ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2022 року                                                                                                    м.Дніпро         

Справа №  908/2828/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів:  Мороза В.Ф., Чередка А.Є.  

при секретарі судового засідання: Михайловій К.С.                                                                                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 (прийняту суддею Сушко Л.М., повне судове рішення складено 02.06.2021) у справі № 908/2828/19

за заявою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1.          Короткий зміст заявлених  вимог.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 відкрито провадження у справі №908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича. Призначено попереднє засідання.

18.10.2019 за №63742 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".

До господарського суду Запорізької області в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника, зокрема, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Акціонерного товариства "Таскомбанк".

2.          Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у цій справі, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на суму 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп – 1 черга задоволення, на суму 238  156  217 (двісті тридцять вісім мільйонів сто п`ятдесят шість тисяч двісті сімнадцять) грн 93 коп – 4 черга задоволення, на суму 3660 (три тисячі шістсот шістдесят) грн 53 коп - 6 черга задоволення, на суму 221  467  743 (двісті двадцять один мільйон чотириста шістдесят сім сімсот сорок три) грн 70 коп – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню); визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на суму 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп – 1 черга задоволення, на суму 151  334  153 (сто п`ятдесят один мільйон триста тридцять чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн 52 коп - 4 черга задоволення, на суму 59  293  608 (п`ятдесят дев`ять мільйонів двісті дев`яносто три тисячі шістсот вісім) грн 54 коп – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

3.          Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Акціонерного товариства "Таскомбанк" до боржника та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати частково грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 3  842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп - 1 черга задоволення та на суму 221 467  743 (двісті двадцять один мільйон чотириста шістдесят сім сімсот сорок три) грн 70 коп - підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів окремо, як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, визнати частково грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" на суму 3  842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп - 1 черга задоволення та на суму 59 293  608 (п`ятдесят дев`ять мільйонів двісті дев`яносто три тисячі шістсот вісім) грн 54 коп - підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів окремо, як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Акціонерне товариство "ІНГ Банк Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині визнання Акціонерного товариства "Таскомбанк" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" конкурсними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" у справі №  908/2828/19, прийняти нове рішення, яким визнати Акціонерне товариство "Таскомбанк" та Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" поточними кредиторами Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" у справі №  908/2828/19.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор"  подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині визнання грошових вимог кредиторів до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" та направити справу № 908/2828/19 для продовження розгляду до суду першої інстанції для розгляду грошових вимог всіх кредиторів до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".

4.          Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" зазначає, що визнаючи грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Акціонерного товариства "Таскомбанк" господарський суд всупереч положенням Кодексу України з процедур банкрутства дійшов висновку, що грошові вимоги вказаних кредиторів є конкурсними, а не поточними, не дивлячись на те, що кінцевий термін погашення боржником кредиту Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" – 02.12.2019, а перед АТ "Таскомбанк" – 04.12.2019, в той час, провадження у справі № 908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" відкрито 17.10.2019.

Апелянт вказує на те, що господарський суд за оскаржуваною ухвалою від 26.05.2021 дійшов висновку, що критерієм поділу кредиторів на конкурсних і поточних є час виникнення вимог цього грошового зобов`язання боржника відносно рішення господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство. Якщо вимоги до боржника виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, такий кредитор набуває статусу конкурсного. При цьому, положення КУзПБ, Закону про банкрутство не містять умов (підстав), за яких вид кредитора може змінитися при певних обставинах. Також судом було прийнято відмову кредитора  АТ "Таскомбанк" від частини забезпечення, що подана 26.05.2021, тобто після строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.

Банк вважає грошові вимоги вказаних кредиторів поточними вимогами, оскільки такі вимоги виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, а отже не можуть бути включені до четвертої черги конкурсних вимог кредиторів.

Так, скаржник зазначає, що вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на суму 459  631  464, 16 грн виникли на підставі Генерального кредитного договору №  75113N2 від 23.10.2013 з наступними змінами та доповненнями.

В рамках Генерального кредитного договору, 23.10.2013 між кредитором та банком укладено Кредитний договір № 75113К5 від 23.10.2013, за умовами якого боржнику надано кредит в розмірі ліміту кредитної лінії 14  300  000 (чотирнадцять мільйонів триста тисяч) доларів США, з кінцевим терміном погашення 22.10.2015.

У травні 2019 року за домовленістю сторін здійснена реструктуризація кредитної заборгованості з кінцевим терміном погашення – 02.12.2019.

Також до заяви Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про відкриття провадження у справі про банкрутство додано Перелік майна, переданого в заставу станом на 01.09.2019, з якого вбачається, що строк виконання зобов`язань боржника перед кредитором – 02.12.2019.

Із заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та повідомлення арбітражного керуючого Гусара І.О. про результати розгляду кредиторських вимог слідує, що грошові зобов`язання за Генеральним кредитним договором № 75113N2 від 23.10.2013 забезпечується договором застави/іпотеки з передачі боржником рухомого та нерухомого майна, загальною заставною вартістю 221  467  743 (двісті двадцять один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч сімсот сорок три) грн 70 коп.

Щодо грошових вимог АТ "Таскомбанк" апелянт зазначає, що  вимоги вказаного кредитора на суму 213  904  519 (двісті тринадцять мільйонів дев`ятсот чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн виникли на підставі Кредитного договору № НК 230 від 15.03.2012 з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого боржнику було надано кредит у розмірі ліміту кредитної лінії 7  500000 (сім мільйонів п`ятсот тисяч) 00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 14.03.2013.

В подальшому до кредитного договору було укладено Додаткову угоду № 41 від 01.04.2019, за якою строк користування кредитною лінію встановлено до 04.12.2019.

Як зазначено вище, до заяви Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про відкриття провадження у справі про банкрутство додано Перелік майна, переданого в заставу станом на 01.09.2019, з якого вбачається, що строк виконання зобов`язань боржника перед кредитором – 04.12.2019.

Із заяви АТ "Таскомбанк" та повідомлення арбітражного керуючого Гусара І.О. про результати розгляду кредиторських вимог від 14.01.2020 № 02-01/25-48 слідує, що зобов`язання за вказаним кредитним договором забезпечується договорами Іпотеки та застави, укладеними між АТ "Таскомбанк" та боржником на загальну заставну вартість 59  293  608 (п`ятдесят дев`ять мільйонів двісті дев`яносто три тисячі шістсот вісім) грн 54 коп.

За доводами скаржника, з відкритої та загальнодоступної інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна підтверджуються обставини із передачі додаткового рухомого майна, зокрема, майнових прав та депозитів в заставу АТ "Таскомбанк".

Апелянт звертає увагу, що АТ "Таскомбанк" було подано заяву про часткову відмову від забезпечення вимог в порядку абз. 2,3 ч. 2 ст. 45 КУзПБ, а саме від забезпечення майнових прав на надходження виручки по 4 контрактах, укладених боржником з контрагентами за договорами № РР006171 від 24.10.2016 з ТОВ "Токмак солар Енерджі", №  РР006171 від 30.05.2016 з ТОВ "Енерджі Сервіс", № РР006099 від 07.04.2016 з ТОВ "Енерджі Інжиніринг" та № 336 від 14.09.2016 з ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Скаржник вказує, що АТ "Таскомбанк" частково відмовився від забезпечення за договорами застави майнових прав по інших контрактах боржника з іншими контрагентами ніж вказано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Апелянт вважає безпідставним прийняття судом першої інстанції відмови АТ "Таскомбанк" від частини забезпечення, у зв`язку з поданням відповідної заяви після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.

На думку скаржника, заява АТ "Таскомбанк" про часткову відмову від забезпечення по суті змінює категорію грошових вимог даного банку-кредитора, із забезпечених на конкурсні, тобто стосується підстав грошових вимог конкурсного кредитора, а отже може мати місце для подання виключно у межах встановленого тридцяти денного строку, а подання заяв з грошовими вимогами поза межами встановленого строку може мати місце, зокрема стосовно грошових вимог, забезпечених заставою або ж без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За встановлених вище обставин, апелянт вважає, що оскільки на момент відкриття справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" (17.10.2019), кредитори Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" та АТ "Таскомбанк" не набули право вимоги грошового зобов`язання до боржника, так як кінцевий строк погашення кредиту ще не настав, а отже вимоги даних банків є поточними на різницю грошових вимог, що забезпечені заставою/іпотекою майна боржника згідно вартості за договорами забезпечення.

В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство "ІНГ Банк Україна" зазначає тіж самі обставини, що і Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" у своїй апеляційній скарзі стосовно настання терміну виконання зобов`язань за кредитними договорами.

Також Банк в підтвердження своїх вимог посилається на практику Вищого господарського суду України, а саме на постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2015 по справі № 908/6036/14 та Рівненського апеляційного господарського суду, а саме на постанову від 27.03.2015 у справі № 906/1821/13.

Банк вважає посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 безпідставним, оскільки в цій справі висновки Верховного Суду стосуються грошових вимог за зобов`язаннями щодо сплати податку за неузгодженими податковими повідомленнями-рішеннями та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у цій справі.

Також за доводами апелянта, норма п. 14 ст. 39 КУзПБ не містить твердження про те, що строк виконання боржником зобов`язань автоматично настає з моменту порушення провадження у справі або публікації оголошення про порушення провадження.

При цьому, апелянт звертає увагу, що відповідно до положень законодавства, Верховний Суд здійснює узагальнення судової практики. Разом з тим, Верховний Суд не може доповнювати закон новими нормами.

У зв`язку з наведеним, апелянт вважає, що суд першої інстанції при винесенні ухвали безпідставно та необґрунтовано застосував висновки Великої Палати Верховного Суду щодо строку настання вимог за податковими зобов`язаннями платника, викладені у постанові, так як такі висновки, на думку скаржника, є нерелевантними для визнання вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та АТ "Таскомбанк".

В обґрунтування апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" зазначає, що визнаючи грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" суд першої інстанції застосував невірний курс НБУ станом на 12.11.2019 – 24,5110 грн замість курсу, встановленого НБУ на цю дату – 24, 511018.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції не перевірив правильність розрахунку пені за прострочення сплати основного боргу, процентів, комісії за управління кредитом у розмірі 3  660, 53 грн, яка складається з 58, 95 доларів США пені за прострочення сплати основного боргу, 74, 25 доларів ,США пені за прострочення сплати процентів та 359, 07 грн за прострочення сплати комісії, при цьому застосовано курс 24, 785759 станом на 16.10.2019.

За доводами скаржника, розрахунок пені виконано не вірно, що судом не було перевірено.

Апелянт вказує, що визнаючи загальну вартість забезпечених грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" суд першої інстанції не обговорив відсутність зазначення вартості нерухомого майна, вказаного в іпотечному договорі від 24.10.2013 № 75113Z22 та не дослідив повідомлення боржника про розгляд кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 08.01.2020, в якому надано суду нормативне обґрунтування щодо заставної вартості предмету іпотеки, яка складає 90  075  450 (дев`яносто мільйонів сімдесят п`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 00 коп.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції також не обговорив відсутність зазначення у заяві Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" вартості обладнання, вказаного в договорі застави від 23.12.2014 № 75114Z22, не дослідив повідомлення боржника про розгляд кредиторських вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в якому зазначено, що заставна вартість обладнання за договором складає 11  888  220 (одинадцять мільйонів вісімсот вісімдесят вісім тисяч двісті двадцять) грн 00 коп.

За доводами апелянта, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" листами від 26.04.2019 № 075-09/851 від 30.08.2019, № 075-09/1644 переглянуло заставну вартість предметів іпотеки та застави, про що суд не повідомило.

Щодо грошових вимог АТ "Таскомбанк" апелянт зазначає, що визнаючи грошові вимоги вказаного кредитора суд першої інстанції застосував невірний курс НБУ станом на 15.11.2019 – 24, 2450 грн, замість курсу, встановленого НБУ на цю дату – 24, 244999 грн.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції не перевірив підстави та обґрунтування подання АТ "Таскомбанк" заяви про уточнення заяви про визнання кредитором у справі від 13.11.2019 та клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заявлених до боржника кредиторських вимог банку станом на 17.10.2019 від 09.03.2021, а також не оцінив правильність розрахунків та їх суперечливість, а саме:

в розрахунку заборгованості по відсотках станом на 1111.2019 в доларах США (доданого до заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" про визнання кредитором у справі № 908/2828/19 від 13.11.2019), зазначено, що 25.10.2019 відбулось погашення відсотків у розмірі 2 144, 57 доларів США (27265,54 дол.- 25 150, 97 дол.=2 144, 57 дол.)

в розрахунку заборгованості по відсотках станом на 11.11.2019 в гривні (доданого до заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" про визнання кредитором у справі №  908/2828/19  від 13.11.2019), зазначено, що 25.10.2019 відбулось погашення відсотків у розмірі 123 456. 99 грн;

в розрахунках заборгованості по відсотках  станом на 17.10.2019 в доларах США та гривні(доданих до клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заявлених до боржника кредиторських вимог банку станом на 17.10.2019 від 09.03.2021) період погашення відсотків закінчується 17.10.2019, при цьому причин, з яких не вказано погашення  2 144, 57 доларів США та 123 456, 99 гривень 25.10.2019 не зазначено.               

Крім того, апелянт зазначає, що визначаючи загальну вартість забезпечених грошових вимог АТ "Таскомбанк" суд першої інстанції не дослідив правомірності проведення АТ "Таскомбанк" переоцінки заставного майна.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дослідив повідомлення боржника про розгляд кредиторських вимог АТ "Таскомбанк", в якому зазначено, що заставна вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором від 24.05.2017 № 530 складає 929  125 (дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн 51 коп, вартість обладнання за договором застави від 22.05.2017 № НІ3985 складає 8  434  662 (вісім мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн 71 коп.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції не дослідив умови договору Іпотеки від 24.05.2017 № 530 та договору застави від 22.05.2017 № НІ3985 щодо можливості здійснення АТ "Таскомбанк" переоцінки заставного майна в односторонньому порядку.

На думку скаржника, в порушення норм КУзПБ судом першої інстанції у попередньому засіданні розглянуто не всі вимоги кредиторів, а лише вимоги частини з кредиторів. При цьому, оскаржуваною ухвалою не оголошено перерву у попередньому судовому засіданні, а відкладено попереднє засідання на іншу дату.

Апелянт вважає, що наведене призвело до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

5.          Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

АТ "Таскомбанк" згідно поданого відзиву на апеляційні скарги Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та  Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" просить апеляційне провадження з розгляду апеляційних скарг закрити, а у разі розгляду по суті відмовити у задоволенні апеляційних скарг, оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування відзиву зазначає, що апелянтом невірно трактуються норми ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  в частині кваліфікації вимог банку, крім того, апелянт не є учасником справи, а тому не володіє процесуальною правосуб`єктністю на оскарження судових рішень у даній справі.

Банк зазначає, що лише за сукупністю, встановлених Законом про банкрутство, КУзПБ дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що АТ "ІНГ Банк Україна" звернулося до Господарського суду Запорізької області з грошовими вимогами до боржника на суму 214 246  577, 55 грн.

Станом на 26.05.2021 (день постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) грошові вимоги АТ "ІНГ БАНК Україна" та АТ "Райффайзен банк Аваль" судом не було розглянуто.

Зважаючи на викладені вище обставини та враховуючи, що скаржник не є учасником даної справи про банкрутство, судом першої інстанції не було вирішено питання про його права та обов`язки, а відповідно він не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі №908/2828/19, на переконання АТ "Таскомбанк" наявні підстави для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "ІНГ Банк Україна" та АТ "Райффайзен банк Аваль" в порядку п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Банк зазначає, що, з аналізу апеляційних скарг, АТ "ІНГ Банк Україна" та АТ "Райффайзен банк Аваль" вбачається, що оскільки відповідно до умов Договору №41 від 01.04.2019 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №НК 230 від 15.03.2012, яким продовжено строк користування кредитною лінією до 04.12.2019, з врахуванням відкриття провадження по справі про банкрутство 17.10.2019, на переконання апелянта вимоги АТ "Таскомбанк" є поточними, а не конкурсними.

Проте, АТ "Таскомбанк" категорично не погоджується з вказаними доводами апелянта, оскільки при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника (п. 6.7 Постанови Великої палати Верховного суду від 15.12.2020 по справі №904/1693/19).

Згідно поданого арбітражним керуючим Попадюком Ігорем Васильовичем відзиву на апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", АТ "Райффайзен банк Аваль", АТ "ІНГ Банк Україна" арбітражний керуючий просить залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Доводи відзиву щодо строку настання вимог збігаються із доводами відзиву АТ "Таскомбанк".

Щодо відмови АТ "Таскомбанк" від забезпечення арбітражний керуючий зазначає, що у поданій заяві про відмову від забезпечення АТ "Таскомбанк" не заявляв нових чи додаткових вимог, а скористався своїм правом та відмовився від забезпечення. Тобто, вимоги АТ "Таскомбанк" заявлено у встановлений 30-денний строк, а заява про відмову від забезпечення є підставою лише для зміни черговості цих вимог.

Відносно курсу Національного банку України арбітражний керуючий вказує, що судом першої інстанції було вірно застосовано округлення десяткових дробів при перерахунку суми заборгованості у національну валюту.

Щодо розрахунку вимог Укрексімбанку арбітражний керуючий вказує, що вимоги чинного законодавства не покладають на суд обов`язку обговорювати ті чи інші факти та вимагати пояснень. Визнаючи чи відхиляючи вимоги кредитора, суд, на думку арбітражного керуючого, зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ними повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Вказані вимоги Судом першої інстанції дотримано. Суд дослідив надані докази та надав їм відповідну оцінку.

Вимоги до заяви з грошовими вимогами встановлені у частині 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Заява Укрексімбанку відповідає вказаним вимогам.

Кодекс України з процедур банкрутства не покладає обов`язку на кредитора вказувати у заяві вартість предмета забезпечення. Більш того на кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, взагалі не покладено обов`язку звертатись із заявами до боржника. За відсутності заяв, їх вимоги підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів згідно з даними обліку боржника, а також внесенню окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Щодо визначення розміру вимог Укрексімбанку (які підлягають включенню окремо, як такі, що забезпечені заставою), то розмір цих вимог визначався за даними договорів іпотеки/застави та згідно з відповідним державним реєстром.

Також арбітражний керуючий не погоджується із доводами апеляційних скарг щодо розрахунку вимог АТ "Таскомбанк", оскільки АТ "Таскомбанк" звернувся із заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство боржника з вимогами в загальному розмірі 213 904 519, 36 грн. В подальшому АТ "Таскомбанк"  подав заяви про уточнення кредиторських вимог, згідно з якими вимоги останнього до Боржника складають 215 586  391, 76 грн.

Суд першої інстанції надав оцінку всім заявам та уточненням АТ "Таскомбанк" внаслідок чого визнав його вимоги частково в розмірі 210 631  604, 06 грн.

При цьому, боржник не заявляв заперечення щодо вимог АТ "Таскомбанк"  і визнав їх в більшому розмірі, ніж суд першої інстанції, а саме: в розмірі 213 893  475, 22 грн.

Арбітражний керуючий вказує, що заставодержатель має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майна, яке є предметом забезпечення, у розмірі вартості фактичної його реалізації, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Таким чином, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання, яке забезпечене майном боржника, визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням, з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Господарські суди при вирішенні питання про визнання заявлених забезпечених кредиторських вимог та включення їх окремо до реєстру повинні застосовувати статті 19 Закону України "Про заставу" та статтю 7 Закону України "Про іпотеку" і встановивши на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна та розмір цих вимог незалежно від вартості цього майна за договором.

Зазначені вище висновки щодо застосування норм права, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17.

В матеріалах справи наявні висновки про вартість майна, а саме: висновок про вартість майна на 15.10.2019; висновок про вартість майна на 30.09.2019; висновок про вартість майна на 15.10.2019. Загальний розмір вимог АТ "Таскомбанк", які забезпечені заставою  майна боржника складає 59 293 608,54 грн.

Згідно поданого Акціонерним товариством  "Укрексімбанк" відзиву на апеляційну скаргу АТ "Райффайзен банк Аваль" банк просить провадження за апеляційною скаргою закрити, а у випадку розгляду, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що АТ "Райффайзен банк Аваль" не набув статусу учасника у справі, оскільки звернувся до суду із заявою про визнання грошових вимог  до боржника на суму 435  713  577, 59 грн, та станом на 26.05.2021 (день постановлення оскаржуваної ухвали) грошові вимоги АТ "Райффайзен банк Аваль" судом не було розглянуто.

Доводи Акціонерного товариства "Укрексімбанк" щодо визначення строку виконання усіх зобов`язань боржника збігаються із доводами, викладеними у відзиві АТ "Таскомбанк".

Згідно поданого Акціонерним товариством "Укрексімбанк" відзиву на апеляційну скаргу АТ "ІНГ Банк Україна" банк просить провадження за апеляційною скаргою закрити, а, у випадку розгляду, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Доводи Акціонерного товариства "Укрексімбанк" щодо визначення строку виконання усіх зобов`язань боржника збігаються із доводами, викладеними у відзиві АТ "Таскомбанк".

Згідно поданого Акціонерним товариством "Укрексімбанк" відзиву на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" банк просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу залишити без змін. Доводи Акціонерного товариства "Укрексімбанк" щодо визначення строку виконання усіх зобов`язань боржника збігаються із доводами, викладеними у відзиві АТ "Таскомбанк".

Згідно поданого Акціонерним товариством "Таскомбанк" відзиву на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" товариство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування зазначає, що Товариство скористалось своїм правом та подало заяву про відмову від забезпечення у зв`язку з чим, загальний розмір вимог заявника, які забезпечені заставою майна  боржника складає 59  293  608, 54 грн.

Товариство вказує, що пунктом 1.4 Договору іпотеки від 24.05.2015 № 530 закріплено домовленість про те, що вказана в цьому договорі вартість предмета іпотеки є орієнтовною, і його реалізація буде здійснюватися за цінами, визначеними уповноваженими експертами на момент звернення стягнення.  Вказане право закріплене і в п. 1.4. Договору застави від 22.05.2017 № НІ3985.

Таким чином, АТ "Таскомбанк" правомірно проведено оцінку майна згідно вищевказаних договорів, перед зверненням до суду із заявою про визнання кредитором по справі.

Щодо обґрунтованості розрахунку вимог АТ  "Таскомбанк" зазначає, що взяті на себе зобов`язання боржник не виконав, суму кредитних коштів та нарахованих відсотків за кредитним договором не повернув та станом на момент звернення до суду з заявою про визнання кредиторських вимог загальна заборгованість Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" за договором Кредитної лінії № НК 230 від 15.03.2012 становить у сумі 5  816  648, 64 доларів США – заборгованість за тілом кредиту та у сумі 2  584  373, 65 доларів США заборгованості по відсоткам визнаючи наступним чином: 5  816  648, 64 доларів США * 24,2450 = 141  024  646, 65 грн; 2  584  373, 65 доларів США* 24,2450 = 62  658  139, 14 грн.

Крім того, АТ  "Таскомбанк" вказує, що на сторінці 6 апеляційної скарги, апелянт здійснюючи розрахунок вказав, що 5  816  648, 64 * 24,244999 = 141  024  588,11, що не є вірним, оскільки результатом множення чисел є 141  024  640, 46 грн.

6.          Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.08.2021 о 15:30 год.       

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі №  908/2828/19 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.08.2021 о 15:30 год.       

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна"; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.08.2021 о 15:30 год.

Судове засідання, призначене на 17.08.2021 о 15:30 год. не відбулося у зв`язку з відпусткою члена колегії у справі судді Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021 розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 12.10.2021 о 14:30 год.

В судовому засіданні 12.10.2021 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 09.11.2021 о 15:30 год., про що постановлено ухвалу, не виходячи у нарадчу кімнату та без оформлення її окремим документом.

В судовому засіданні 09.11.2021 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 30.11.2021 о 16:30 год., про що постановлено ухвалу, не виходячи у нарадчу кімнату та без оформлення її окремим документом.

Судове засідання, призначене на 30.11.2021 о 16:30 год. не відбулося у зв`язку з надзвичайними обставинами, а саме повідомлення про мінування будівлі суду та терміновою евакуацією всіх співробітників та відвідувачів суду для проведення слідчих дій, про що складено Акт Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 щодо призупинення роботи суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2021 розгляд апеляційних скарг у справі № 908/2828/19 призначено в судове засідання на 21.12.2021 о 15:30 год.

16.12.2021 Акціонерним товариством "Таскомбанк" подано заяву про відвід колегії  суддів у складі Коваль Л.А., Кузнецова В.О., Чередка А.Є. від розгляду справи №  908/2828/19 за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19.     

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 (головуючий суддя - Коваль Л.А., судді - Кузнецов В.О., Чередко А.Є.) визнано заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відвід колегії суддів у справі №  908/2828/19 необґрунтованою; передано заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відвід колегії суддів у справі №  908/2828/19 іншому складу суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви АТ "Таскомбанк" про відвід колегії суддів від розгляду справи № 908/2828/19 визначено суддю Центрального апеляційного господарського суду Білецьку Л.М. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021).          

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у складі судді Білецької Л.М. відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А., судді - Чередко А.Є., Кузнецов В.О. від розгляду апеляційних скарг Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є. розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19 призначено в судове засідання на 27.01.2022 о 15:00 год.

18.01.2022 до апеляційного суду надійшла заява Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" про визнання дій Акціонерного товариства "Таскомбанк" щодо заявлення завідомо безпідставних відводів зловживанням процесуальними правами.

Пунктом 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2018 № 2, визначено, що у разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи. Така заміна судді-члена колегії здійснюється, якщо до кінця строку розгляду судової справи залишається менше 14 календарних днів. У разі настання об`єктивних обставин, з метою дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства заміну судді - члена колегії можливо здійснити за розпорядженням керівника апарату суду на підставі службової записки судді- доповідача (без урахування 14 календарних днів) із зазначенням в ній цих обставин.

З метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи розпорядженням керівника апарату суду № 199/22 від 27.01.2022, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Кузнецова В.О., було призначено проведення автоматичної зміни складу суддів у справі № 908/2828/19 (п/п 20281).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 для розгляду справи № 908/2828/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2022 прийнято апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19 до свого провадження вищеозначеною колегією суддів.

У судовому засіданні 27.01.2022 колегією суддів відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" про визнання дій Акціонерного товариства "Таскомбанк" щодо заявлення завідомо безпідставних відводів зловживанням процесуальними правами, у зв`язку із необґрунтованістю вимог заявлених у заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною другою статті 135 ГПК України суд може, з урахуванням конкретних обставин, шляхом постановлення ухвали, стягнути в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає у діях Акціонерного товариства "Таскомбанк" щодо подання заяви про відвід колегії суддів зловживання процесуальними правами, такі дії товариства були вчинені в межах прав, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу.

У судовому засіданні 27.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.          Встановлені судом обставини справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 відкрито провадження у справі №908/2828/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

18.10.2019 за №63742 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".

До господарського суду Запорізької області в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до боржника, зокрема:

Акціонерного товариства "Таскомбанк" на суму 3 842, 00 грн. – 1 черга задоволення, на суму 151 334  153, 52 грн - 4 черга задоволення, на суму 59  293  608, 54 грн – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 3  842, 00 грн. – 1 черга задоволення, на суму 238  156  217, 93 грн – 4 черга задоволення, на суму 3 660, 53 грн. - 6 черга задоволення, на суму 221 467  743,70 грн. – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

8.          Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Згідно приписів п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Частиною 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Згідно ч. 1 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Таскомбанк".

Як зазначено вище, до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" з грошовими вимогами на суму 3 842, 00 грн. – 1 черга задоволення, на суму 151 334  153, 52 грн - 4 черга задоволення, на суму 59  293  608, 54 грн – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

Із матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" обґрунтовані наступним.

15.03.2012 між Акціонерним товариством "Таскомбанк" та Приватним акціонерним товариством "Запоріжтрансформатор" укладено Кредитний договір №НК230 за умовами якого заявник відкрив боржнику кредитну лінію в розмірі 7  500 000,00 доларів США зі строком повернення до 14.03.2013. Видача коштів в межах кредитної лінії здійснювалась окремими траншами після подачі Боржником заявок на видачу кредитних траншів.

Факт отримання кредиту боржником не спростовується.

В подальшому до Кредитного договору вносились зміни (41 додаткова угода) щодо умови користування кредитною лінією та строків повернення заборгованості.

Додатковою угодою №41 від 01.04.2019 строк користування кредитною лінією встановлено до 04.12.2019.

Згідно пункту 3.2. Кредитного договору, проценти за користування кредитною лінією нараховується виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно пункту 1.4. цього Договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредитної лінії (в тому числі і за період прострочення погашення кредитної лінії).

Проценти за користування кредитною лінією нараховуються банком щоденно за фактичну кількість днів за користування грошовими коштами, виходячи з фактичної кількості днів у році 360 днів (пункт 3.3. Кредитного договору).

Взяті на себе зобов`язання боржник не виконав, суму кредитних коштів та нарахованих відсотків за Кредитним договором не повернув.

Враховуючи подані заявником заяви про уточнення кредиторських вимог, станом на 11.11.2019 загальна заборгованість Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" за договором Кредитної лінії №НК 230 від 15.03.2012 становить 215  586  391, 76 грн та складається з: 5  816 648, 64 доларів США заборгованість за тілом кредиту, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.10.2019 (24,83524) у еквіваленті до гривні становить 144  457  864,97 грн; 2  584  373, 65 доларів США заборгованість по відсоткам, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.10.2019 (24,83524) у еквіваленті до гривні становить 64  183  550,18 грн; 6  944 976,61 грн заборгованість по простроченим відсоткам.

Відповідно до частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (“Позика”) глави 71 (“Позика. Кредит. Банківський вклад”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Суд встановив, що кредитор при зверненні з заявою з вимогами до боржника помилково застосував офіційний курс гривні щодо даллара США станом на 17.10.2019, який становив 24,83524.

Як свідчить поштовий конверт, Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до суду з заявою про грошові вимоги до боржника 15.11.2019.

Офіційний курс гривні до долара США станом на 15.11.2019 становив 24,2450 грн.

Разом з тим, як вірно зазначено в апеляційній скарзі боржником та підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунками заборгованості станом на 11.11.2019 (т. 14 а.с. 85-100) 25.10.2019 було здійснено погашення заборгованості за вказаним кредитним договором у сумі 2  144, 57 доларів США та 123  456, 99 грн, тобто суму заборгованості було зменшено.  

Таким чином, грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" підлягають визнанню, з урахуванням погашення заборгованості по відсоткам у сумі 5  816  648,64 доларів США, що є еквівалентом гривні за курсом НБУ станом на 15.11.2019 - 141  024  646, 28 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2  585  229, 08 доларів США що є еквівалентом гривні за курсом НБУ станом на 15.11.2019 – 62  606  144, 04 грн та 6  821  519, 62 грн – прострочена заборгованість по відсоткам.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між заявником та боржником були укладенні наступні договори: Іпотечний договір №531 від 24.05.2017 з наступними змінами та доповненнями. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: будівля банку (інв. 00060), яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенко, б. 8. Заставна вартість предмету іпотеки (Висновок про вартість майна на 15.10.2019) складає 858 625,00 грн. Договір застави №НІ 585 від 26.04.2012 з наступними змінами та доповненнями. Предметом застави є товари в обороті. Загальна заставна вартість предмету застави (Висновок про вартість майна на 30.09.2019) складає 55 337 423,54 грн. Договір застави обладнання №НІ 3985 від 22.05.2017 з наступними змінами та доповненнями. Предметом застави є фрезерний верстат ALPHA для виготовлення дистанційних прокладок, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Дніпровське шосе 3. Загальна заставна вартість предмету застави (Висновок про вартість майна на 15.10.2019) складає 3 097 560,00 грн.

В абзаці 3 частини другої статті 45 КУзПБ визначено, що забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог у відповідній черговості в порядку частини першої статті 64 КУзПБ, чи до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо предмета застави, його вартості, та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 905/2852/16 (п. 44.2 постанови).

Кодекс України з процедур банкрутства імперативно визначає право кредитора відмовитись від забезпечення власних вимог. Така відмова має бути належним чином заявлена кредитором. У разі не здійснення такої відмови та не заявлення відповідних вимог кредитором - відомості про забезпечення підлягають включенню до реєстру, як це передбачено частиною  8 статті 45 КУзПБ.

Акціонерне товариство "Таскомбанк" скористалося своїм правом та подало заяву про відмову від забезпечення за Договором №НІ 3660 застави майнових прав від 10.02.2017 у зв`язку з чим, загальний розмір вимог заявника, які забезпечені заставою майна боржника складає 59   293  608, 54 грн.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи скаржників стосовно того, що судом першої інстанції безпідставно було прийнято відмову АТ "Таскомбанк" від частини забезпечення, у зв`язку з поданням відповідної заяви після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ, оскільки відповідно до абз. абз. 2, 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Системний аналіз ч. ч. 1, 4 ст.  45 КУзПБ дозволяє дійти висновків, що приписами  Кодексу України з процедур банкрутства  встановлено строк на подання до господарського суду  письмових заяв з конкурсними вимогами до боржника. Пропущення такого строку на подання до господарського суду саме заяви з конкурсними вимогами до боржника є підставою для того, що такий кредитор хоч і є конкурсним, однак не матиме права  вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Подання письмової заяви  з конкурсними вимогами до боржника  в строк, визначений приписами ч. 1 ст. 45 КУзПБ, та подання до такої заяви поза межами зазначеного строку уточнень щодо відмови від забезпечення, які не змінюють суму кредиторських вимог, а лише змінюють черговість таких вимог, не є підставою для застосування до такої заяви з конкурсними кредиторськими вимогами до боржника  приписів абз. абз.   2, 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.

За встановлених вище обставин грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 3 842,00 грн. – 1 черга задоволення, на суму 151 158 701, 40 грн. - 4 черга задоволення, на суму 59  293  608, 54 грн. – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

Посилання скаржників стосовно того, що строк виконання зобов`язань за договором Кредитної лінії №НК 230 від 15.03.2012 настає лише 04.12.2019, у зв`язку з чим грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" є поточними, колегія суддів відхиляє, оскільки з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і, незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, бо протилежне матиме наслідком втрату такими вимогами статусу конкурсних і їх включення до реєстру як вимог шостої черги (правова позиція, наведена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 6 вересня 2018 року у справі № 903/984/16, 13 листопада 2018 року у справі № 909/1056/15, від 12 грудня 2018 року у справі № 910/30188/15, від 9 квітня 2019 року у справі №  923/436/17, 29 січня 2019 року по справі № 909/722/14, від 12 лютого 2019 року у справі № 914/1096/18, від 5 грудня 2019 року у справі № 910/1678/19, від 5 грудня 2019 року у справі №  910/1678/19, від 24 липня 2020 року у справі № 904/3060/19.

Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує статус конкурсних грошових вимог виключно з моменту виникнення відповідного зобов`язання, а не зі строком його виконання. Така правова позиція висловлена в постановах ВС від 24.07.2020 по справі №904/3060/19, від 15.12.2020 по справі №904/1693/19.

Також апеляційний суд відхиляє доводи Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" стосовно неправомірності дій кредитора щодо здійснення оцінки заставного майна, оскільки п. 1.4. Договору Іпотеки № 530 від 24.05.2017 закріплено домовленість сторін про те, що вказана в цьому договорі вартість предмета іпотеки є орієнтовною, і його реалізація буде здійснюватись за цінами, визначеними уповноваженими експертами на момент звернення стягнення, вказане право закріплене і в п. 1.4. Договору застави від 22.05.2017 № НІ3985.

З набранням чинності 21.10.2019 Кодексом України з процедур банкрутства  вимоги кредиторів, які виникли за зобов`язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, виходячи з обсягу забезпечення таких вимог, що визначається виходячи з тих доказів, які досліджуються у справі та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені, виходячи з вартості майна при укладенні договору застави, оскільки своїм волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості в порядку частини першої  статті 64 КУзПБ  залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо).

Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора не заперечує застосування положень цивільного законодавства щодо визначення загального розміру вимог заставного кредитора, виходячи з розміру його зобов`язань за укладеним договором застави та розміру заборгованості за кредитним договором, однак надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог четвертої черги чи до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо вартості предмета застави та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення.

Як зазначено вище, Акціонерним товариством "Таскомбанк" до матеріалів справи надано висновки про вартість заставного майна, яке є предметом забезпечення вимог до боржника.

За наведеного, Акціонерне товариство "Таскомбанк" скористалось своїм правом та перед зверненням до суду із заявою про визнання грошових вимог провело оцінку майна, яке є предметом забезпечення вимог до боржника.

Щодо грошових вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України".

Як зазначено вище, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог на суму 3842,00 грн. – 1 черга задоволення, на суму 238  156 217, 93 грн – 4 черга задоволення, на суму 3 660, 53 грн - 6 черга задоволення, на суму 221 467  743,70 грн – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

23.10.2013 між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним акціонерним товариством "Запоріжтрансформатор" укладено Генеральну кредитну угоду №75113N2 від 23.10.2013 з наступними змінами та доповненнями.

Додатковою угодою №75113N2 – 10 від 29.12.2016 до Генеральної угоди викладено Генеральну угоду в новій редакції.

Згідно Додатку 1 до Генеральної угоди в межах Генеральної угоди діє Кредитний договір №75113К5 від 23.10.2013 з наступними змінами та доповненнями.

На виконання ст. 3 Кредитного договору, Заявник за період з 31.10.2013 по 24.01.2014 надав боржнику кредит у сумі 15 774  305,96 доларів США шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісій за управління в порядку та розмірі встановленому умовами Кредитного договору.

Надання кредитних коштів підтверджується виписками по рахунку Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор".

У зв`язку з тим, що боржник прострочив строк виконання зобов`язань щодо сплати частини основного боргу у липні 2019 в сумі 8  917,00 доларів США, проценти у розмірі 45% від нарахованої за серпень 2019, що становить 53  997,27 доларів США (п. 6.6. Кредитного договору) та комісії за управління за вересень 2019 в сумі 87  046,70 гривень (пункт 6.8. Кредитного договору), Банком згідно до умов Кредитного договору була нарахована пеня та 3 % річних.

Згідно поданої заяви, станом на 16.10.2019 (включно) заборгованість Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" перед Заявником за Генеральною угодою/Кредитним договором складає 18  527  765,21 доларів США та 5  493  235,60 грн., в тому числі:

13  509  081,26 доларів США – основний борг;

5  018  660,38 доларів США – проценти за користування кредитом;

5  489  510,68 грн – комісія за управління кредитом;

23,57 доларів США – 3% річних за прострочення сплати основного боргу та процентів;

64,39 грн. – 3% річних за прострочення сплати комісії за управління кредитом;

3660,53 грн – пеня за прострочення сплати основного боргу, процентів, комісії за управління кредитом.

Зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" в рамках Генеральної угоди забезпечуються майном боржника за наступними угодами:

1) Іпотечним договором №75113Z17 від 24.10.2013 з наступними змінами та доповненнями. Предмет іпотеки є нерухоме майно, що складається з будівель, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3 (п. 1.3. Іпотечного договору), зокрема: складальний корпус №2, інв. №00002а, за виключенням прибудови до корпусу і двох вбудованих кімнат інв. №01010032 і інв. №1010050 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого мана 190948123101); прибудова до корпусу інв. №01010032, дві вбудовані кімнати  інв. №01010050 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95046023101); деревообробний цех, інв. №00124 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 58555723101); головний магазин, інв. №00025 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 191084923101). Заставна вартість предмету іпотеки до Іпотечним договором становить 92  237  925,00 грн. (пункт 1.4. Договору про внесення змін №75113Z17-3 до Іпотечного договору від 29.12.2016 (т. 13 а.с. 96).

2)Договір застави №75114Z22 від 23.12.2014 (т. 13 а.с.62-66) з наступними змінами та доповненнями. Предметом застави є обладнання, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гладкова, 2 (п. 1.2. Договору застави №1), зокрема: Універсальна жорстокорамна машина MSL/TW 1+12+18+24/630,2013 р.в., заводський №73599Р. Заставна вартість предмету застави за Договором застави №1 становить 8 784  420,00 грн. (пункт 1.3. Договору застави №1).

3) Договір застави №75113Z18 від 23.10.2013 з наступними змінами та доповненнями. Предметом застави є (п. 1.2. Договору застави №2) наступне майно: готова продукція у вигляді трансформаторів силових однофазних, трьохфазних, двох- і трьохобмоточних різної потужності та призначення, автотрансформаторів, реакторів шунтуючих керуємих одно- і трьохфазних на балансову вартість 129  487  758,20 грн.; незавершене виробництво та виробничі запаси на балансову вартість 28  257  241,80 грн. Заставна вартість предмету застави за Договором застави №2 становить 118  308 750,00 грн (пункт 1.3. Договору застави №2 з урахування змін внесених Договором про внесення змін №75113Z18-4 (т. 13 а.с. 83).

4) Договір застави №75115Z1 від 10.02.2015 з наступними змінами та доповненнями. Предметом застави є: майнові права, а саме: право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку №26102000003894 (UA02322313000003894), відкритого відповідно до Договору довгострокового банківського вкладу з капіталізацією процентів №7515W6 від 10.02.2015 у розмірі 31  789,33 доларів США (п. 1.2. Договору застави №3). Заставна вартість предмету застави за Договором застави №3 становить 31  789,33 доларів США (пункт 1.3. Договору застави №3 з урахування змін внесених Договором про внесення змін №75115Z1-0017), що за офіційним курсом НБУ (24,511018 грн.) на день звернення Заявника із вказаною заявою складає  779  188, 27 грн (т. 13 а.с.  127-128).

5) Договір застави №75317Z3 від 31.07.2017 з наступними змінами та доповненнями. Предметом застави є: майнові права, а саме: право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку №26102000003894 (UA02322313000003894), відкритого відповідно до Договору банківського вкладу з капіталізацією процентів №17/747 від 26.07.2017 у розмірі суми вкладу 1 357  459,86 гривень (п. 1.2. Договору застави №4). Заставна вартість предмету застави за Договором застави №4  становить 1  357  459,86 грн. (пункт 1.3. Договору застави №4 з урахування змін внесених Договором про внесення змін №75317Z3-0022 (т. 13 а.с. 155).

Таким чином, загальна вартість предметів застави за Іпотечним договором та Договорами застави №№ 1-4 становить 221  467  743, 13 грн.

Заявник не відмовляється від забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (“Позика”) глави 71 (“Позика. Кредит. Банківський вклад”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявник нараховує 3 % річних за період з 01.08.2019 по 08.10.2019.

Зробивши перерахунок заявлених 3%, вони визнаються в повному обсязі в розмірі 642,11 грн., з яких: 23,57 доларів США за прострочення сплати основного боргу та процентів, що за офіційним курсом НБУ (24,511018 грн.) на день звернення Заявника із вказаною заявою складає 577,72 грн.; 64,39 грн. – за прострочення сплати комісії за управління кредитом.

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" заявляє вимоги до боржника в частині сплати неустойки в розмірі 3  660,53 грн – пеня за прострочення сплати основного боргу, процентів, комісії за управління кредитом.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Заявник нараховує пеню за період з 01.08.2019 по 08.10.2019.

Здійснивши перерахунок сум заявленої пені, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції при розрахунку пені було здійснено арифметичну помилку, неустойка за несвоєчасну сплату за прострочення сплати основного боргу, процентів, комісії за управління кредитом в розмірі становить 3  623, 93 грн та підлягає визнанню судом у вказаному розмірі.

Таким чином, грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягають визнанню у сумі 13  509  081, 26 доларів США, що є еквівалентом гривні за курсом НБУ станом на 12.11.2019 – 331  121  090, 76 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5  018  660,38  доларів США що є еквівалентом гривні за курсом НБУ станом на 12.11.2019 – 123  012  384, 57 грн - проценти за користування кредитом, 5  489  510,68 грн. – комісія за управління кредитом, 23,57 доларів США, що є еквівалентом гривні за курсом НБУ станом на 12.11.2019 – 577, 72 грн  та 64, 39 грн – 3% річних за прострочення сплати основного боргу та процентів, 3  623, 93 грн - пеня за прострочення сплати основного боргу, процентів, комісії за управління кредитом.

За встановлених вище обставин грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 3 842,00 грн. – 1 черга задоволення, на суму 238  155  884, 99 грн. - 4 черга задоволення, на суму 3  623, 93 грн - 6 черга задоволення на суму 221  467  743, 13 грн. – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

Посилання скаржників стосовно того, що строк виконання зобов`язань за кредитною угодою за якою у боржника виникли грошові зобов`язання перед Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" не настав, у зв`язку з чим грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" є поточними, суд відхиляє, оскільки з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і, незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство, бо протилежне матиме наслідком втрату такими вимогами статусу конкурсних і їх включення до реєстру як вимог шостої черги (правова позиція, наведена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 6 вересня 2018 року у справі № 903/984/16, 13 листопада 2018 року у справі № 909/1056/15, від 12 грудня 2018 року у справі № 910/30188/15, від 9 квітня 2019 року у справі № 923/436/17, 29 січня 2019 року по справі № 909/722/14, від 12 лютого 2019 року у справі № 914/1096/18, від 5 грудня 2019 року у справі № 910/1678/19, від 5 грудня 2019 року у справі №  910/1678/19, від 24 липня 2020 року у справі № 904/3060/19.

Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує статус конкурсних грошових вимог виключно з моменту виникнення відповідного зобов`язання, а не зі строком його виконання. Така правова позиція висловлена в постановах ВС від 24.07.2020 по справі №904/3060/19, від 15.12.2020 по справі №904/1693/19.

Колегія суддів відхиляє доводи Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" щодо визначення заставної вартості майна, оскільки із матеріалів справи вбачається, що кредитором у заяві зазначена вартість заставного майна, яка була визначена договорами застави та іпотеки.

Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені, виходячи з вартості майна при укладенні договору застави, оскільки своїм волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог.

Боржником не надано інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно визначено вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, саме із вартості майна, визначеної в Договорах іпотеки та застави.

Колегія суддів відхиляє доводи сторін стосовно статусу учасника у справі скаржника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", оскільки АТ "Райффайзен Банк Аваль" є забезпеченим кредитором у справі, відповідно, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Запоріжтрансформатор" є учасником справи №   908/2828/19, а отже Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" має право на оскарження процесуальних документів у справі.

Також колегія суддів відхиляє доводи сторін стосовно статусу учасника у справі скаржника Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна", оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.11.2022 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна".

9.          Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1  статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених вище обставин, враховуючи заявлені в апеляційних скаргах вимоги, апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор"  не підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи встановлені вище обставини справи та доводи апеляційних скарг,  ухвала Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021 у справі № 908/2828/19 підлягає зміні в частині сум кредиторських вимог, які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянтів.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Акціонерного товариства "ІНГ Банк Україна" та Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.05.2021  у справі № 908/2828/19 змінити в частині сум кредиторських вимог, які підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк", 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30 до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", 69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428 на суму 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп – 1 черга задоволення, на суму 151  158  701 (сто п`ятдесят один мільйон сто п`ятдесят вісім тисяч сімсот одна) грн 40 коп - 4 черга задоволення, на суму 59  293  608 (п`ятдесят дев`ять мільйонів двісті дев`яносто три тисячі шістсот вісім) грн 54 коп – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127 до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", 69600, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, 3, код ЄДРПОУ 00213428 на суму 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп – 1 черга задоволення, на суму 238  155  884 (двісті тридцять вісім мільйонів сто п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 99 коп – 4 черга задоволення, на суму 3  623 (три тисячі шістсот двадцять три) грн 93 коп - 6 черга задоволення, на суму 221  467  743 (двісті двадцять один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч сімсот сорок три) грн 13 коп – вимоги забезпечені заставою майна боржника (підлягають окремому включенню).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.02.2022.

Головуючий суддя                                                                        Л.А. Коваль

Суддя                                                                                                  В.Ф. Мороз

Суддя                                                                                                   А.Є. Чередко