Справа № 2-а-626/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "10" лютого 2011 р.                                                                                 смт. Петриківка

          Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., при секретарі Горбулі М.В., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області та виплату недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -  

В С Т А Н О В И В:

          У січні 2011 року до Петриківського районного суду звернувся ОСОБА_1 з зазначеним адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області.

          Позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи.

          Саме в порядку п. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому була призначена пенсія. Однак призначена і виплачена вона відповідачем у розмірі, значно меншому, ніж це передбачено вказаним Законом, а саме:  державна пенсія призначена та виплачується в розмірі меншому 6 мінімальних пенсій за віком та  додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю –в розмірі меншому  50 % мінімальної пенсії за віком.

          Позивач просить визнати дії відповідача помилковими щодо нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю. Зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату йому основної пенсії відповідно до вимог ст.ст.  50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період  з якого він пішов на пенсію по момент винесення рішення суду та в подальшому  призначити та виплачувати вказані розміри пенсій.

          Крім того, позивач просить стягнути із відповідача понесені ним судові витрати в сумі 500 грн.

          Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

          Представник відповідача Борисенко Н.І. пояснила, що проти позову заперечує, вважає що позивачу  державна та  додаткова пенсії призначені та виплачуються відповідно до положень чинного законодавства.

          Представник відповідача просить врахувати суд строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлених ч. 2 ст. 99 КАС України.

          Представник відповідача Борисенко Н.І.пояснила, що позивач перебуває у них на обліку та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з 12.07.2007 року.

          Борисенко Н.І. зазначила, що пенсія позивачу виплачувалась відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію статті 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці і встановлення мінімального розміру пенсії за віком», Постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.96 року та  Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року.

          Відповідач вважає, що вимоги ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не можуть бути застосовані до обрахування пенсій позивачу.

          Крім того, відповідач посилається на відсутність в пенсійній справі ОСОБА_1 довідки за формою № 122 та довідки про заробітну плату.

          З 1 січня 2008 року перерахунок пенсії, особам віднесеним до першої категорії постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи визначаються  у відсотках  від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Подібним чином обраховується додаткова пенсія заподіяна здоров’ю.

          Відповідач пояснює, що пенсійні платежі здійснюють за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законом.

          Суд, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами по справі визнано, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії до 31.07.2013 року, йому з 12 липня 2007 року встановлена 3 група інвалідності, щодо якої встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою та він отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 групи.

          Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення  до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

          Позивач клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не заявляв, але зазначає в позовній заяві причину пропуску строку позовної давності, а саме: не знав про рішення Конституційного Суду України, не знав про судову практику за подібними спорами, нещодавно дізнався про неправильність нарахування пенсії та вважає, що на дані правовідносини не поширюється позовна давність.

          По-перше, позовна давність застосовується в цивільному судочинстві, а адміністративному судочинстві діє визначення строку звернення до адміністративного суду передбачено ст. 99 КАС України.

          По-друге, позивачем не зазначено підстави які можна вважати поважними, при  для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

          Тому, позовні вимоги позивача про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області та виплату недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період з часу коли ОСОБА_1 пішов на пенсію по 04 липня 2010 року, підлягають залишенню без розгляду.  

          Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

          Статтею 49 Закону Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1,2,3 та 4 категорій у вигляді:

а) державних пенсій;

б) додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю.

          Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", № 796-ХІІ від 28.02.1991 року ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до першої категорії, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю,  у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", № 796-ХІІ від 28.02.1991 року ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.

          Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а не постанов Кабінету Міністрів України за відповідні роки, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

            Посилання відповідача на те, що оскільки пенсія позивачу призначалась і виплачувалась у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  то при розрахунку пенсії не можуть бути застосовані положення  ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  а мінімальний розмір пенсії за віком визначається ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», визнається судом безпідставними, так як спростовуються вищевказаним та протирічить положенням ст. 22 Конституції України та частині 4 статті 9 КАС України, де зазначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

            При цьому суд зазначає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де визначено, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може слугувати перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімального розміру пенсії за віком.

           Крім того, згідно положень частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4,  та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Отже, вимоги позивача щодо визнання протиправною дії відповідача щодо нарахування та виплати державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії в розмірі меншому, ніж передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», є правомірними.

          Крім того посилання відповідача на відсутність деяких довідок в справі позивача, а саме: довідки за формою № 122 та довідки про заробітну плату, не є підставою в відмові в задоволенні позовних вимог, так як вказані документи подаються та беруться до уваги при встановленні розміру пенсії при постановленні на облік, позивач перебуває на обліку з 2007 року, а вимоги про зняття його з обліку в  Управлінні Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області до суду не заявлена та не є предметом розляду даної справи.

          Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходить з того, що оскільки позивачу встановлена група інвалідності, щодо якої встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою та він отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, то пенсія повинна бути  обрахована йому на підставі п. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і становити не менше 6 мінімальних пенсій за віком - державна пенсія та 50% мінімальної пенсії за віком - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю. При цьому необхідно враховувати положення ч. 1 ст. 28  Закону України " Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

          Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати понесені позивачем присуджуються йому відповідно до позовних вимог, що підлягають задоволенню.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 50, п.4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", № 796-ХІІ від 28.02.1991 року ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 159, 160, 162 КАС України,суд

                                                      П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області та виплату недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період з часу коли ОСОБА_1 пішов на пенсію по 04 липня 2010 року, залишити без розгляду.

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області та виплату недоотриманої пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, задовольнити частково.

          Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними.

          Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петриківському районі Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»державну пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 5 липня 2010 року по 31 липня 2013 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період до внесення змін в законодавство, що регулює дані правовідносини або до зміни соціального статусу позивачем.

          Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 понесені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.

          В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання шляхом подачі апеляційної скарги через Петриківський районний суд.

Суддя:В. О. Говоруха