справа № 477/2923/14-к

провадження № 1-кп/488/15/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2016 року Корабельного районний суд м. Миколаєва

в складі:

головуючої судді      ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі      -    ОСОБА_4 ,

з участю прокурора      -    ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_6  за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду прокурором заявлене клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на два місяці, яке останній мотивував існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку припинення строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого або його скасування чи зміни на менш суворий, обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити злочину діяльність та незаконно впливати на свідків.

Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволеного клопотання, та звернулись, в свою чергу, з клопотанням про звільнення обвинуваченого з-під варти, змінивши запобіжний захід на менш суворий, мотивували тим, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення прокурором не доведена, останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, має хронічні захворювання, знаходиться у фактичних шлюбних відносинах та має малолітню хвору дитину, яка потребує медичного лікування, у зв`язку з чим у обвинуваченого не існує необхідності переховуватись від суду.

Вислухавши думку сторін судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд, за клопотання сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку глави 18 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 184 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує прокурор або слідчий; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, має хронічні захворювання та фактичне місце проживання, де мешкає разом із цивільною дружиною та малолітньою хворою дитиною.

Вказані обставини свідчать про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого за місцем його проживання і повинні бути враховані при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, згідно вимог ст. 178 КПК України.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 по даному провадженню тривалий період утримується під вартою, судом на даний час дослідженні всі надані стороною обвинувачення письмові докази. В той же час, хоча свідки судом не допитані, відповідно до наданих прокурором документів, забезпечити явку останніх до суду прокурор не може, оскільки місце проживання їх не відоме.

Проаналізувавши ризики, зазначені прокурором із числа передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, на думку суду, підстав вважати, що він може продовжити злочину діяльність, як і незаконно впливати на свідків, місце проживання, яких не відомо, не має, тому приходе до висновку, що заявлене клопотання є необґрунтованим.

Єдиним обґрунтованим ризиком із зазначених прокурором є можливість обвинуваченого переховуватись від суду, оскільки після вчинення інкримінованого йому злочину, він тривалий час знаходився у розшуку.

В обґрунтування вказаних доводів прокурор посилається на відсутність у обвинуваченого місця реєстрації та роботи, однак як встановлено у судовому засіданні, обвинувачений має цивільну дружину та доньку, які мають постійне місце реєстрації, де проживають разом із обвинуваченим, за час проведення досудового розслідування нових злочинів останній не вчинення, характеризується за місцем свого утримання позитивно.

Суд також звертає увагу, що тяжкість покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінується обвинуваченому, жодним чином не доводить існування зазначених ризиків, на що неодноразово вказував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Підвищена суспільна небезпека для невизначеного кола осіб не є доказом існування вказаних ризиків, оскільки взагалі не стосується предмета доказування в даному випадку.

Суд вважає, що в судовому засіданні встановлено наявність одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте не доведено недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, що є невід`ємною умовою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а лише формально зазначено, що, на думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеному ризику.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне, відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та враховуючи існування у обвинуваченого постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , змінити відносно останнього раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, та, приймаючи при цьому до уваги наявність у обвинуваченого та його малолітньої дитини хронічних захворювань, вказаний запобіжний захід слід встановити у певний період доби.

У зв`язку з викладеними клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на більш м`який відносно обвинуваченого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 194, 196, 331 КПК України

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_6 - відмовити.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який – задовольнити.

Змінити відносно  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 16.08.2014 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши останнього з-під варти в залі суду.

Заборонити ОСОБА_6 у період часу з 16 години вечора поточної доби до 6 години ранку наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 04 квітня 2016 року.

Зобов`язати ОСОБА_6 - прибувати до суду за першою вимогою, не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання.

Копію ухвали надіслати сторонам судового провадження та для виконання начальнику Ленінського ВП Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3