ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "27" листопада 2007 р.                                                           Справа № 2/129"НМ"

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                   Філіпової Т.Л.

 

при секретарі                                                            Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:        Павлішина Т.М., довіреність №15/2057 від 09.10.2007р.,

від відповідача: Адамчук М.В., директор,

Петровська О.О., довіреність від 19.11.2007р.,

                               Дьяченко В.Ф., довіреність від 01.10.2007р.,

від третьої особи: Баранюк Р.С., довіреність №4-113/4 від 19.11.2007р.,

                               Черкас С.К., довіреність №4-112/4 від 19.11.2007р.,

від прокуратури:   Сидоренко О.П., посвідчення №45 від 27.05.2004р., 

 

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок", м.Бердичів 

на рішення господарського суду Житомирської області

від "06" березня 2007 р.  у справі № 2/129"НМ" (суддя Тимошенко О.М.)

за  позовом Прокурора м.Бердичева в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі Управління комунальним майном, м.Бердичів   

до Підприємства облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок", м.Бердичів

за участю третьої особи на стороні відповідача - Житомирської обласної спілки споживчих товариств, м.Житомир  

про визнання права власності на частину незавершеного будівництва та виділення частини в натурі,

 

з перервою у судовому засіданні з 22.11.2007р. по 27.11.2007р.,

 

ВСТАНОВИВ:

  В квітні 2005р. Прокурор м.Бердичева в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі Управління комунальним майном подав до господарського суду Житомирської області  позовну заяву, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №15/427 від 28.02.2007р. (т.4, а.с.90) просить визнати фактичні витрати, понесені Бердичівською міською радою на будівництво критого ринку,   в розмірі 4816975,71 грн., що становить 65,2% від загальної суми витрат, та просить визнати Бердичівську міську раду власником частки у розмірі 65,2% у праві спільної часткової власності на об'єкт незавершеного будівництва критого ринку за адресою: Житомирська область м.Бердичів, вул.Леніна, 13.  Позивач та прокурор подали заяву (т.4, а.с.101) про відмову від позовних вимог в частині виділення належної позивачу частки в натурі.  Спір між сторонами виник в частині віднесення на будівництво ринку суми ринкового збору, від якої був звільнений відповідач за рішенням позивача.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.03.2007р. позов задоволено: визнано Бердичівську міську раду власником частки у розмірі 65,2% у праві спільної часткової власності на об'єкт незавершеного будівництва критого ринку за адресою: Житомирська область м.Бердичів, вул.Леніна, 13. Також  прийнято відмову від позову в частині вимоги про виділення частки майна в натурі, в зв'язку з чим припинено провадження у справі в цій частині.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Підприємство облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення суду з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального  та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким визначити долі сторін в незавершеному будівництві критого ринку відповідно до висновків №№6789 та 10832 судово-бухгалтерських експертиз, проведених Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, а саме в таких розмірах: Бердичівської міської ради - 41,25%, Бердичівського міського ринку - 58,75%.

Обґрунтовуючи  доводи скарги, відповідач посилається на те, що за висновком призначеної судом судово-бухгалтерської експертизи №1773 частки сторін у незавершеному будівництві складали: ринок - 58,66%, міськрада - 41,34%; за додатковою експертизою такі частки складали: ринок - 58,75%, міськрада - 41,25%, однак вказані висновки не прийняті судом до уваги.

Відповідач вважає, що судом неправомірно визнано власником сум ринкового збору міськраду і ці суми додані до витрат на будівництво міськради, у зв'язку з чим збільшилась її частка, не визначено статусу цих коштів.

На думку відповідача, судом першої інстанції не було остаточно з юридичної точки зору визначено власника спірних коштів, не було призначено юридичної експертизи для визначення статусу цих коштів, не було проведено повне судове дослідження. Зазначає, що ринок відповідно до рішень Бердичівської міської ради був звільнений від сплати сум ринкового збору до місцевого бюджету, а отже кошти, утворені шляхом звільнення підприємства від сплати податків та зборів рішеннями міської ради, є власністю цього підприємства, у даному випадку - ринку. Вважає, що суд безпідставно проігнорував висновки експертиз, додавши цю суму коштів до витрат міського бюджету, в зв'язку з чим прийняв завідомо неправомірне рішення. 

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Вважають рішення місцевого господарського суду незаконним, необґрунтованим  та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства,  у зв'язку з чим просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким визначити долі сторін в незавершеному будівництві критого ринку в слідуючих розмірах: Бердичівської міської ради - 41,25%, Бердичівського міського ринку 58,75%, що відповідає висновкам №№6789 та 10832 додаткових судово-бухгалтерських експертиз, проведених Київським  науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Позивач в письмовому відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні не погоджуються з доводами апеляційної скарги. Вважають, що при винесенні рішення господарським судом Житомирської області в повній мірі досліджено матеріали справи та винесено законне та обґрунтоване рішення,  тому апеляційну скаргу вважають безпідставною,  в зв'язку з чим просять оскаржуване рішення господарського суду  залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Присутній в засіданні суду прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає рішення господарського суду Житомирської області законним та обґрунтованим,  просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

 

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства,  апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками сторін, Бердичівською міською радою та Підприємством облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок" спільно велося будівництво критого ринку за адресою: Житомирська область м.Бердичів, вул.Леніна, 13. На момент розгляду справи в суді першої інстанції та на даний час будівництво не завершене.

Відповідно до частин 2, 3 статті 331 ЦК України  право власності на новостворене  нерухоме  майно   виникає  з  моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації. До  завершення   будівництва (створення майна) особа вважається   власником   матеріалів,  обладнання  тощо,  які  були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно приписів ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Таким чином зазначений об'єкт незавершеного будівництва належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст.357 ч.2 ЦК України якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений  за  домовленістю  співвласників  або  законом,   він визначається  з  урахуванням  вкладу  кожного  з  співвласників  у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Оскільки між сторонами відсутня домовленість про розмір їх часток у власності на об'єкт незавершеного будівництва, тому цей розмір має бути визначений з  урахуванням  вкладу  кожного  з  співвласників  у спорудження цього об'єкту.

З метою встановлення витрат, понесених сторонами у будівництві критого ринку, суд першої інстанції згідно ухвали від 19.05.2005р. (т.1, а.с.60) призначив судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручив аудиторській фірмі "Правекс-аудит". Аудиторським висновком від 12.08.2005р. (т.1, а.с.84) визначені частки витрат, а саме витрати Бердичівської міськради складають 45,25%, Бердичівського кооперативного ринку 54,75%. У висновку зазначено, що якщо ринок був звільнений від сплати ринкового збору, то це його власність.

За клопотанням позивача, ухвалою від 05.09.2005р. (т.1, а.с.104) суд першої інстанції призначив повторну судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручив Київському НДІСЕ. Згідно висновку додаткової судово-бухгалтерської експертизи №1773 від 15.03.2006р. (т.2, а.с.2-17) частка витрат Бердичівської міськради на будівництво приміщення критого ринку складає 3046201,18грн, тобто 41,34%, а частка затрат  Бердичівського міського кооперативного ринку складає 4323004,56грн., що становить 58,66%.

За клопотаннями позивача суд першої інстанції двічі призначав додаткові судово-бухгалтерські експертизи, за результатами проведення яких складені висновки №6788 від 04.08.2006р. (т.4, а.с.53-54),  №10832 від 29.12.2006р. (т.4, а.с.82-87), згідно яких  розмір фактичних затрат сторін у будівництво приміщення критого ринку за адресою: Житомирська область м.Бердичів, вул.Леніна, 13 становить 7385423,03грн., витрати Бердичівської міської ради з яких становлять 3046201,18грн., тобто  41,25% від загальної суми; витрати Підприємства облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок" становлять 4339221,86грн., тобто 58,75% від загальної суми.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні вважають, що висновок експерта реально відображає здійснені сторонами витрати.

Представник позивача не оспорив висновок в частині визначення загальної суми витрат, однак не погоджується з тим, що експертом віднесено в рахунок витрат відповідача суми ринкового збору, які мали бути скеровані відповідачем до міського бюджету, однак були витрачені на будівництво ринку. Позивач вважає, що сума ринкового збору повинна бути віднесена до витрат позивача і просить визнати його частку в розмірі 65,2%.

 

У висновках експертиз ринковий збір віднесено на витрати ринку.

Проте, судова колегія з висновками експерта щодо віднесення в рахунок витрат відповідача сум ринкового збору, які мали бути скеровані відповідачем до міського бюджету, але були витрачені на будівництво ринку, погодитись не може, у зв'язку з наступним:

Згідно ст.15 Закону України "Про систему оподаткування"  ринковий  збір  входить  до складу місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно  до ст.4 Декрету №56-93 Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки  і  збори" від 20.05.1993р. ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Ринковий  збір  справляється за кожний  день  торгівлі.  Ринковий  збір  справляється працівниками ринку  до   початку реалізації продукції.

Згідно приписів ст.18  Декрету №56-93 органам місцевого самоврядування  надано  право  самостійно встановлювати ставки  ринкового  збору  в межах установлених граничних розмірів ставок.

Відповідно до ст.19 цього ж Декрету місцеві податки і збори (в тому числі і ринковий збір) перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Аналогічні норми містяться  в Указі Президента України "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" від 28.06.1999р.

Відповідно до пункту 3 Указу ринковий збір  сплачується  до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку.  До місцевого  бюджету  зараховується  100 відсотків ринкового збору. Згідно пункту 6 Указу  кошти,  отримані  ринком  від  сплати   ринкового   збору, щомісяця  до  20  числа  перераховуються до відповідного місцевого бюджету.  Відповідальність  за  нарахування  ринкового  збору   та своєчасність  сплати  його  до  місцевого  бюджету покладається на адміністрацію ринку.

Як встановлено експертом суми ринкового збору, які отримував відповідач протягом 1994-1997 років, спрямовувались на спеціальний рахунок фінансування будівництва ринку. За цей період проіндексована сума ринкового збору, яка не отримана позивачем, а була направлена відповідачем на будівництво спірного об'єкту, становить 1770774,53грн.

Як зазначалось вище ринковий збір є обов'язковим платежем до бюджету місцевого самоврядування.

Статтею 18 Закону України "Про місцеві податки та збори" передбачено, що органи місцевого самоврядування  в  межах  своєї  компетенції мають право запроваджувати  пільгові  податкові  ставки,  повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або  звільняти  від  їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки  у  сплаті місцевих податків та зборів. Ця норма стосується лише платників, тобто осіб, які займаються реалізацією товарів (послуг) на ринку. Сам ринок не є платником ринкового збору, отже не може бути звільненим від сплати ринкового збору та обов'язку перераховувати отримані суми ринкового збору до місцевого бюджету.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що зазначена сума ринкового збору, яка отримана відповідачем за період 1994 - 1997 роки, є власністю Бердичівської міської ради і спрямована нею через відповідача на будівництво спірного об'єкту. Отже сума ринкового збору, яка була спрямована на будівництво приміщення ринку, має бути зарахована як витрати позивача на це будівництво.

Таким чином, якщо ринковий збір визначити як витрати міськради, то загальна  сума витрат позивача на будівництво збільшується на суму ринкового збору і буде становити 4816975,71 грн. (3046201,18грн. + 1770774,53грн.), а сума витрат відповідача відповідно зменшується на цю суму і буде становити 2568447,33грн. (4339221,86грн. - 1770774,53грн.), що в процентному вираженні буде становити відповідно 65,2% та 34,8%.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції  обґрунтовано  задовольнив позов,  визнавши Бердичівську міську раду власником частки у розмірі 65,2% у праві спільної часткової власності на об'єкт незавершеного будівництва критого ринку за адресою: Житомирська область м.Бердичів, вул.Леніна, 13.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Рішення  господарського суду Житомирської області від 06.03.2007р. у справі №2/129"НМ" відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаної постанови та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 06 березня 2007 року у справі №2/129"НМ" залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок", м.Бердичів - без задоволення.

 

2. Справу №2/129"НМ" повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                 Горшкова Н.Ф.

судді:

                                                                                           Майор Г.І. 

                                                                                           Філіпова Т.Л. 

 

Віддруковано 7прим.:

--------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - третій особі;

5,6 - прокурорам;

7 - в наряд