК України через вчинення ним злочину у неповнолітньому віці суд вважає зазначити наступне.

Як встановлено судом ОСОБА_9 напередодні подій, які інкриміновані обвинуваченим, зустрічався із ОСОБА_16 та в них виник конфлікт.

Таким чином, саме відвідування потерпілого напередодні події злочину стало однією із причин даного кримінального правопорушення. Роль ОСОБА_44 в побитті ОСОБА_16 була з його ж слів ключовою, оскільки він стверджував, що він зламав ребра потерпілому та в суді повідомив, що удари завдавав лише він. Таким чином, на переконання суду, ОСОБА_9 намагався показати перед товаришами свою значимість.

Крім того, факт фіксації на свій мобільний телефон моментів побиття ОСОБА_16 свідчить про його більшу суспільну небезпечність порівняно із особами його віку.

Враховуючи вищевикладені обставини суд не погоджується із висновками досудової доповіді відносно ОСОБА_9 про те, що його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.

З врахуванням посткримінальної поведінки всіх обвинувачених, зокрема те, що вони вину не визнали, намагалися ввести суд в оману даючи неправдиві свідчення, в скоєному не розкаялися, пробачення в потерпілого не попросили, та вищевикладене, суд не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України щодо всіх обвинувачених.

Враховуючи дані про осіб обвинувачених, ролі кожного з них в скоєнні даного злочину, причин та умов, які сприяли його вчиненню, суд вважає, що підстав для застосування ст.75 КК України немає.

Відповідно до ст.98 ч.2 КК України до ОСОБА_9 додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується у зв`язку із вчиненням злочину у неповнолітньому віці.

Загальний розмір судових витрат за проведення екпертиз по даному кримінальному провадженню становить 4530,72 гривень, а тому з обвинувачених слід стягнути в дохід державного бюджету витрати за їх проведення по 1132,68 гривні з кожного.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно ст.100 КПК України.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, п.15 ст.615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ст.187 ч.4 КК України визнати невинними та по суду їх виправдати у зв`язку із не доведенням, що в їх діяннях є склад даного кримінального правопорушення.

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16.11.2021 року, призначивши остаточну міру покарання ОСОБА_6 у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, тобто з 21.06.2022 року.

Зарахувати ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 21.06.2022 року по 19.09.2024 року.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

Строк відбування покарання відраховувати з часу затримання, тобто з 21.06.2022 року.

Зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 21.06.2022 року по 19.09.2024 року.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_7 застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.

Відносно ОСОБА_8 обрати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили та негайно взяти його під варту із зали суду.

Термін відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 20.09.2024 року.

Визнати ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відносно ОСОБА_9 обрати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили та негайно взяти його під варту із зали суду.

Термін відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 20.09.2024 року.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_9 строк його попереднього ув`язнення з 27 червня 2022 року по 15.09.2022 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Після набранням вироком законної сили повернути ОСОБА_15 внесену на рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області заставу в розмірі 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.2672369307.1 від 13.09.2022 року.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили, а саме:

-зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_7 ;

-зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_8 , які згідно постанов про визнання предмету речовим доказом у кримінальному провадженні від 23.08.2022 року знаходяться в матеріалах справи, після набрання вироком законної сили – знищити;

-змив з поверхні підлоги в будинку за місцем проживання ОСОБА_16 , який згідно квитанції №361 знаходиться в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – знищити;

-змиви з правої та лівої руки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , які згідно квитанцій №362, №363, №364 та №365 зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – знищити;

-футболка, шорти та взуття, які належать ОСОБА_8 , які згідно квитанції №370 зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_8 ;

-футболка, штани та взуття, які належать ОСОБА_7 , які згідно квитанції №369 зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_7 ;

-футболка та бриджі, які належать ОСОБА_9 , які згідно квитанції №368 зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_9 ;

-кофту та джинсові штани, які належать ОСОБА_16 , які згідно квитанції №367, телевізор марки «Philips» та приставку Т-2, які належать ОСОБА_16 , які згідно квитанції №371, металеву лопатку темного кольору, яка належить ОСОБА_16 , яка згідно квитанції №364, зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – повернути спадкоємцям ОСОБА_16 ;

-фрагмент тканини, яка вилучена у ОСОБА_16 , яка згідно квитанції №366, яка зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – знищити;

-мобільний телефон марки «TEXNO POP 2» моделі «TEXNO B1f», який належать ОСОБА_7 , та згідно квитанції №359 зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_7 ;

-мобільний телефон марки «iPhone» моделі «7+» рожевого кольору, який належать ОСОБА_6 , та згідно квитанції №358 зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_6 ;

-DVD диск із відеозаписом проведення огляду мобільного телефону марки «iPhone 6», який зберігається в матеріалах кримінального провадження згідно постанови слідчого від 23.08.2022 року, після набрання вироком законної сили – залишити в них;

-мобільний телефон марки «iPhone 6» сірого кольору в силіконовому чохлі чорного кольору, який належать ОСОБА_9 , та згідно квитанції №360 зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №6 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_9 ;

Після набранням вироком законної сили скасувати арешт на мобільний телефон марки «TEXNO POP 2» моделі «TEXNO B1f», який належать ОСОБА_7 , який був накладений згідно ухвали слідчого судді Новоселицького районного суду від 30.06.2022 року.

Після набранням вироком законної сили скасувати арешт на мобільний телефон марки «iPhone» моделі «7+» рожевого кольору, який належать ОСОБА_6 , який був накладений згідно ухвали слідчого судді Новоселицького районного суду від 30.06.2022 року.

Після набранням вироком законної сили скасувати арешт на мобільний телефон марки «iPhone 6» сірого кольору в силіконовому чохлі чорного кольору, який належать ОСОБА_9 , який був накладений згідно ухвали слідчого судді Новоселицького районного суду від 27.06.2022 року.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати по 1132,68 гривні за проведення судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченими, які перебувають під вартою, в цей же термін з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя:                         ОСОБА_49