Справа № 1519/2а-458/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2011 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого –судді Мазун І.А.,
за участю секретаря – Чудновської О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта Тітяєвського Валерія Васильовича ВДАІ УДАІ ГУМВС України в м. Одесі, третя особа –УДАІ УМВС України в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до старшого лейтенанта Тітяєвського В.В. ВДАІ УДАІ ГУМВС України в м. Одесі про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
18.10.2010р. у попередньому судовому засіданні ухвалою суду було залучено до участі у справі в кості третьої особи на стороні відповідача УДАІ УМВС України в Одеській області, оскільки відповідач у справі є посадовою особою ВДАІ м. Одеси, що підпорядковується УДАІ УМВС України в Одеській області.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена відповідачем за відсутністю доказів на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Старший лейтенант Тітяєвський В.В. ВДАІ УДАІ ГУМВС України в м. Одесі до суду не з’явився, сповіщений належним чином про що свідчить судова розписка.
Представник УДАІ ГУМВС України в Одеській області Кожуховська Т.М. заперечувала проти задоволення адміністративного позову та просила відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, у зв’язку з правомірністю складеного співробітниками ДАІ протоколом.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, докази на підтвердження обставин справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно Положення «Про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ», затвердженого ПКМУ 14.04.1997р. № 341 інспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні.
Підрозділи ДАІ мають право зупиняти транспортні засоби та притягувати винних осіб до передбаченої законодавством відповідальності (п.5 Положення).
Крім того, відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України 13.11.2006р. № 111 функції контролю за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху покладені на підрозділи дорожньо-патрульної служби ДАІ.
Пункт 4.2 зазначеної Інструкції надає право співробітникам ДПС застосовувати в установленому порядку передбачені чинним законодавством заходи адміністративного впливу до порушника.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 року № 1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилученням речей і документів, а також іншими документами.
Отже, для провадження у справах про адміністративне правопорушення характерним є специфічний вид доказу – безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складення протоколу про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст.252 КупАП, п. 2.13 Інструкції № 77 від 26.02.2009р. орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об»єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН № 198082 від 19.02.2010р., 19.02.2010р. о 22 годині 40 хвилини, керуючи автомобілем марки «Пежо»державний номер НОМЕР_1, рухався без полісу обов’язкового страхування. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.126 КУпАП.
Дане правопорушення було виявлено старшим лейтенантом Тітяєвським В.В. ВДАІ УДАІ ГУМВС України в м. Одесі, про що було складено протокол та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ВН № 011101, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 425 грн.
Так відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в п.2.1. в тому числі це стосується полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Як вказував позивач, відповідач не мав права перевіряти наявність у нього страхового полісу, оскільки відповідно до діючого законодавства, на ветровому склі автомобіля, яким керував позивач, був прикріплений стікер і дії відповідача порушують вимоги ст.21 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при цьому зауважував, що поліс страхування у нього був, однак він його не передав для перевірки відповідачу.
Частиною 1 ст. 126 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред’явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Крім того, відповідно до ст. 21.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»вбачається, що з урахуванням положень п.21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні, з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що співробітником ДАІ доведено факт вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.1 Правил дорожнього руху.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, будучи посадовою особою ДАІ Міністерства внутрішніх справ, в межах своїх повноважень обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, про що правомірно було складено протокол та винесено постанову про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Керуючись ст.ст. 19, 62, 124 Конституції України, Законом України «Про дорожній рух», п. 2.1 «Г»Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою КМУ 10.10.2001р. №1306, Положенням «Про Державну автомобільну інспекцію Міністерства Внутрішніх справ», Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 27.03.2009р. №111, ст.ст. 7, 9, 11, 17, 69, 159-163, 167, 171-1, 254 КАС України, ст.ст. 126 ч.1, 247, 251, 252, 254, 255, 256, 283-284, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до старшого лейтенанта Тітяєвського Валерія Васильовича ВДАІ УДАІ ГУМВС України в м. Одесі, третя особа –УДАІ УМВС України в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає у відповідності до ст.171-2 КАС України.
Головуючий І.А.Мазун