Справа № 2-465/11/1231
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2011 р. Стахановський міський суд Луганської області
у складі
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Скляр М.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Стаханова позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що в квартирі АДРЕСА_1, він проживає постійно в період з 1996року.
Вказана частина домоволодіння належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.1990р.
ОСОБА_4 була його рідною тіткою по лінії матері.
Копію свідоцтва про його народження надає, однак свідоцтва про народження та дані про зміну прізвищ при реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та його матері ОСОБА_5 не збереглися. Відповідачка є сестрою позивача по матері. Через те, що в них різні батьки, вони не є повнорідними. Копії свідоцтв про народження та шлюб відповідачки додаються до позову. Факт родинних стосунків матері та тітки може бути підтверджено відповідачкою шляхом допиту її в порядку стс.62 ЦПК України.
ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_4 померла.
На теперішній час квартира АДРЕСА_1 належить відповідачці на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.07.1999р.
З 13.07.1999р. відповідачка в зазначеній квартирі не проживає, за цільовим призначенням її при використовує, комунальні платежі не сплачує. Ще 13.07.1999р. відповідачка передала позивачу всі документи за зазначену частину домоволодіння., документи про газифікацію, платіжні книжки, та ключі від будинку.
Позивач зазначив, що відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
На підставі зазначеного позивач просив встановити факт відкритого безперервного володіння ним нерухомим майном –квартирою АДРЕСА_1 протягом десяти років, а саме –з 13.07.1999р. по теперішній час, визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутністю за участю його представника –адвоката ОСОБА_1, на задоволенні позову наполягала.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що дійсно вже на протязі багатьох років, а саме з 1996 року позивач мешкає в квартирі АДРЕСА_1, зробив там ремонт, оплачує всі комунальні послуги. Відповідачка з моменту смерті їх з позивачем тітки в зазначеному домоволодінні не мешкає, комунальні платежі не сплачує та не використовує його за призначенням. Просила позовні вимоги позивача задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивача та докази, якими вона обґрунтовані визнав у повному обсязі.
Представник позивача заявила клопотання щодо допиту відповідача у якості свідка, яке судом було задоволено, бо відповідно до ст.184 ЦПК України якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки. Відповідачка не заперечувала щодо допиту її у якості свідка.
Допитана у якості свідка ОСОБА_2 суду пояснила, що вона є сестрою позивача. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були рідними сестрами. Вона та позивач є рідними сестрою і братом по матері ОСОБА_5, батьки у них були різні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4. На момент її смерті, їх матері вже не було в живих. Вона дійсно після смерті тітки передала братові ключі від квартири ОСОБА_4 З тих пір, а саме з 1998року, з моменту смерті тітки, він там і мешкає, сплачує всі комунальні послуги, робить в квартирі ремонт, їй та квартира зовсім не потрібна. Позивач є дуже хворою людиною, йому була встановлена друга група інвалідності, у нього цукровий діабет та його паралізувало. До смерті тітки, позивач також мешкав разом з тіткою в квартирі АДРЕСА_1, бо він доглядав тітку.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона позивача та відповідачку знає досить давно. Їх батьки підтримували дружні стосунку та вона також дружить як з позивачем так і з відповідачем. Їй відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рідним братом та сестрою. Їй також відомо, що ОСОБА_3 мешкає в квартирі його тітки дуже давно, десь з 1998року. З тих пір він мешкає там постійно, ним у зазначеному будинку було зроблено опалення, ремонт. Їй також відомо, що позивач є інвалідом. Відповідачка ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не мешкає, вона навіть ніколи і не збиралась там мешкати, а мешкає по вул.Карбишевій в м.Стаханові,
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи у межах заявлених вимог. Кожна особа, що бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Відповідно до ст.31 ЦПК України відповідач вправі визнати позов протягом усього часу розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.07.1999року (ар.с.3) квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачці, як спадкоємиці майна ОСОБА_4.
Згідно свідоцтв про смерть (ар.с.5) ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2
Будинковою книгою для прописки громадян, що мешкають в будинку АДРЕСА_1 підтверджено, що позивач зареєстрований саме у цьому будинку.
Згідно ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Оскільки відповідач у справі позов визнав, а також те, що підстав вважати, що визнання позову суперечить закону, або ним будуть порушені чиїсь інтереси, не встановлено, його можна прийняти, а позов задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 61, 209, 174, 213-215, 218, 292,294 ЦПК України, 344 ЦК України, суд
ВИРІШИВ :
Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.
1. Встановити факт відкритого безперервного володіння ОСОБА_3 нерухомим майном –квартирою АДРЕСА_1 протягом десяти років, а саме –з 13.07.1999р. по теперішній час.
2. Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами за набувальною давністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: