Ухвала

18 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 278/5436/23

провадження № 61-12457 ск 24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану їх представником - адвокатом Богословським Сергієм Вікторовичем, на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 червня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просили визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на 1/2 земельної частки (паю) площею 2,37 га, яка перебуває у колективній власності агрофірми «Сінгури» та належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на 1/2 земельної частки (паю) площею 2,37 га, яка перебуває у колективній власності агрофірми «Сінгури».

2. Житомирський районний суд Житомирської області рішенням від 04 червня 2024 року у задоволенні позову відмовив.

3. Житомирський апеляційний суд постановою від 24 липня 2024 року залишив без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 червня 2024 року залишив без змін.

4. У вересні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подана їх представником - адвокатом Богословським С. В., на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 червня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2024 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

5. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

6. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

7. Однак скаржники, всупереч зазначеному пункту до касаційної скарги не додають документ, що підтверджує сплату судового збору.

8. Разом з тим, представником заявників заявлено клопотання про відстрочення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судом рішення у справі, посилаючись на те, що майновий стан скаржників не дозволяє сплатити зазначений судовий збір на час подання касаційної скарги, в зв`язку з важким матеріальним становищем, оскільки вони є пенсіонерами, отримують мінімальну пенсію в розмірі 3 000,00 грн, що позбавляє останніх вчасно сплатити судовий збір.

9. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

10. Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

11. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

12. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

13. Водночас, Верховний Суд зазначає, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком, який, вирішуючи таке питання, враховує майновий стан сторони.

14. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

15. За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

16. ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

17. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

18. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти росії» («Shishkov v. russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

19. Наведені представником заявників обставини не можуть бути підставою для відстрочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплати судового збору, оскільки представник не надав доказів на підтвердження того, що їх майновий стан на день звернення з касаційною скаргою перешкодив заявникам сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.

20. Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

21. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

22. Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

23. Крім цього, суд критично оцінює будь-які відомості про відсутність доходу у фізичної особи чи її низький рівень.

24. ЄСПЛ в рішенні від 26 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» та в рішенні від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» зазначив, що оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.

25. Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами скаржників стосовно можливості звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати касаційної скарги судовим збором в повному обсязі) в цій справі дотримано.

26. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду.

27. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

28. Також частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

29. Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом у жовтні 2023 року.

30. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2023 року установлено на рівні 2 684,00 грн.

31. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

32. В цій справі пред`явлено позов майнового характеру - про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, однак відомості про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки, право власності на яку просять визнати позивачі) в матеріалах касаційного провадження відсутні.

33. З огляду на те, що касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять інформації про ціну позову (вартість земельної ділянки), скаржникам необхідно надати такі відомості та надати докази на підтвердження цієї обставини.

34. Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши його розмір належними доказами, та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості земельної ділянки.

35. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу: 101;22030102,__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/).

36. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

37. На підтвердження сплати (доплати) судового збору заявникам необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

38. Крім того, відповідно до пунктів 2 та 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

39. Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.

40. Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

41. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

42. Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

43. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).

44. В порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у їх представника - Богословського С. В. , який є адвокатом, та який згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК України є особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

45. Таким чином, недоліки касаційної скарги повинні бути усунені в такий спосіб: 1) визначити ціну позову та надати докази на підтвердження цієї обставини; 2) надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору за подання касаційної скарги; 3) у разі наявності у адвоката Богословського С. В. електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про наявність у нього електронного кабінету; 2) у разі відсутності у адвоката Богословського С. В. електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - зареєструвати такий кабінет та подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про його наявність. Виконуючи зазначені вимоги скаржнику також необхідно вказати інформацію за якою факт наявності чи відсутності електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі може бути перевірений судом, а саме - реєстраційний номер облікової картки платника податків адвоката, за його наявності, або номер і серія паспорта, у разі відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

46. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

47. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 176, 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданого їх представником - адвокатом Богословським Сергієм Вікторовичем, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану їх представником - адвокатом Богословським Сергієм Вікторовичем, на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 червня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

3. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя /т В. В. Пророк