Справа №  1-23/11

В И Р О К

іменем України

13 січня 2011 року                                                                               смт Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого:           судді Мовчана О.Г.

при секретарі:            Рикун І.В.

за участю          прокурора:                              Циганій О.Ю.

                               підсудного                               ОСОБА_1

                    захисника підсудного          адвоката ОСОБА_2

                    представника підсудного          ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Запорізької області Михайлівського району смт.Пришиб, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживає за адресою АДРЕСА_1 раніше судимого:

-          28 березня 2005 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України справу закрито відповідно ч.3 ст.7, ст.432-449 КПК України.

-          24 липня 2008 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.186 КК України до двох років позбавлення волі, ст.75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 роки.

справа призначена до розгляду за ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2010 року, близько 16-00 годині неповнолітній ОСОБА_1, знаходячись в приміщені гуртожитку Запорізького професійного промислового ліцею, що знаходиться за адресою місто Запоріжжя бульвар Вітчизняний,16, на сходах гуртожитку знайшов єдиний квиток НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4.

Цього ж дня ОСОБА_1, маючи умисел спрямований на підробку єдиного квитку серії НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4, виданого Запорізьким професійним промисловим ліцеєм,  що має право видавати та завіряти такі документи, що надають право та звільняють від обов’язку по сплаті проїзду в громадському транспорті, навмисно з корисливих мотивів з метою подальшого використання єдиного квитку серії НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4, шляхом вклеювання фотокартки свого знайомого ОСОБА_5, замінив фотокартку вклеєною спочатку і завіреною відбитком печатки в єдиному квитку, виготовив такий самий  подальший єдиний квиток НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4, що надає право безкоштовного проїзду в громадському транспорті.

11 вересня 2010 року, близько 18-00 години слідуючи в електропоїзді № 6528 сполученням "ст. Мелітополь - ст. Запоріжжя-1", ОСОБА_1 маючи намір на використання підробленого єдиного квитка серії НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4, не будучи власником пільг на безкоштовний проїзд в громадському транспорті, пред’явив вище вказаний єдиний квиток провіднику-касиру електропоїзда № 6528 сполученням "ст. Мелітополь - ст. Запоріжжя-1", який в даний час перебував на шляху дороги „платформи 1167 км. –ст. Бурчак” Придніпровської залізниці розташованої в Михайлівському районі Запорізької області, в результаті чого придбав квиток серії БГ №803333 для безкоштовного проїзду в електропоїзді №6528 сполученням "ст. Мелітополь - ст. Запоріжжя-1", від станції Пришиб Дніпровської залізничної дороги до станції Запоріжжя-1 Придніпровської залізничної дороги.

Цього ж дня в період часу з 18 год. 10 хв. до 18 год. 20 хв. в електропоїзді № 6528 сполученням "ст. Мелітополь - ст. Запоріжжя-1", працівниками міліції ЛВ ст. Мелітополь у громадянина ОСОБА_1 був вилучений єдиний квиток НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4 та білет серії БГ №803333 для безкоштовного проїзду.

Досудовим слідством дії ОСОБА_1 кваліфіковані за:

-          ч.1 ст.358 КК України, як підробка посвідчення, що видається чи посвідчується підприємством, що має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов’язків з метою його використання підроблювачем;

-          ч.3 ст.358 КК України, як використання за відомо підробленого документа.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину в інкримінованих йому противоправних діяннях визнав повністю, повідомивши суду, що факти, викладені в постанові про порушення кримінальної справи, обвинуваченні та обвинувальному висновку відповідають дійсності. ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 10 вересня 2010 року перебуваючи у гуртожитку Запорізького професійного промислового ліцею, що знаходиться за адресою місто Запоріжжя бульвар Вітчизняний,16, він на сходах гуртожитку знайшов єдиний квиток НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4. Піднявшись до своєї кімнати навмисно з корисливих мотивів з метою подальшого використання єдиного квитку серії НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4, шляхом вклеювання фотокартки свого знайомого ОСОБА_5, замінив фотокартку вклеєною спочатку і завіреною відбитком печатки в єдиному квитку, виготовив такий самий  подальший єдиний квиток НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4, що надає право безкоштовного проїзду в громадському транспорті.

11 вересня 2010 року, близько 18-00 години слідуючи в електропоїзді № 6528 сполученням "ст. Мелітополь - ст. Запоріжжя-1", пред’явив єдиний квиток провіднику-касиру електропоїзда №6528 в результаті чого придбав квиток серії БГ №803333 для безкоштовного проїзду в електропоїзді №6528 сполученням "ст. Мелітополь - ст. Запоріжжя-1", від станції Пришиб Дніпровської залізничної дороги до станції Запоріжжя-1 Придніпровської залізничної дороги.

Крім того вчинення злочин підсудний пояснив втратою власного студентського квитка. За на явності якого користувався пільгами.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого протиправного діяння, також знайшла своє підтвердження в досліджених у судовому засіданні та оцінених у купі з показаннями підсудного та іншими доказами:

-          поясненнях представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_3, яка повідомила суду, що підсудний доводиться їй сином, та крім нього на утриманні  має ще четверо дітей. Про те, що син використовував підробний документ для безкоштовного проїзду  в громадському транспорті їй не відомо.  

оголошених у судовому засіданні:

-          постанові про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.1, ч.3 ст.358 КК України (а.с.1);

-          протоколі особистого огляду підсудного ОСОБА_1 (а.с.11), зафіксовано, що під час огляду було виявлено та вилучено з лівої кишені штанів єдиний квиток серії НОМЕР_1, який був виписаний на ім’я ОСОБА_4;

-          протоколі допиту свідка ОСОБА_6 (а.с.31), в якому зафіксовані його свідчення про те, що 11 вересня 2010 року він разом зі співробітником ОСОБА_7 їхали в якості провідника-касира електропоїзда №6528 сполученням "ст. Мелітополь - ст. Запоріжжя-1",  під час руху електропоїзда близько 18-00 год. перевіряли проїзні документи у пасажирів, а один із пасажирів пред’явив єдиний квиток, що дає власнику право на безкоштовний проїзд в громадському транспорті. Під час огляду помітив, що квиток був виписаний на ім’я ОСОБА_4, а фотокартка не належала особі, що його пред’явила.

-          протоколі допиту свідка ОСОБА_7 (а.с.32), в якому зафіксовані його аналогічні свідчення свідка ОСОБА_6  

-          протоколі допиту свідка ОСОБА_5 (а.с.51), в якому зафіксовані  його свідчення про те, що знайомий з ОСОБА_1, та проживає з ним в одній кімнаті гуртожитку. Про те як в ОСОБА_1, опинись його фотокартка йому не відомо.

-          протоколі допиту свідка ОСОБА_4 (а.с.52), в якому зафіксовані її свідчення про те, що вона являється студенткою Запорізького професійного промислового ліцею, в вересні місяці 2009 року їй було видано єдиний квиток. В лютому 2010 року єдиний квиток вона загубила, про те що ОСОБА_1 знайшов та використовував єдиний квиток їй не відомо.

Знаходячи обвинувачення доказаним, суд вважає, що органами, які проводили досудове слідство та здійснювали підтримку державного обвинувачення, дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за:

-                    ч.1 ст.358 КК України, як підробка посвідчення, що видається чи посвідчується підприємством, що має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов’язків з метою його використання як підроблювачем;

-          ч.3 ст.358 КК України, як використання за відомо підробленого посвідчення.

Речові докази по справі:

-                    єдиний квиток НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4, а також талон для    безкоштовного проїзду №803333, що зберігається в матеріалах кримінальної справи, суд відповідно до положень ст.81 КПК України, вважає за потрібне залишити в кримінальній справі протягом усього строку його зберігання.

Цивільний позов по справі не заявлений.           

Судові витрати по справі у сумі 405,64 грн. (а.с.35) пов’язані з проведенням судової технічної експертизи №212.6 від 15 жовтня 2010 року, відповідно до положень ст.91 КПК України, підлягають стягненню з підсудного.

Вирішуючи питання про призначення покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання, зокрема, судом враховуються суспільна небезпечність та наслідки вчиненого злочину, мотив, мета та спосіб вчинення злочинного діяння, визначене законом покарання за вчинене протиправне діяння, характеристики, вік підсудного, каяття у вчиненому, що визнаються судом обставиною, яка пом’якшує покарання.

З урахуванням особи підсудного, його бажання стати на шлях виправлення, матеріалів, що характеризують особу, наявність попередніх судимостей, осудного відношення до вчиненого, суд вважає за можливе з метою перевиховання призначити підсудному покарання не пов’язане з позбавленням волі, а саме: призначити покарання у вигляді штрафу, оскільки саме такий вид покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого й буде сприяти перевихованню.

Керуючись ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.50-51, 63, 65-67, 104, 358 ч.1, 358 ч.3 КК України, ст.ст.323-324 КПК, суд, –

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України та призначити йому покарання у вигляді у вигляді штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень, що відповідає 40 неоподаткованим мінімумам доходів громадян.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

-          єдиний квиток НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4, а також талон для    безкоштовного проїзду № 803333, що зберігається в матеріалах кримінальної справи (а.с.42), зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складають 405,64 грн. (а.с.35) пов’язані з проведенням судової технічної експертизи №212.6 від 15 жовтня 2010 року.

На вирок суду може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом п’ятнадцяти днів з моменту оголошення вироку.

Суддя

Михайлівського районного суду

Запорізької області                                                                        О.Г. Мовчан