Справа №351/2294/21

Номер провадження №2/351/213/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

секретар Нагірняк В.М. ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради про визнання права забудовника, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Снятинської міської ради про визнання права забудовника, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , та після його смерті залишилось спадкове майно - незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1 .

05 жовтня 2021 року позивачка звернулась до Державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Позивачка зазначає, що у спадкодавця ОСОБА_2 , на момент його смерті зареєстроване право власності на спадкове майно було відсутнє, в зв`язку з чим, вирішення питання належності вказаного майна можливе лише після прийняття його в експлуатацію, при цьому, наявне у спадкодавця на момент його смерті право як забудовника, яке за своїм змістом є майновим правом, після його смерті підлягає спадкуванню.

Позивачка також зазначає, що ніхто крім неї не претендує на спадкове майно.

На підставі наведеного позивачка просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , всі права та обов`язки забудовника, в тому числі: право на здачу та введення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, право на отримання адреси об`єкту нерухомості, право отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно - незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Представник позивачки, адвокат Петричка О.Є., подав до суду заяву, якою позовні вимоги своєї довірительки підтримав повністю, позов просив задоволити, справу просив розглядати без участі позивачки та її представника.

Заступник міського голови Снятинської міської ради В.Анатійчук подав до суду заяву, у якій зазначив, що Снятинська міська рада у вирішенні даного спору покладається на розсуд суду, справу просив розглядати без участі представника міської ради.

Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема: Свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , у якому її батьком зазанчено ОСОБА_2 ; Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а/з №13; Договір про поділ спадщини від 25.10.2021, згідно якого спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спадщину прийняли, їх частки у спадщині становлять по 1/2 частки кожній, вони домовился про поділ спадкового майна таким чином: житловий будинок (незавершений будівництвом) по по АДРЕСА_1 , земельна ділянка для його обслуговування площею 0,2000 га та земельна ділянка площею 0,4875 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території с. Підвисоке успадковує ОСОБА_1 , усе інше майно належне спадкодавцю, зокрема 1/4 житлового будинку по АДРЕСА_1 успадковує ОСОБА_4 ; Довідку Першої Снятинської ДНК №2006/02-14 від 15.11.2021 про заведення спадкової справи №249/2020 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якої спадкоємцем померлого є його дочка ОСОБА_1 ; Постанову Першої Снятинської ДНК №2007/02-31 від 15.11.2021 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, вважає, що зазначені докази повністю доводять підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в той час як стаття 16 ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, є визнання права.

Пункт 1 ч.2 ст. 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право громадян на власність, як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства, закріплено в Конституції України, стаття 41 якої передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Частиною 1 статті 178 ЦК України передбачено, що об`єкти цивільних прав (тобто і майнові права) можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до положень ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно з ч. 3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч.1 п.11 ст.346 ЦК України право власності припиняється в разі смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися після його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно із ч.2 ст.1223 ЦК України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини, а виходячи з пункту 23 вказаної постанови в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН A3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року № 12/5-126.

ВССУ у листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» дійшов висновку, що якщо будівництво відбулося на відведеній для цього земельній ділянці на законних підставах, але після закінчення будівництва житловий будинок не було здано в експлуатацію, до спадкоємців переходить право забудовників на оформлення зазначеного жилого будинку та господарських будівель і споруд у встановленому законом порядку, а сам житловий будинок слід вважати до здачі його в експлуатацію незавершеним будівництвом.

У листі Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/319 «Щодо порядку оформлення документів у разі смерті власника нерухомого майна» визначено, що оскільки на нерухоме майно не було оформлено право власності, то таке право в разі відсутності правовстановлюючих документів вирішується в судовому порядку.

Таким чином, будівництво спірного житлового будинку спадкодавцем здійснено на відведеній для цього земельній ділянці на законних підставах, однак він не завершений будівництвом і не зданий в експлуатацію, тому на підставі викладеного, до позивачки як до спадкоємця, переходить право забудовника на оформлення зазначеного будинку у встановленому законом порядку, а будинок, до здачі його в експлуатацію, слід вважати незавершеним будівництвом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для видачі свідоцтва про право на спадщину необхідно представити правовстановлюючий документ та витяг з реєстру прав власності.

Позивачка представити дані документи не взмозі, так як відповідно до вимог ст. 331 ЦК України, у якій зазначено, що право власності виникає з часу державної реєстрації, а спадкодавець не зареєстрував спірний будинок, так як будівництво не здано в експлуатацію.

Враховуючи той факт, що позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, незавершений житловий будинок побудований на підставі належних дозвільних документів, однак спірний житловий будинок не введено в експлуатацію за життя спадкодавця і позивачка має намір завершити будівництво, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги спадкування за законом, яка прийняла спадщину після смерті свого батька, не в змозі в позасудовому порядку оформити своє право забудівника на спірне спадкове майно, тому за нею слід визнати це право.

Отже, зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність передбачених законом підстав для задоволення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 177-178, 328, 331, 346, 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1265, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , всі права та обов`язки забудовника, в тому числі: право на здачу та введення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, право на отримання адреси об`єкту нерухомості, право отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно - незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ