справа № 477/2923/14-к

провадження № 1-кп/488/75/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015 року                                           Корабельного районний суд м. Миколаєва

в складі:

головуючої судді  ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі  -   ОСОБА_4 ,

з участю прокурора -   ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

  передставник потерпілої - ОСОБА_8

під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_6  за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду прокурором заявлене клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 на два місяці, яке мотивоване існуванням ризиків, які дають підстави вважати, що у випадку закінчення строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого або його скасування чи зміни на менш суворий, обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити злочину діяльність та впливати на свідків.

Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволеного клопотання, вважали, що зазначені прокурором ризики не доведені, докази його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення відсутні, крім того, обвинувачений має на утриманні неповнолітню хвору дитину.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжних заходів, що передбачено ст.. 177 КПК України, є, крім іншого, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити нові кримінальні правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити вказані дії.

29.12.2015 року спливає строк тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі понад десять років, після його вчинення останній тривалий час переховувався від органів досудового розслідування, не працює.

Вказане, на думку суду, свідчить про те, що, незважаючи, що обвинувачений раніше не судимий та має стійки соціальні зв`язки, неповнолітню дитину, звільнення останнього з під варти або застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, може призвести до його переховування від суду, продовження злочинної діяльності та впливу ним на свідків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені ризики існують і на теперішній, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

При цьому посилання захисника на відсутність доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд находе безпідставними, оскільки відповідно до порядку встановленому ст.. 89, 368 КПК України, оцінку дослідженим під час судового розгляду доказам, суд дає в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Керуючись статтями 31, 177, 183 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  до 27.02.2016 року (включно).

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити для виконання начальнику СІЗО м.Миколаєва.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3