Ухвала

31 січня 2022 року

м. Київ

справа № 234/11975/20

провадження № 61-21362ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку.

Позовна заява мотивована тим, що АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» є суб`єктом господарювання в сфері електроенергетики, на яке покладено завдання здійснювати розподіл/передачу електроенергії споживачам послуг.

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надаються у квартиру АДРЕСА_1 .

13 червня 2019 року представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за вказаною адресою було виявлено та зафіксовано актом наступне порушення: самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку. Споживач з актом ознайомлена, вказала свої зауваження, з порушенням погодилась, копію акта отримала, про що поставила свої підписи в акті.

На підставі вказаного акта про порушення від 13 червня 2019 року

№ 226841 ОСОБА_1 нараховано суму не облікованої електричної енергії у розмірі 58 138,40 грн, з яких відповідачем було сплачено

14 627,68 грн. Станом на теперішній час сума заборгованості за спожиту електричну енергію, яка неврахована приладом обліку не сплачена у повному обсязі. Сума заборгованості складає 45 610,72 грн.

Посилаючись на вищевказане, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку, у сумі 45 610,72 грн.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення комісії.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , в якій вона зареєстрована та постійно проживає.

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» забезпечує постачання та надає електричну енергію до вказаної квартири відповідно до договору про користування електричною енергією, у зв`язку з чим вона є споживачем електричної енергії.

ОСОБА_1 своєчасно та у повному обсязі сплачується отримана послуга за спожиту електричну енергію за вищезазначеною адресою. Крім того, нею ніколи не порушувались Правила користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН) та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

13 червня 2019 року працівниками Краматорського РЕМ AT «ДТЕК Донецькі електромережі» було здійснено огляд належної їй на праві власності вищезазначеної квартири та за результатами даного огляду було складено акт про порушення від 13 червня 2019 року № 226841. Перед проведенням огляду її квартири вона надала дозвіл на вчинення будь-яких дій, пов`язаних з перевіркою системи електропостачання.

19 червня 2019 року комісією Краматорського РЕМ щодо розгляду актів про порушення було проведено засідання з розгляду акта про порушення

від 13 червня 2019 року № 226841, за результатами розгляду якого комісією прийнято рішення здійснити нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії за період з 14 червня 2016 року по 13 червня 2019 року. Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ

від 19 червня 2019 року № 671 вартість необлікованої електричної енергії за актом про порушення від 13 червня 2019 року № 226841 складає 58 138,40 грн.

11 червня 2018 року набрали законної сили ПРРЕЕ, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання

у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, у зв`язку з чим втратили чинність ПКЕЕН, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.

Оскільки акт про порушення № 226841 був складений 13 червня 2019 року, тому при його складанні необхідно керуватись виключно нормами ПРРЕЕ,

а не ПКЕЕН.

Таким чином, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» було здійснено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта про порушення з недотриманням та з порушенням вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року№ 562 (далі - Методика) в частині визначення періоду, за який має здійснюватись розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо розгляду акта про порушення ПРРЕЕ Краматорського РЕМ, яке викладено у протоколі від 19 червня 2019 року

№ 671 про проведення за актом про порушення від 13 червня 2019 року

№ 226841 розрахунку суми недорахованої електроенергії за період

з 14 червня 2016 року по 13 червня 2019 року згідно з пунктами 3.1, 3.5, 3.3 Методики в сумі 58 138,40 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2021 року (у складі судді Чернобай А. О.) у задоволенні позову АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» відмовлено.

Зустрічний позову ОСОБА_1 задоволено

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії Краматорського

РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо розгляду акта

про порушення ПКЕЕН, яке викладено у протоколі засідання комісії

від 19 червня 2019 року № 671 про проведення за актом про порушення

від 13 червня 2019 року № 226841 розрахунку суми недорахованої електричної енергії за період з 14 червня 2016 року по 13 червня 2019 року, згідно з пунктами 3.1, 3.3, 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил КЕЕН та визначення вартості недорахованої електричної енергії,

в сумі 58 138,40 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Донецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року

(у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Мальованого Ю. М.,

Космачевської Т. В.) рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2021 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що як на час складання акта про порушення від 13 червня 2019 року, так і на час розгляду комісією Краматорського РЕМ 19 червня 2019 року ПКЕЕН втратили чинність та набрали чинність ПРРЕЕ, факт порушення яких зі сторони позивача й був зафіксований представниками позивача за первісним позовом. Разом з тим, згідно з положеннями Методики, яка була застосована при визначені вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення позивачем ПРРЕЕ, вона в цьому випадку не застосовується, оскільки регулює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії,

не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН. Тому у комісії Краматорського РЕМ були відсутні правові підстави для застосування норм Методики для обчислення обсягу та вартості електричної енергії,

не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ. У зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення первісних позовних вимог.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суди виходили з того, що вказані вимоги є законними, обґрунтованими, доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви

ОСОБА_1

24 грудня 2021 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій передати справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права

на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у даній справі є вимоги як майнового

характеру - стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку у розмірі 45 610,72 грн (первісний позов),

так і немайнового характеру - визнання незаконним рішення комісії (зустрічний позов).

Ціна позову майнового характеру становить 45 610,72 грн.

Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2021 року не перевищують двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа щодо вимог як майнового, так і немайнового характеру, є незначної складності, тому є малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Разом з тим, касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, а тому заявник вважає, що наявні підстави для відкриття касаційного провадження.

Доводи щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанції, й в цілому до заперечення результату розгляду справи апеляційним судом та судом першої інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» немає.

Підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі «Азюковська проти України», від 09 жовтня 2018 року, заява № 47921/08).

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб,

так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Донецького апеляційного суду від 22 листопада 2021 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення комісії, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк