Теплодарський міський суд Одеської області

3 м. м. Теплодар   Україна 65490                      

Справа  № 2-а-25/11

Категорія 68

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

11 лютого 2011 року                                                   м. Теплодар

Суддя Теплодарського міського суду Одеської області Шумейко М.Т. розглянувши в скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

24 січня 2011 року позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФУ у Біляївському районі Одеської області, в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку державної та додаткової пенсії позивачу – протиправними, та зобов’язати відповідача провести перерахунок державної пенсії з 01.08.2010 року та виплачувати позивачу відповідно ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням норм ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» починаючи з 01.08.2010 року, та зобов’язати відповідача провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії з 01.08.2010 року та виплачувати позивачу відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням норм ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» починаючи з 01.08.2010 року, мотивуючи тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом 2-ї групи.

Представник відповідача подав до суду, належним чином оформлене заперечення, у якому зазначив, що абзац перший ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством. Частина третя цієї ж статті передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону, для перерахунків або підвищень пенсій він не застосовується. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення "Про Пенсійний фонд України", здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Пункт 9 Положення "Про Пенсійний фонд України" передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів УПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Враховуючи, що ЗУ ""Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, отже для стягнення коштів з Пенсійного фонду України відсутні правові підстави та будь-яких порушень з боку органів Пенсійного фонду України не вбачається. Зі свого боку, Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області виконало свої повноваження, передбачені діючим законодавством і тому не несе обов'язків перед позивачем по заявленому позові. Законно обґрунтованих підстав для перерахунку пенсії по заявленому позову позивача немає. При призначенні пенсії та визначенні її розміру управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі керувалося діючим в Україні пенсійним законодавством, тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1, є постраждалою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом 2-ї групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1. Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону, особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а обчислення і призначення пенсій по інвалідності проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ІV передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, допомоги по безробіттю та інше, виходячи з вимог Конституції та Законів України. Таким чином, вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується і до положень Закону № 796-12, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено. Отже, у такому ж розмірі мінімальної пенсії за віком підлягає нарахування позивачу пенсії по інвалідності у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткова пенсія відповідно ст. 50 Закону у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Законом України № 796-12 та ніякими іншими правовими актами не надано повноважень Кабінету Міністрів України змінювати, зменшувати вказані розмірі пенсій по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів II групи, визначені ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України № 796-12. До того ж Постановою КМ України від 30.05.1997 р. № 523 був визначений розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, для інвалідів II групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 3, 8, 19, 22, 46 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави і держава відповідає перед людиною за свою діяльність; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; громадяни мають право на соціальний захист; права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, з незалежних від них обставин, та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом Законності та застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи з викладеного, необхідно застосувати положення Закону №796-12, а не Постанови КМ України, на які посилається відповідач. Також посилання відповідача на те, що використання коштів з Бюджету УПФУ проводиться виключно за призначенням відповідно до чіткого переліку напрямків, затверджених Положенням „Про Пенсійний фонд України” і вилученню не підлягають, не може бути підставою для невиконання державою своїх обов’язків та порушення прав своїх громадян, передбачених Конституцією та Законами України.

          Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. №7-93 відповідач звільняється від виплати судового збору.

          Згідно ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних  повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

На підставі викладеного, вважаю, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки обов’язок щодо виплати спірних сум покладений саме на відповідача і стягнення недоплачених пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинні здійснюватися з рахунків відповідача, оскільки суд не уповноважений перераховувати кошти замість органу, на який такі повноваження покладенні законодавством, також неможливо прийняти до уваги посилання відповідача про відсутність коштів щодо забезпечення вищезазначеної виплати передбаченою у відповідних законом розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на основну причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України щодо права громадян на соціальний захист, та вважаю за необхідне, визнати дії відповідача у відмові в перерахунку пенсій протиправними, та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоотриману пенсію, відповідно ст.ст. 50, 54 ч. 3 ст. 63 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII з урахуванням мінімального розміру пенсії визначеної за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.08.2010 року по 11.02.2011 року.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 22, 46 Конституції України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. №7-93, ст.ст. 9, 11, 158-163, 183-2 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

  Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області у відмові в перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – протиправними.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по 2 групі інвалідності у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі, встановленому ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням мінімального розміру пенсії визначеної за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 01 серпня 2010 року по 11 лютого 2011 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Теплодарський міський суд Одеської області в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя           М. Т. Шумейко