2-1251/11

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                            іменем України

21 січня 2011 року                                                             Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого -                    судді Мармаша В.Я.

               при секретарі с/з -          Магеровській Ю.Я.

 за участю позивача -          ОСОБА_2

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, який в ході судового розгляду справи уточнив, та остаточно просив стягнути з останнього суму боргу згідно договору від 19.01.2009р. № 752359 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір»(надалі-Договір), що складається з неповернутої суми вкладу в розмірі 15000 доларів США, нарахованих і невиплачених відсотків за вкладом в розмірі 305,93 доларів США, відсотків (14% річних згідно умов договору) за користування вкладом після закінчення дії Договору по дату винесення рішення суду –2111,51 доларів США, пені за невиплачений вчасно вклад та відсотки за користування вкладом, починаючи з 10.02.2010р. по дату винесення рішення суду –2552,52 долари США. Крім того, просив стягнути з відповідача заборгованість в рамках пакету послуг «Стимул»№ 763856 в розмірі 402,14 доларів США та 9,86 грн., а також пеню за невиплачений вчасно вклад та відсотки за користування вкладом, починаючи з 10.02.2010р. по дату винесення рішення суду –67,06 доларів США, а всього разом 20439,16 доларів США та 9,86 грн. Позов мотивує тим, що відповідач згідно п.2.2 Договору зобов’язувався повернути вклад до 19.01.2010 року, однак своїх зобов’язань досі не виконав.

У судовому засіданні позивач позов підтримав із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав.

Представник відповідача у судове засідання з розгляду даної справи  не з’явився, у клопотанні від 18.06.2010р. просив розглянути справу у його відсутності, вказане клопотання підтримав у заяві про перегляд заочного рішення від 31.08.2010р. А тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період після закінчення строку дії Договору 19.01.2010р. позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення суми вкладу за Договором банківського вкладу. У письмовій відповіді на звернення позивача та в запереченнях на адресу суду від 18.06.2010р. відповідач вказав, що обмеження використання коштів, розміщених на поточному рахунку позивача обумовлено дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, встановленого постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. та продовженням терміну дії тимчасової адміністрації в банку.

Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача щодо належного виконання зобов’язання за Договором банківського вкладу шляхом переведення вкладу на поточний рахунок позивача, оскільки можливість реального розпорядження ним у позивача виключається. Правових підстав для утримання вкладу на поточному рахунку позивача та відмови у його поверненні відповідач не навів. А тому підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача неповернутої суми вкладу згідно договору від 19.01.2009р. № 752359 із нарахованими процентами в розмірі 15305,93 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на дату постановлення рішення суду становить еквівалент 121582,65 грн., а також позовна вимога про стягнення з відповідача неповернутих коштів в рамках пакету послуг «Стимул»№ 763856 в розмірі 402,14 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на дату постановлення рішення суду становить еквівалент 3194,40 грн., та 9,86 грн., оскільки відповідний розмір заборгованості відповідача підтверджується виписками із рахунків позивача представленими суду.

В частині стягнення з відповідача відсотків (14% річних згідно умов договору) за користування вкладом після закінчення дії Договору по дату винесення рішення суду, суд вважає за можливе задовольнити вказану вимогу, виходячи із обов’язку банку нараховувати й виплачувати проценти на банківський вклад включно до дня, який передує його поверненню вкладнику (ст. 1061 ЦК України, п. 4.2 Договору).

Строк дії договору закінчився 19.01.2010р. і сторонами не продовжувався, позивач звернувся до банку з вимогою видачі вкладу по закінченні строку договору, проте банк свої обов’язки передбачені договором та законом не виконав і не повернув вклад з процентами, посилаючись на відсутність коштів та встановлений з 10.02.2009р. мораторій у банку «Надра», перерахування процентів по вкладу на поточний рахунок позивача.

Відповідно до умов підпункту 4.2. п.4 договору проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунку вкладника. Згідно ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються  від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладником або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Судом встановлено, що за умовами укладеного сторонами договору від 19.01.2009р. не передбачено жодних підстав списання вкладу з вкладного рахунку за цим договором на поточний рахунок або окремого перерахування процентів на вклад по цьому договору на поточний рахунок позивача у разі закінчення строку договору від 19.01.2009р.

Оскільки законом та умовами договору передбачено обов’язок банку разом з поверненням вкладу (депозиту) виплатити і нараховані проценти суд вважає необґрунтованими доводи, викладені у письмових заперечення відповідача, щодо окремого перерахування процентів по вкладу на інший рахунок з підстав невідповідності їх умовам договору і закону та порушення прав вкладника, який не давав на це згоди.

Оскільки станом на дату винесення рішення суду банк не виконав зобов’язань щодо повернення вкладу з процентами, а тому підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача 14 % річних (п.2.3 Договору) за користування вкладом за договором банківського вкладу за період з 20.01.2010р. по дату постановлення рішення суду 21.01.2011р.: 15000х0,14х367/365=2111,51 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на дату постановлення рішення суду становить еквівалент 16772,78 грн.

Водночас, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині стягнення із відповідача на користь позивача пені, передбаченої ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», оскільки такий, як вбачається із Преамбули до нього, поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, й не може бути застосований до правовідносин із фізичною особою (вкладником за договором банківського вкладу). Безпосередньо умовами Договору банківського вкладу відповідальність сторін у вигляді сплати пені не передбачена. Суд не вбачає у даному випадку підстав для застосування аналогії закону, оскільки цим порушуватиметься принцип свободи договірних відносин сторін, закріплений у ст. 3 ЦК України, які безпосередньо в договорі не обумовили можливість стягнення пені як наслідок невиконання грошового зобов’язання сторонами.

Судові витрати у справі (1743,58 грн.): належні до сплати витрати на ІТЗ 120 грн., судовий збір з приводу вимог майнового характеру 1623,58 грн. До їх числа суд не відносить представлені позивачем квитанції, оскільки такі стосуються або відправки кореспонденції до Шевченківського районного суду м. Львова (на оплату відправлення кореспонденції), або відсутні докази, що такі мають відношення до даної конкретної справи (на оплату ксерокопій).  

Оскільки позовні вимоги майнового характеру задоволено на 87,19 %, а тому з позивача на користь держави підлягає стягненню 1520,23 грн. судових витрат, з відповідача –223,35 грн. судових витрат.

Керуючись  ст.ст.10, 11, 60, 169, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, ст.ст. 23, 633, 1058, 1060, 1061, 1066, 1074 ЦК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов –задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»на користь ОСОБА_2 неповернуту суму вкладу з нарахованими процентами згідно договору від 19.01.2009р. № 752359 в розмірі 15305,93 доларів США (еквівалент 121582,65 грн.), проценти за користування вкладом за період з 20.01.2010р. по 21.01.2011р. в розмірі 2111,51 доларів США (еквівалент 16772,78 грн.), неповернуті кошти в рамках пакету послуг «Стимул»№ 763856 в розмірі 402,14 доларів США (еквівалент 3194,40 грн.) та 9,86 грн.

В решті вимог –відмовити за безпідставністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»на користь держави 1520,23 грн. не сплачених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 223,35 грн. не сплачених судових витрат.

На рішення суду сторонами може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294,296 ЦПК України.

Суддя                                                                                          Мармаш В.Я.