Бродівський районний суд Львівської області                                                                                 

Справа № 2-354/11

  РІШЕННЯ               

                                                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                          

11.02.2011  року     Бродівський районний суд Львівської області в складі: головуючої - судді    Бунда А.О.

при секретарі                           Музичка Л.Т.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Броди справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 про виселення з будинку в зв’язку з неможливістю спільного проживання , суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась з даним позовом до суду, де в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона є власником будинку в  АДРЕСА_1 В будинку разом з нею проживає її дочка ОСОБА_3, двоє неповнолітніх дітей дочки та відповідач по справі з яким її дочка перебуває у фактичних шлюбних відносинах. Відповідач  ОСОБА_2 систематично порушує правила співжиття, перебуваючи в нетверезому стані влаштовує скандали, дебоші. У зв’язку з неправомірною поведінкою відповідача вона зверталась у правоохоронні органи, що підтверджується актами реагування співробітників Бродівського РВ ГУМСВУ.  Але це позитивного результату не дало, відповідач  не реагує, продовжує неправомірну поведінку.  Просить на підставі ст. 116 ЖК України виселити відповідача із зазначеного будинку, оскільки він систематично порушує правила співжиття у будинку, робить неможливим проживання інших співмешканців будинку, виселитись не бажає, після проведення працівниками міліції профілактичних бесід не розкаюється.

Позивачка  в попередньому судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити, оскільки сумісне життя з відповідачем неможливе.

Третя особа ОСОБА_3 не заперечила щодо задоволення позову.

Відповідач позов визнав повністю, не заперечує щодо його виселення, зобов’язується виселитись до 20 лютого 2011 р., про що подав суду письмову заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що будинок в  АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності позивачу ОСОБА_1 (а.с.6,7). Крім позивача в будинку зареєстровані її дочка ОСОБА_3 та її неповнолітні діти (а.с.11). Відповідач по справі зареєстрований в с.Смільно Бродівського району Львівської області (а.с.10), а фактично проживає в будинку позивача.

Відповідно до ст.116 ч.1 ЖК України виселенню підлягають особи, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, а заходи запобігання  і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст.157 ЖК України членів сім’ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Су ду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосуван ня судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 р. за № 2, при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять не можливим для інших проживання з ними в одній квартирі або бу динку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській по ведінці виселення винного може статися і при повторному порушен ні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впли ву не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

 З відповідей з Бродівського РВ ГУМВСУ у Львівській області за заявами позивача та  її дочки ОСОБА_3 від  01.02.2010 р.,29.06.2010 р. 14.09.2010 р.,14.10.2010 р. (а.с.16,20-22)  вбачається, що протягом  2010 р. відповідач систематично порушував правила  співжиття. З приводу недопущення антигромадської поведінки в подальшому з відповідачем   працівниками Бродівського РВ ГУМВСУ проводились бесіди профілактичного характеру, однак ці заходи впливу не дали позитивних результатів, про що свідчать неодноразові звернення в Бродівський РВ ГУМВСУ позивача та членів його сім’ї в подальшому.

          Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

          На підставі ст.ст.116 ч.1, 157 ЖК України, керуючись ст. ст. 130,174, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,   суд, -

 в и р і ш и в:

          Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з будинку в АДРЕСА_1  без надання іншого жилого приміщення.

Рішення   може бути оскаржено в апеляційному порядку до  апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Суддя:А. О. Бунда