Справа № 1-23/11

В И Р О К  

і м е н е м    У к р а ї н и

"03" лютого 2011 р.            

Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: судді                                               Сірої Г.І.

за участі секретаря                                       Щербак О.В.

з участю: прокурора                                     Бурдюга В.Ю.

адвоката                                                         ОСОБА_1

потерпілих                                                     ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевці справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, на час вчинення злочину, будучи неповнолітнім, проживав окремо від матері, батько помер, раніше не судимого,-

- за ч. 2 ст. 355, ч. 1 ст. 122 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2010 року близько 17 години ОСОБА_4 на вулиці Першотравневій в м. Кролевець зустрів ОСОБА_2, який мав перед ним борг 200 грн. З метою примушення до виконання цивільно-правових зобов’язань, повернення боргу, підсудний став вимагати повернення боргу, а потім, переслідуючи саме цю мету, повернення боргу, наніс ОСОБА_2 три удари кулаком в обличчя, заподіявши потерпілому фізичну біль.

Цього ж дня, близько 18 години, ОСОБА_4 після вживання спиртних напоїв, знаходився за місцем проживання по АДРЕСА_1, коли до нього з приводу побиття ОСОБА_2 приїхав ОСОБА_3. Будучи в стані алкогольного сп’яніння, на грунті виниклих неприязних відносин він вчинив сварку з ОСОБА_5, при цьому вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_3, а, коли той впав на землю, наніс кілька ударів в область тулубу потерпілого. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №193 від 18 листопада 2010 року ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого перелому 8-го ребра зправа без зміщення, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потягло за собою розлад здоров’я тривалістю більше 21 дня.

Допитаний в судовому засіданні підсудний повністю визнав свою вину та пояснив, що він підтримував раніше дружні стосунки з ОСОБА_2 Більше року тому він за домовленістю з ОСОБА_2 заставив належний йому мобільний телефон з метою викупити через деякий час. Отримавши 400 грн., вони домовилися викупити телефон, склавшись по 200 грн. Оскільки ОСОБА_2 грошей не дав, то він через деякий час за власні кошти викупив телефон, а ОСОБА_2 пообіцяв віддати йому гроші в сумі 200 грн. Він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з приводу повернення боргу, ходив до нього додому, але він грошей не повернув, кожного разу лише обіцяючи їх повернути. 12 вересня 2010 року близько 17 години він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їхали на мотоциклі вулицею Першотравневою, коли обігнали двох хлопців, в одному з яких він впізнав ОСОБА_2 Вони зупинилися і він пішов назад, назустріч ОСОБА_2 Підійшовши до ОСОБА_2, він став йому знову говорити за борг, але він сказав, що в нього грошей немає, обіцяючи знову повернути пізніше. Він наніс йому приблизно три удари кулаком в обличчя саме з метою заставити повернути йому борг, від яких ОСОБА_2 впав на землю. Після цього ОСОБА_2 пообіцяв повернути борг через 2 дні, взявши у нього номер телефону. Після цього він з друзями поїхав додому на АДРЕСА_1, де на подвір’ї вживали пиво. Біля 18 години до двору під’їхав скутер і він вийшов з двору подивитися, хто приїхав. Біля двору він побачив батька ОСОБА_2- ОСОБА_3, та хлопця, з яким був ОСОБА_2 на вул. Першотравневій. ОСОБА_3 запитав, хто побив його сина, на що він визнав, що це зробив саме він, пояснивши при цьому, що його син винен йому 200 грн. Між ними виникла сварка, ОСОБА_3 взяв його за одяг в області шиї. Він подумав, що ОСОБА_3 може його вдарити, і наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_3, від якого той впав на землю. Після цього він ударив ногою ОСОБА_3 по тулубу. Підсудний також пояснсив, що ОСОБА_3 по телефону впевнився в тому, що син винен гроші, і пообіцяв їх йому віддати, після чого пішов додому, а скутер залишився біля двору. Згодом скутер завели у двір і повернули його ОСОБА_8 після того, як той привіз 200 грн.

Крім визнання ввини самим підсудним, його вина підтверджується показами потерпілих, свідків.

Потерпілий ОСОБА_2 дав показання в суді про те, що у нього дійсно був борг перед ОСОБА_4 200 грн., підсудний більше року просив повернути йому гроші, однак у нього не було грошей, хоча він кожного разу обіцяв віддати гроші. 12 вересня 2010 року на вулиці Першотравневій його зустрів ОСОБА_4, став вимагати повернення боргу, а потім ударив кулаком кілька разів в обличчя, розбив губу; від ударів він впав на землю. Він пообіцяв ОСОБА_4 повернути гроші і взяв у нього дані його телефону, щоб повідомити, коли він зможе віддати гроші. Він прийшов додому до батька і той став запитувати, хто його побив, після чого батько разом з ОСОБА_8 поїхали на скутері до ОСОБА_4 Через незначний проміжок часу на телефон батька, який лишився вдома, зателефонував ОСОБА_8 В, який повідомив, що його батька побили біля двору ОСОБА_4 Батько, прийшовши додому, скаржився на біль в області ребер, і розповів, що скутер залишився у ОСОБА_4 до того часу, поки не буде повернуто борг. Батько зателефонував до свого знайомого ОСОБА_9, попросив його позичити 200 грн. і, оскільки у батька боліло ребро, то він з ОСОБА_8 сходив по гроші, а потім ОСОБА_8 відніс гроші та привів до батька скутер.

Із показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 12.09.2010 р. його син прийшов до нього додому, обличчя було в крові і він у нього став виясняти, хто його побив, після чого з ОСОБА_8 на скутері поїхали до ОСОБА_4 вияснити, за що він побив його сина. З двору будинку по АДРЕСА_1, вийшов ОСОБА_4, в якого він намагався вияснити причину конфлікту з сином. Той став говорити про борг в 200 грн. Він не мав наміру конфліктувати з ОСОБА_4, намагався з ним спокійно розмовляти. Взявши його за одяг, він став відводити його в сторону, щоб ніхто не заважав їх розмові. При цьому ОСОБА_4 раптово для нього наніс удар кулаком йому в обличчя, від чого впав на землю, на спину, втративши на якусь мить свідомість. ОСОБА_4 при цьому кілька разів вдарив його в область ребер, він відчув різкий біль при цьому. Піднявшись, він мав намір поїхати на скутері додому, однак хтось вийняв ключі і скутер залишився біля двору. ОСОБА_4 при цьому сказав, що поверне скутер, коли буде повернуто борг. Ще в телефонному режимі в розмові з сином він впевнився, що син дійсно мав борг, а тому вирішив позичити гроші, щоб віддати ОСОБА_4 Прийшовши додому, він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_9 і попросити позичити йому 200 грн. Так як у нього боліло в області ребер, то попросив ОСОБА_9 дати гроші сину. Згодом гроші ОСОБА_4 відніс ОСОБА_8, який і привів додому скутер. Він одразу не звернувся за медичною допомогою, однак згодом, коли необхідно було їхати на роботу, він звернувся в ЦРЛ, де і було встановлено, що у нього перелом ребра.

Потерпілі матеріальних претензій до підсудного не мають, просять суворо його не карати.

Свідок ОСОБА_10 в суді дала покази про те, що 12 вересня 2010 р. до неї додому прийшов син її співмешканця ОСОБА_3 – ОСОБА_2, обличчя його було в крові, і ОСОБА_3 став виясняти, хто його побив, а потім ОСОБА_3 пішов з дому, повернувшись, скаржився на біль в області ребер зправа, розповів, що його побив ОСОБА_4 Він почував себе погано, наступні дні практично не вставав з ліжка. Так як треба було їхати на роботу, він звернувся в лікарню, де було встановлено, що у нього перелом ребра.

Із показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що 12 вересня 2010 року в вечірній час біля двору за місцем їх з підсудним проживання по АДРЕСА_1, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мав місце конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя, від чого той впав на землю. При цьому між ними була словесна сварка, ОСОБА_3 тримав ОСОБА_4 за комір одягу. До цього ОСОБА_4 вживав пиво. Після того, як ОСОБА_3 впав, вона пішла у двір, і чи бив ОСОБА_3 ОСОБА_4 ногами, вона не бачила.

Аналогічні покази в ході судового слідства дала свідок ОСОБА_12

В ході досудового слідства свідок ОСОБА_8 свідчив про те, що 12.09.2010 р. на вул. Першотравневій він та ОСОБА_2 зустріли ОСОБА_4, який наніс кілька ударів в обличчя ОСОБА_2, а потім став говорити про повернення боргу, на що ОСОБА_2 відповів, що борг віддасть, але зараз грошей у нього немає. Після конфлікту вони пішли до батька ОСОБА_2, де батько став виясняти, хто побив ОСОБА_2. Він з ОСОБА_5 поїхали до ОСОБА_4, щоб розібратися в даній ситуації. ОСОБА_3 став розмовляти з ОСОБА_4, а він відійшов в сторону і став розмовляти по телефону, не думаючи про те, що може виникнути між ними конфлікт. Він бачив як ОСОБА_4 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_3, а коли той впав, приблизно тричі вдарив його ногою в область ребер. Піднявшись, ОСОБА_3, хотів на скутері їхати звідти, але ОСОБА_6, який стояв біля скутера, забрав ключі і передав їх ОСОБА_4, який сказав, що поверне скутер після повернення боргу. Прийшовши додому, ОСОБА_3 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_9 з проханням позичити йому 200 грн. Він з ОСОБА_2 сходили до ОСОБА_9 по гроші, які він відніс ОСОБА_4 і забрав у нього скутер (а.с. 55).

Із показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що самого конфлікту між ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 на вулиці Першотравневій 12.09.2010 р. він лише бачив, як ОСОБА_2 лежав на землі. Того ж вечора біля двору за місцем проживання ОСОБА_4 був конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і він бачив, як ОСОБА_4 вдарив кулаком ОСОБА_3 в обличчя, від чого той впав на землю (а.с. 53).

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_9, підтвердив, що ОСОБА_3 звертався у вересні 2010 р. до нього з проханням позичити йому 200 грн., які він передавав його сину ОСОБА_13 (а.с. 52).

Вина підсудного підтверджується іншими зібраними по справі доказами:

- даними амбулаторної карти ОСОБА_3 (а.с. 32-34);

- висновком судово-медичної експертизи №193 від 29.11.2010 р. про те, що ОСОБА_3 заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому 8 ребра зправа без зміщення; стану небезпечного для життя, не було. Для повного зрощення ребра потрібен термін більше 21 дня (а.с. 40-41);

- протоколами очних ставок між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (а.с. 68), між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 70);

- протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 (а.с. 72-73), ОСОБА_3 (а.с. 74-76), ОСОБА_8 (а.с. 77-78);

- висновками додаткових судово-медичних експертиз №220 від 28.12.2010 р. (а.с. 81), №219 від 28.12.2010 р. (а.с. 85), №218 від 28.12.2010 р. (а.с. 89) про те, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_3 не могли виникнути при падінні на землю за обставинами, на які посилаються ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_8, а могли бути заподіяні при нанесенні ударів, на що посилалися ОСОБА_3 та ОСОБА_8

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 355 КК України як примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, а також за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров’я.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Як обтяжуючу, суд визнає ту обставину, що злочин підсудний вчинив в стані алкогольного сп’яніння.

Як пом’якшуючу суд визнає ту обставину, що злочин підсудний вчинив, будучи неповнолітнім.

Суд бере до уваги те, що раніше ОСОБА_4 не притягувався до кримінальної відповідальності. Разом з тим, слід зазначити, що він вчиняв адмінправопорушення, пов’язані з вживанням спиртних напоїв. За місцем проживання він характеризується позитивно, в цілому.

Суд враховує при призначенні покарання ту обставину, що підсудний на час вчинення злочину, будучи неповнолітнім, був фактично позбавлений батьківського піклування, проживав з жінкою, яка виховує малолітню дитину, з якою проживає і зараз. Його батько помер в 2008 році, мати фактично його вихованням не займалася, він самостійно забезпечує себе матеріально.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про те, що, з врахуванням обставин справи, даних про особу підсудного, відношення до покарання підсудного з боку потерпілих, його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням, призначивши покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій закону

Керуючись ст. ст.323, 324, 445 КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 355 КК України та ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому за цими законами покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України – один рік позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 355 КК України – три роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк три роки.

Відповідно до ст. 104, 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді трьох років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк в один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов’язки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про місце роботи, навчання, про зміну місця проживання;

3) періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід залишити попередній стосовно засудженого - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:Г. І. Сіра