Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" грудня 2007 р. Справа № 44/361-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Афанасьєв В.В., судді Такмаков Ю.В. , Шевель О.В.
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача –Петрової О.В. -дов.,
1-го відповідача –Гончаренка А.В. - дов.,
2-го відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вхідний № 3330Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2007 року у справі № 44/361-07
за позовом Харківської обласної спілки споживчих товариств, м. Харків
до 1. Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Відкритого акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Харкові
2. Приватного підприємства "Дарт", м. Балаклія
про визнання недійсним договору
встановила:
Позивач, Харківська обласна спілка споживчих товариств, звернувся догосподарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором застави № 1829 від 16.05.2007р. та стягнення з відповідачів на свою користь державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2007 року у справі № 44/361-07 (суддя Дюкарєва С.В.) позовні вимоги задоволені повністю. Визнано договір про відступлення права вимоги за договором застави, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ПП "Дарт" 16.05.2007 р., недійсним. З відповідачів на користь позивача стягнуто по 42,50 грн. державного мита та по 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
1-й відповідач, ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Відкритого акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Харкові з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2007 року по справі № 44/361-07 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача. Також 1-й відповідач просить стягнути з позивача понесені ним судові витрати. В апеляційній скарзі 1-й відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що судом не надано належної правової оцінки обставинам справи та неповно досліджені матеріали справи. Відповідач вважає, що позивач не довів наявність у нього суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, у позовній заяві позивачем не зазначено, яке саме його право порушене відповідачами. Крім того, на думку 1-го відповідача, судом не досліджений той факт, що на час укладання оскаржуваного договору набрало законної сили рішення місцевого господарського суду по справі № 08/208-06, згідно до якого договір відступлення права вимоги б/н від 04.03.2005 р. визнано недійсним. Тобто, відповідач вважає, що станом на 16.05.2007 р. він мав право на укладання оскаржуваного договору.
Позивач, Харківська обласна спілка споживчих товариств, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду Харківської області по даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу 1-го відповідача - без задоволення. Позивач вважає, що судом повно та всебічно досліджені всі обставини справи, та всі необхідні докази. Позивач вважає безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону посилання 1-го відповідача на недійсність договору відступлення прав вимоги б/н від 04.03.2005 року за рішенням місцевого господарського суду по справі № 08/208-06 від 24.11.2006 року, оскільки даний договір відступлення права вимоги був визнаний дійсним Постановою Вищого Господарського суду України від 10.07.2007 року по справі № 08/208-06. Щодо права на звернення до суду, позивач таке право обгрунтовує тим, що на даний час є чинними два договори уступки вимоги за одним і тим же договором застави, а тому з позивача можливе стягнення подвійної суми грошових коштів.
2-й відповідач - приватне підприємство «Дарт» в особі виконуючого обов’язки директора, розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Чобота О.А., проти апеляційної скарги 1-го відповідача також заперечує, вважає рішення господарського суду Харківської області по даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
3 грудня 2007 року до судового засідання від фізичної особи Ігнатенко О.О. надійшла заява про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, оскільки на його думку спір впливає на його охоронювані законом права та інтереси. Також, до матеріалів справи (арк.справи 84) залучена заява Ігнатченко О.О. про апеляційне оскарження рішення суду у справі № 44/361-07.
Розглянувши відповідні заяви, колегія суддів вирішила у їх задоволенні відмовити, оскільки ГПК України не передбачено можливості залучення до участі в господарській справі фізичних осіб, що не є суб‘єктами підприємницької діяльності. Крім того, такою особою не надано будь-яких доказів щодо того, яке ж саме право фізичної особи порушено та яким чином даний спір може вплинути на його права. Також, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством визначений порядок та способи захисту фізичних осіб, право яких порушено чи оскаржується (в судах загальної юрисдикції).
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:
звертаючись до місцевого господарського суду про визнання договору про відступлення права вимоги за договором застави № 1829 від 16.05.2007р. недійсним, позивач посилався на те, що перший відповідач не мав права на укладання зазначеного договору, оскільки вимоги за договором застави ним були відступлені другому відповідачу за договором відступлення права вимоги від 04.03.2005 р.
Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд посилався на підтвердженість їх матеріалами справи та відповідність нормам чинного законодавства.
Як встановлено матеріалами справи, між першим відповідачем та ТОВ «Валенте-Харків» 19.07.2002 р. укладено кредитну угоду № 6802К16.
Зазначена кредитна угода забезпечена договором застави № 6802Р31, укладеним 19.07.2002 р. між першим відповідачем та позивачем, у відповідності до умов якого предметом застави для забезпечення виконання позичальника за кредитною угодою є 73/88 частки нежитлового об'єкту, розташованого на земельній ділянці земель міськземфонду за адресою: м. Балаклія, вул. Геологічна, 10-А.
У зв'язку з частковим невиконанням ТОВ «Валенте-Харків» своїх зобов'язань по кредитній угоді від 19.07.2002 р., 1-й відповідач уклав 04.03.2005 року з 2-м відповідачем договір відступлення права вимоги № 1 до ТОВ «Валенте-Харків», як боржника за договором застави № 6802К116 від 19.07.2002 р., та Облспоживспілки (позивача за даним позовом), як іпотекодавця за договором застави № 6802Р31 від 19.07.2002 р.
П.3 вказаного договору передбачено, що до нового кредитора (2-го відповідача по даній справі) переходять права на заставлене майно 73/88 частки нежитлового об'єкту, розташованого на земельній ділянці земель міськземфонду за адресою: м. Балаклія, вул. Геологічна, 10-А.
Не погодившись з вказаним договором Харківська облспоживспілка звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про визнання такого договору відступлення права вимоги недійсним, та рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2006 р. по справі № 08/208-06 визнано недійсним договір відступлення права вимоги № 1 від 04.03.2005 р. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 р. вказане рішення в частині визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 1 від 04.03.2005 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2007 року по справі № 08/208-06 вищезазначені рішення та постанова судових інстанцій щодо визнання недійсним договору уступки права вимоги № 1 від 04.03.2005 року скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що укладений між ВАТ «Укрексімбанк» та ПП «Дарт» 04.03.2005 року договір відступлення права вимоги № 1, згідно якого банком передано право вимоги ПП «Дарт» за кредитним договором № 6802К116 від 19.07.2002 року та за договором застави № 6802Р31 від 19.07.2002 року є дійсним. Як пояснив представник 1-го відповідача у судовому засіданні, цей договір є чинним і на даний час, в установленому законом порядку не визнаний недійсним та не розторгнутий сторонами.
Разом з тим, 16.05.2007 року між ВАТ «Укрексімбанк» в особі філії Укрексімбанку у м. Харкові та приватним підприємством «Дарт» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави, який було нотаріально посвідчено та зареєстровано 16 травня 2007 року за №1829 .
Згідно п. 1 та 2 вищезазначеного договору банк передає, а ПП «Дарт» набуває право вимоги до Харківської облспоживспілки - заставодавця - майнового поручителя у повному обсязі прав банку на заставлене майно за договором застави № 6802Р31 від 19 липня 2002 року: 73/88 частки нежитлового об'єкту, розташованого на земельній ділянці земель міськземфонду за адресою: м. Балаклія, вул. Геологічна, 10-А.
Враховуючи вищевикладене, місцевим господарським судом зроблені висновки щодо того, що оскільки договір уступки права вимоги від 04.03.2005 року є дійсним, ВАТ «Укрексімбанк» вже не мав права виступати по договору від 16.05.2007 року як заставодержатель.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, оскільки у відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у результаті: передачі їм своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні у об'ємі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки договір уступки права вимоги від 04.03.2005 року є дійсним з моменту його укладення, 1-й відповідач не мав права уступати 16.05.2007 р. 2-му відповідачу ті вимоги, право на яких у нього вже було відсутнє.
Частиною 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює правочин, провинна мати необхідний об'єм цивільної дієздатності.
Частиною 1 ст. 93 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільні права та обов'язки і здійснює їх через свої органи, які діють у відповідності з установчими документами і законом. Частиною 3 ст. 92 ЦК України, передбачено, що орган або особа, яка у відповідності до установчих документів юридичної особи або закону виступає від його імені, зобов'язано діяти у інтересах юридичної особи, сумлінно і розумно і не перевищувати своїх повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недотримання у момент здійснення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч. 1,2,3 ,5-6 ст. 203 ЦК України.
Оскільки з моменту укладення договору уступки права вимоги від 04.03.2005 р. перший відповідач вже не може виступати кредитором по кредитній угоді № 6802К116 від 19.07.2002 року та договору застави № 6802Р31 від 19.07.2002 року, договір про відступлення права вимоги за договором застави № 1829 від 16.05.2007 року підписаний першим відповідачем як стороною, яка немала права укладати його відповідно до п. 2 ст. 203 ЦК України.
З урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про визнання договору про відступлення права вимоги за договором застави № 1829 від 16.05.2007р. недійсним, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Той факт, що на дату укладання оскаржуваного договору існувало рішення суду про визнання недійсним договору від 04.03.2005 р., не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки таке рішення в подальшому було скасоване та договір від 04.03.2005 р. на даний час є чинним.
Таким чином, наявність двох договорів про успупку права вимоги до позивача за одним і тим же договором застави та можливість виконання таких договорів порушує права позивача, як власника заставленого майна, а тому позивач мав право та обгрунтовано звернувся до суду за захистом своїх прав у відповідності з приписами ст.ст. 1, 2 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги 1-го відповідача у зв’язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б підтверджували наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі та уточненнях до неї, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи, на їх підтвердження не надано відповідно до ст. 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права які б могли бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК, України,
постановила:
У задоволенні заяви фізичної особи Ігнатенко О.О. про залучення до участі у справі у якості третьої особи відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2007 року у справі № 44/361-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу 1-го відповідача залишити без задоволення.
Головуючий суддя Афанасьєв В.В.
Судді Такмаков Ю.В.
Шевель О.В.