Судове рішення #134870
273/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"08" вересня 2006 р.                                                                   Справа № 273/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В, розглянувши справу        

За позовом

Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекція, м. Переяслав-Хмельницький

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Барма”,

м. Переяслав-Хмельницький

про

стягнення 488,29 грн.


секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивача

Сукач В.В., за дов. від 27.07ю06р. № 4277;

від відповідача

Ромасевич І.В., за дор. від 30.07.06р. № 1юр.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.09.2006р. о 10 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.09.2006р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.


О б с т а в и н и    с п р а в и:

До господарського суду Київської області 13.07.06р. надійшла позовна заява Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекція до Товариства з обмеженою відповідальністю “Барма” про стягнення 488,29 грн. податкової заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані приписами пункту 2.3 статті 2 та підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. з огляду на те, що станом на 23.06.06р. загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Барма” перед бюджетом становить 488,29 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.06р. відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Справа розглядається після відкладення.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заявив, що проти позовних вимог Переяслав-Хмельницької ОДПІ заперечує та просить суд в позові відмовити, оскільки заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач сплатив. На підтвердження вказаного факту господарському суду було надане платіжне доручення від 24.05.01р. № 1.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд,


в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Барма” станом на 23.06.06р. має податкову заборгованість перед бюджетом загалом на суму 488,29 грн., з яких:

-          податок на прибуток на суму 257,00 грн. та пені з цього податку на суму 167,13 грн.

-          заборгованість зі сплати штрафних санкцій з єдиного податку на суму 58,80 грн. та 5,36 грн. пені.

                    Згадана заборгованість підтверджується наявними у матеріалах справи: довідкою про суми боргу платника податків (з врахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум) -ТОВ “Барма” станом на 23.05.06р., копіями податкових вимог та податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ДПІ направлено відповідачу першу податкову вимогу від 28.01.02р. № 1/38 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов’язанням в розмірі 30,47 грн., (пеня); 11.03.02р. ДПІ направила відповідачу другу податкову вимогу № 2/103 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов’язанням розмірі 289,63 грн., з яких 257,00 грн. основна заборгованість, 32,63 грн. пеня..

Працівниками Переяслав-Хмельницької ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.05р. № 0000301540/0, яким відповідачу визначена сума штрафу з єдиного податку на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в розмірі 20% узгодженої суми податкового зобов’язання сплаченого з затримкою і яка становить 58,80 грн. Згадане податкове повідомлення-рішення не було оскаржено відповідачем ні в судовому, ні в адміністративному порядку.

Відповідно до ввідної частини Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів),включаючи збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового зобов’язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Підпунктом 15.1.1. пункту 15.1 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач –ТОВ “Барма” 21.02.02р. подав до Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекція декларацію про прибуток підприємств, в якій визначено (р.43) суму податку, що підлягає нарахуванню за особовим рахунком платника в розмірі 257,00 грн. Заборгованість відповідача зі сплати податку на прибуток підприємств виникла в 2002 році, а тому відсутні правові підстави для її стягнення у 2006 році.

Стосовно заборгованості відповідача ТОВ “Барма” зі сплати штрафних санкцій та пені з єдиного податку слід зазначити, що відповідачем платіжним дорученням від 24.05.01р. № 1 була погашена основна заборгованість перед ОДПІ з вказаного податку, а тому у останньої відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій та пені на заборгованість яка вже погашена.

Окрім цього, податковою службою не надано жодного доказу та не наведено жодних обґрунтувань на підтвердження того факту, що остання протягом 4-х років не могла звернутися до господарського суду з позовною про стягнення з відповідача податкової заборгованості яка виникла в 2002р.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Переяслав-Хмельницької ОДПІ з огляду на вимоги підпункту 15.1.1. пункту 15.1 статті 15  Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд


п о с т а н о в и в:

          В задоволенні позову відмовити  повністю.

          


Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.



Суддя                                                                                                 Попікова О. В.


Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –18.09.2006 року.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація