ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/4050/21 Номер провадження 11-кп/814/402/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем – ОСОБА_5 ,

за участю прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинувачених – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12021170000000034 за апеляційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 13 січня 2022 року,

встановила:

       Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Гребінка Полтавської області, українцю, громадянину України, не працюючому, проживаючому за адресою : АДРЕСА_1 , не судимому,

обвинуваченому за ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205-1, ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 206-6, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 14.03.2022 включно.

Визначено ОСОБА_8 заставу в сумі 3000940 грн з покладенням обов`язків.

Відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 .

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він, будучи посадовою особою – директором СТОВ «Прогрес» в різний час, в період з січня 2018 року по січень 2021 року здійснив привласнення майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, використання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, мають юридичне значення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; привласнення майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб; вчинення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що перебувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі; організація внесення до документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисного подання для проведення такої реєстрації юридичної особи документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб; організація протиправного заволодіння майном підприємства, у тому числі частками засновника, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства, що спричинило велику шкоду, вчинене організованою групою; складання та видача завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалення рішення наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні злочинів, зокрема особливо тяжких, за які передбачено покарання на строк понад 10 років позбавлення волі, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних засобів не зможе запобігти ризикам.

На ухвалу суду захисник в інтересах обвинуваченого подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 . Обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Свої вимоги обгрунтував тим, що прокурор у клопотанні не довів обставини, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_8 , не вказує на обставини, які б свідчили про наявність заявлених ризиків та те, що ці ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, а сама по собі тяжкість покарання не є достатньою підставою для продовження тримання під вартою.

Вважає, що ОСОБА_8 жодного разу не вчиняв дій, які б свідчили про його наміри переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому зазначення цього ризику є безпідставним, а ризики, що обвинувачений впливатиме на свідків та інших обвинувачених чи підозрюваних, або вчинятиме інше кримінальне правопорушення, вважає припущеннями, які не доведені під час розгляду клопотання.

Зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивні характеристики, має на утриманні членів сім`ї, які потребують його догляду.

Також, вказує про погіршення стану здоров`я ОСОБА_8 та наявність хвороб, лікування яких в умовах тримання під вартою неможливе.

Зазначає, що судом за весь час судового розгляду досліджено невелику частину доказів і закінчення судового розгляду не планується, а перебування під вартою ОСОБА_8 фактично перетворюється у відбування покарання без рішення суду.

Стверджує, що суд дійшов необгрунтованого висновку, що більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити належну поведінку обвинуваченого. При цьому суд у своїй ухвалі не наводить доказів, які б обгрунтовували необхідність продовження найсуворішого запобіжного заходу.

Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12021170000000034 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205-1, ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України,  ОСОБА_8  за ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205-1, ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 206-6, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України,  ОСОБА_10  за ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України. В судовому засіданні 13 січня 2022 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 14.03.2022 включно.

У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з`ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.

Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.

Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тому, враховуючи тяжкість злочинів, інкримінованих ОСОБА_8 , у тому числі тяжких та особливо тяжких, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, суд дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також необхідно врахувати, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів у співучасті з іншою особою, кримінальні правопорушення вчинили за короткий проміжок часу, те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися. При цьому, суд обгрунтовано послався на можливе покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, оскільки відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.

Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Доводи захисника про те, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки та позитивно характеризується, не зменшують наявність ризиків у кримінальному провадженні.

Тобто, обвинувачений та захисник не навели переконливих підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який або доказів, які б вказували, що більш м`який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника про погіршення стану здоров`я ОСОБА_8 , оскільки матеріали провадження не містять будь-яких доказів про неможливість утримання ОСОБА_8 під вартою через його стан здоров`я, та про відсутність можливості надання медичної допомоги в умовах утримання.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_7  в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11  залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтава від 13 січня 2022 року щодо ОСОБА_8 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4