КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

суддів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_7 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2023,яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком встановлено, що 27 жовтня 2022 року приблизно о 07 год. 30 хв. ОСОБА_6 перебував за адресою свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , де на ґрунті неприязних відносин та постійних словесних конфліктів між ним та його матір`ю ОСОБА_10 , у нього виник умисел на вбивство ОСОБА_10 .

Цього ж дня, а саме 27 жовтня 2022 року приблизно о 07 год. 40 хв. ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_10 , знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , в приміщенні кухні взяв ніж та зайшов до спальної кімнати, де знаходилась ОСОБА_10 .

Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство, ОСОБА_6 , усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, внаслідок яких може настати смерть потерпілої та бажаючи цього, діючи умисно та цілеспрямовано, наблизився до ОСОБА_10 та, тримаючи ніж у правій руці, наніс ним чотири удари в область задньої поверхні грудної клітини справа ОСОБА_10 , чим спричинив їй чотири проникаючі колото-різані поранення грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів, які як кожне окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя, від яких потерпіла померла на місці. Таким чином, настання смерті ОСОБА_10 перебуває в прямому причинному зв`язку з нанесенням їй чотирьох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів.

Крім цього, перебуваючи у тому ж місці та в той же час, ОСОБА_6 тим самим ножем наніс ОСОБА_10 п`ять ударів, чим спричинив рани з ознаками колото-різаних, не проникаючих в порожнини тіла та без пошкодження крупних судин: на задній поверхні грудної клітини справа, дві на передній поверхні шиї справа, на обличчі та в області правого плечового суглобу, які як кожна окремо, так і в своїй сукупності, відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров`я (по відношенню до живих осіб).

Потерпіла ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги потерпіла посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість. Зазначає, що ОСОБА_6 не є суспільно-небезпечною особою, оскільки жодного разу не притягувався до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, до моменту затримання був офіційно працевлаштований та вів нормальний спосіб життя. Звертає увагу, що не має жодних претензій до ОСОБА_6 , матеріальна та моральна шкода відшкодована їй у повному обсязі, однак суд не взяв до уваги її думку щодо призначення обвинуваченому не суворого покарання. Вважає, що судом безпідставно не визнано обставиною, що пом`якшує покарання - добровільне відшкодування шкоди у повному обсязі. Наголошує, що ОСОБА_6 за весь час досудового розслідування і судового розгляду справи неодноразово вибачився, а також щиро розкаявся.

Захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок місцевого суду та призначити ОСОБА_6 більш м`яке покарання за ч.1 ст.115 КК України із застосуванням ст.69 КК України. Виключити з мотивувальної частини вироку визнання судом обставини, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах. Доповнити мотивувальну частину вироку та визнати обставиною, що пом`якшує покарання - добровільне відшкодування завданого збитку. В іншій частині вирок залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість. Вказує, що судом неправомірно не визнано обставиною, що пом`якшує покарання - добровільне відшкодування завданого збитку, оскільки потерпіла подала до суду письмову заяву та в судовому засіданні підтвердила, що за згодою обвинуваченого іншою особою їй була відшкодована моральна та матеріальна шкода, заподіяна кримінальним правопорушенням. Зазначає, що судом неправомірно визнано обставиною, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували перебування у сімейних відносинах ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Стверджує, що суд неправомірно визнав факт перебування у сімейних відносинах ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на підставі копії паспорта останньої, оскільки документами, що підтверджують сімейні стосунки між дитиною та матір`ю є свідоцтво про народження дитини або відомості з державного реєстру актів цивільного стану. Звертає увагу, що у обвинувальному акті від 19.01.2023 відсутня обтяжуюча обставина - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах. Так, 06.02.2023 прокурор подав до суду обвинувальний акт зі змінами, де вже була дана обтяжуюча обставина, однак в порушення вимог норм ст. 338 КПК України потерпілій обвинувальний акт вручено не було, а тому суд не мав права приймати до розгляду обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням від 06.02.2023. Наголошує, що обвинувачений повністю усвідомив протиправність своїх дій та їх наслідки, попросив вибачення у потерпілої і готовий нести покарання за свої протиправні дії, але строк покарання, призначений судом першої інстанції, є надто суворим. Вважає, що покарання із застосуванням ст.69 КК України, буде достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_6 .

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням характеру і тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого відносно своєї матері, певних обставин його вчинення, характеру та локалізації тілесних ушкоджень, наявності обставини, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та обґрунтовано обрав йому покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально.

Разом з тим, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який має молодий вік, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та роботи характеризується посередньо, за місцем навчання має позитивну характеристику, наявності обставин, які пом`якшують покарання - щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позиції потерпілої, яка не має до обвинуваченого жодних претензій матеріального чи морального характеру, суд першої інстанції правильно призначив обвинуваченому покарання, наближене до мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.115 КК України.

Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.

Підстав для застосування ст.69 КК України та пом`якшення покарання ОСОБА_6 колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів перебування обвинуваченого у сімейних відносинах із загиблою є надуманими, оскільки як вбачається із встановлених судом фактичних обставин злочину, які не оспорюються, загибла була матір`ю обвинуваченого, вони проживали в одному помешканні і вони спільний побут.

Також колегія суддів визнає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про відшкодування потерпілій матеріальної та моральної шкоди, оскільки в матеріалах відсутні будь-які відомості про завдання потерпілій збитків або заподіяння матеріальної шкоди. Також стороною захисту не надано документів, які б вказували на розмір спричиненої потерпілій моральної шкоди та факт її відшкодування.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо невручення потерпілій копії зміненого обвинувального акту не є обставино, яка має значення для визначення розміру покарання, а також не є тим порушенням, яке тягне за собою скасування вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційних скарг захисника та потерпілої відсутні.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно визнав обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, оскільки суд може врахувати дану обставину лише у разі використання особою під час вчинення злочину негативних наслідків, спричинених воєнним станом.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 вчинив умисне вбивство на ґрунті неприязних відносин та постійних словесних конфліктів з потерпілою, без використання умов воєнного стану.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Відповідно до ч.2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

На підставі ч.2 ст.404 КПК України вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2023 щодо ОСОБА_6 змінити, виключивши з мотивувальної частини вироку визнання судом обставиною, що обтяжує покарання - вчинення ОСОБА_6 злочину з використанням умов воєнного стану.

В іншій частині вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2023 щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

_________________ _________________ _________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3