СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
05 грудня 2007 року | Справа № 20-12/283 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 18 вересня 2007 року у справі № 20-12/283
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" (вул. Корчагіна, 34, м.Севастополь, 99014)
до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (вул. Ширяєва, 5, м.Ялта, АР Крим, 98612)
про визнання недійсним рішення № 16/1105 від 23.05.2007 року
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" звернулось до господарського суду м.Севастополя з адміністративним позовом до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього середовища України про визнання недійсним рішення №16/1105 від 23.05.2007 року про тимчасову заборону з 25.05.2007 року робіт по перевантаженню піску, що здійснюється позивачем на відкритому складському майданчику ДП “Севастопольський морський рибний порт”, розташованому в м. Севастополі, вул. Рибаків, 7.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 21.05.2007 року Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією було проведено перевірку дотримання природоохоронного законодавства України, за результатами якої у відношенні позивача складено акт № 338 та прийнято рішення про тимчасову заборону на перевантаження піску. Із змісту акту перевірки та рішення вбачається, що підставою їх винесення з`явилась відсутність у ТОВ "Мортрансмаркет-Юг" позитивного висновку державної екологічної експертизи на проведення робіт по перевантаженню піску, а також відсутність погодженої з Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією робочої технологічної карти. Позивач вважає, що дії Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією не відповідають положенням статей 26, 27, 51 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, а також „Правилам охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 431 від 29.03.2002 року.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 18.09.2007 року у справі № 20-12/283 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" задоволено. Суд визнав недійсним рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів № 16/1105 від 23.05.2007 року про тимчасову заборону робіт по перевантаженню піску, що здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" на відкритому складському майданчику ДП "Севастопольський морський рибний завод", розташованому за адресою: м.Севастополь, вул. Рибаків, 7, а також стягнув з відповідача судові витрати.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища України звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Мортрансмаркет-Юг" відмовити.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі полягають у посиланні на Положення про Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію, яке передбачає наявність повноважень на прийняття рішень про обмеження та припинення діяльності підприємств, установ, організацій та експлуатації об`єктів у випадку виявлення порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення винесено у відповідності з положеннями Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, а також Роз`яснення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 507/11-8 від 07.05.2007 року „Відносно об`єктів, які представляють підвищену екологічну небезпеку”.
Позивач з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, а також заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про час та місце слухання справи сповіщався належним чином ухвалою та повісткою від 26.11.2007 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника Державної азово-чорноморської екологічної інспекції.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.
21.05.2007 року Державною Азово-чорноморською екологічною інспекцією була проведена перевірка дотримання природоохоронного законодавства України. За результатами перевірки був складений акт № 338, в якому перелічені документи на підставі яких ТОВ “Мортрансмаркет-Юг” проводить роботи по перевантаженню піску на відкритому майданчику у Севастопольському морському рибному порту.
24.05.2007 року на адресу ТОВ “Мортрансмаркет-Юг” надійшло рішення № 16/1105 від 23.05.2007 року про тимчасову заборону з 25.05.2007 року робіт по перевантаженню піску, що здійснюється ТОВ “Мортрансмаркет-Юг” на складському майданчику ДП “Севастопольський морської рибний порт”, розташованому за адресою м. Севастополь, вул. Рибаків, 7.
Дане рішення обґрунтовано тим, що, на думку Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, роботи по перевантаженню піску можуть негативно вплинути на навколишнє природне середовище, у зв'язку з чим, зазначається про необхідність отримання висновку державної екологічної експертизи, згідно з вимогами статей 26, 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Також зазначається про необхідність розробки та узгодження робочої технологічної карти у відповідності з пунктами 18 та 27 Постанови Кабінету Міністрів України № 431 від 29.03.2002 року.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до статті 27 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, в України здійснюються державна, громадська та інші види екологічної експертизи. Проведення експертизи є обов'язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону України “Про екологічну експертизу”, здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену небезпеку встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 554 “Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку” встановлено, що роботи по перевантаженню піску не включені у перелік діяльності, що становить підвищену небезпеку.
Таким чином, вимога Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції щодо необхідності отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи на проведення робіт не заснована на нормах законодавства.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю “Мортрансмаркет-Юг” перевантажує пісок з відкритого складського майданчика, розташованого за адресою м. Севастополь, вул. Рибаків, 5 на автомобільний транспорт. Безпосередньо з суден на складської майданчик пісок перевантажується Державним підприємством “Севастопольський морської рибний порт”, яке має робочу технологічну карту, узгоджену з Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією у відповідності з пунктом 27 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.1996 № 269.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Мортрансмаркет-Юг” являється орендарем відкритого складського майданчику, та не являється підприємством морської галузі, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що на ТОВ “Мортрансмаркет-Юг” не можуть поширюватись вимоги пункту 27 Правил щодо необхідності узгодження технології перевантаження піску.
Судовою колегією також встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.1995 року затверджено Перелік видів діяльності та об'єктів, що становить підвищену екологічну небезпеку. Однак, роботи по перевантаженню піску до законодавчо встановлених видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, не віднесені.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на пункт 22 вказаної вище Постанови стосовно того, що оцінка об`єкту, як такого, що представляє екологічну небезпеку, здійснюється у кожному конкретному випадку судова колегія не може визнати обгрунтованим, оскільки фактично пункт 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.1995 року відноситься до будівництва та експлуатації об`єктів.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про неприйняття до уваги судом першої інстанції Роз'яснення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.05.2007 року № 5071/11-8 „Про об'єкти, яки становлять підвищену екологічну небезпеку”, оскільки в даному роз`ясненні йдеться про прийняття рішення у відношенні будівництва та експлуатації об'єктів, які можуть негативно вплинути на навколишнє природне середовище, у зв'язку з чим документація про їх збудування вимагає проведення екологічної експертизи. Крім того, із змісту вказаного роз`яснення також вбачається, об'єкт проектування має бути розташований повністю або частково у межах прибережної захисної зони водного об'єкту.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо вій заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку, відповідачем не доведено суду того, що ТОВ „Мортрансмаркет-Юг” забудовує об'єкти повністю або частково в межах прибережної захисної зони водного об'єкту.
Крім того, Роз'яснення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.05.2007 року № 5071/11-8 не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, при тому, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 28.12.92 року № 731 Міністерствам та іншим органам виконавчої влади приписано не допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством порядку.
Дослідивши обставини справи, судова колегія приймає до уваги той факт, що протягом 2004-2006 років товариство з обмеженою відповідальністю “Мортрансмаркет-Юг” неодноразово зверталось до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції з проханням надати документи, у відповідності з яким роботи по перевантаженню піску становлять підвищену небезпеку щодо навколишнього природного середовища, а також з клопотанням про вказання документів, необхідних для проведення екологічної експертизи. Доказів надання Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією відповідей на звернення позивача суду не надано.
На підставі викладеного, господарський суд м.Севастополя зробив вірний висновок про те, що оскаржуване рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів № 16/1105 від 23.05.2007 року про тимчасову заборону робіт по перевантаженню піску, що здійснюється ТОВ “Мортрансмаркет-Юг” на відкритому складському майданчику ДП “Севастопольський морської рибний порт” є незаконним, а позовні вимоги являються обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова суду першої інстанції у даній справі відповідає вимогам статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України залишити без задоволення, постанову господарського суду міста Севастополя від 18 вересня 2007 року у справі № 20-12/283 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді