Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Григоренка М.П., Собіни І.М.
При секретарі - Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 22 грудня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду від 22 грудня 2010 р. задоволено позов ОСОБА_2 : стягнуто з відповідачки на її користь 4 408 грн. 80 коп. майнової шкоди, завданої внаслідок потрави посівів сільськогосподарських угідь та 320 грн. судових витрат.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідачка вважає його незаконним, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Акт про потраву посіві від 31.08.2010 р. не є допустимим доказом, оскільки складений зі слів позивачки та особами, які не є експертами. Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також такими доказами не є. Довідка „ зав. Сарненським речовим ринком „ неналежно оформлена, відсутнє прізвище, ініціали, є лише підпис невідомої особи. Існують розбіжності у даних позовної заяви та в акті. Окрім того, судом не взято до уваги, що земельна ділянка за яку йдеться, не є власністю позивачки та не перебуває у її користуванні. Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення в справі, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 10 , ч. 1 ст. 60 цього Кодексу, сторони та інші особи, які беруть участь в справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами , які беруть участь в справі.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд оцінює належність , допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв”язок доказів у їх сукупності. ( ч. 3 ст. 212 ЦПК України ).
Оскаржуване рішення суду ухвалено всупереч вищевказаним нормам закону.
В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують право власності або право користування ОСОБА_2 земельною ділянкою, її фактичний розмір та цільове призначення.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що передбачені законом документи, які підтверджують її право власності або право користування вказаною земельною ділянкою у неї відсутні, а таким доказом вона вважає заповіт її батьків, відповідні документи на ім ”я яких, також відсутні.
У наданому позивачкою суду акті від 31.08.2010 р. про потраву сільськогосподарських угідь зазначено, що він складений зі слів самої ОСОБА_2, кількість та вага кормового буряка, капусти, гарбуза які було знищено, встановлено також зі слів позивачки та візуально ( а.с. 9).
Таким чином, вказаний акт не є належним та допустимим доказом обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 , а тому місцевий суд у своєму рішенні безпідставно послався на нього, як на доказ обґрунтованості позовних вимог останньої.
Відповідно не може бути взята до уваги і надана позивачкою довідка виконкому Любиковицької сільради від 6.09.2010 р. за № 1193, видана на підставі вищевказаного акту ( а.с. 10).
Довідка ТзОВ фірми „ Ринок” від 9.09.2010 р. містить лише дані про вартість капусти, кормового буряка та кормової гарбузи станом на 8.09.2010 р. у даній місцевості (а.с. 11 ).
Та обставина, що згідно з довідкою на а.с. 12 у господарстві відповідачки станом на 1.01.2010 р. рахуються вівці, не є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки зазначене не свідчить про потраву посівів саме вівцями, які належать ОСОБА_1, а інших доказів щодо цього позивачкою не наведено та суду не надано.
Посилання місцевого суду у рішенні на пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки вказані пояснення також не є достовірним доказом завданої позивачці шкоди та її розміру і вказані особи не були безпосередніми свідками потрави посівів вівцями відповідачки.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позивачкою не надано суду належних та достатніх доказів в обґрунтування своїх позовних вимог щодо завдання відповідачкою їй шкоди, її розміру та ціни.
Оскільки викладені у рішенні суду 1-ї інстанції висновки не відповідають обставинам справи і обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є недоведеними, рішення місцевого суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в справі про відмову ОСОБА_2 у позові.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313- 314 , 316 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити.
Рішення Сарненського районного суду від 22 грудня 2010 р. –скасувати.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді