Ухвала

31 січня 2022 року

м. Київ

справа № 303/5698/19

провадження № 61-316ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , законними представниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законними представниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про зняття

з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю

«ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , законними представниками якого є ОСОБА_2

та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законними представниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , треті особи: Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О. В., Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, в якому просило зняти з реєстраційного обліку малолітніх осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору іпотеки від 23 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О. Ю. за реєстровим № 1938 та договору іпотеки (наступної черги) від 18 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О. Ю. за реєстровим

№ 154.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 13 лютого 2020 року (у складі судді Монича В. О.) позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено.

Знято з реєстраційного обліку малолітніх осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 , що перебуває в іпотеці ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору іпотеки від 23 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О. Ю. за реєстровим

№ 1938 та договору іпотеки (наступної черги) від 18 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О. Ю. за реєстровим № 154.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в розмірі 480, 25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в розмірі 480,25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в розмірі 480,25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в розмірі 480,25 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на момент укладання іпотечних договорів, малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не були зареєстровані у вказаній квартирі, що свідчить про те що їх батьки мають інше місце проживання. Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані в нежилому приміщенні. Тому наявні підстави для зняття їх з реєстраційного обліку з даного житлового приміщення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції,

ОСОБА_3 , яка діє як законний представник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року

(у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Собослой Г. Г., Фазикош Г. В.) рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2020 року в частині зняття з реєстраційного обліку малолітньої особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , що перебуває в іпотеці ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору іпотеки від 23 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О. Ю. за реєстровим № 1938 та договору іпотеки (наступної черги) від 18 січня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О. Ю. за реєстровим

№ 154 та стягнення з ОСОБА_2 ,

та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судових витрати в розмірі 480, 25 грн з кожного скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі

2 907,34 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, задовольняючи позовні вимоги про зняття з реєстраційного обліку малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку на підставі рішення суду залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, а також не врахував, що судового рішення про позбавлення малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права користування даним житловим приміщенням не існує, що виключає можливість зняття його з реєстрації.

29 грудня 2021 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо зняття з реєстраційного обліку малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

і залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду

на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 11 вересня 2019 року справу № 303/5698/19 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є вимоги про зняття з реєстраційного обліку малолітніх осіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, справа є незначної складності, тому є малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , законними представниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законними представниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Центр надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про зняття з реєстраційного обліку, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк