Справа №  2-а-1502/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 січня 2010 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя БАРУЛІНА Т.Є., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, –   

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2010 року позивач звернувся до суду  з  позовом, у якому зазначив що  він є пенсіонером, знаходиться на обліку в УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, отримує пенсію за віком відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати, тому 14.04.2010 р. він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проте перерахунок пенсії відповідачем було зроблено в порушення вимог зазначеного закону, а саме: перерахунок було зроблено із застосуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, а не за календарний рік, що передує року перерахунку – 2009 рік. Позивач просить визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя та зобов`язати зробити перерахунок та виплату пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн.

Ухвалою суду відкрито скорочене провадження у справі в порядку адміністративного судочинства.   

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач  повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, не надав письмові заперечення.

Оцінивши повідомлені позивачем  обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування ».

14.04.2010 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяці страхового стажу  після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди  страхового стажу, зазначені у частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.   

Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

На звернення позивача, своїм листом від 08.11.2010 року УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя повідомило позивача, що перерахунок пенсії у 2010 році проводяться із застосуванням показників заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.), з посиланням на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року та відповідно до пп.3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, внесені до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій визнані неконституційними.

За конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при перерахунку позивачці пенсії застосуванню підлягають ст. ст. 40, 42 , ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не підзаконні нормативні акти, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.   

Право позивача на перерахунок пенсії із застосуванням показників середньої плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок здійснення перерахунку пенсії позивачу покладено саме на Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється піврічний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   

Оскільки, про порушення права при перерахунку  пенсії позивач дізнався після отримання відповіді УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 08.11.2010 р., тому строк звернення до суду починається з дня коли він дізнався.

Таким чином, відповідач порушив право позивача на перерахунок пенсії і воно має бути відновлене, а дії відповідача слід визнати протиправними.   

Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідно і достатньо зобов’язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.05.2010 року, з врахуванням для обчислення пенсії визначеного у встановленому порядку  показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік, як календарного року, що передує року перерахунку пенсії з урахуванням фактично сплаченої суми.   

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 99, 158-163, 183-2, 186  КАС України,  ст. ст. 40, 42, 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст. 19, ч.3 ст. 22 Конституції України,  суд, –   

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007рік  - незаконними.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя області здійснити перерахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2009 рік, у розмірі 1650,43 грн. з 01 травня 2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.   

В решті позовних вимог відмовити.   

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.   

Суддя:                                                                                          Баруліна Т. Є.