Справа  №    2-а-602/11    

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17.02.2011    суддя  Бериславського районного суду Херсонської області Захарчук В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в залі суду м. Берислав адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області про зобов’язання вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області про зобов,язання відповідача   здійснити перерахунок пенсії йому як дитині війни з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком  з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування та провести відповідні виплати з 01.01. 2010р. по день винесення рішення, посилаючись на те, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за яким було призупинено дію на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Розмір щомісячної соціальної допомоги становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідач не проводить нарахування та виплату йому зазначену щомісячну соціальну допомогу, в розмірі, передбаченому чинним законодавством України, чим порушує його права як отримувача такої допомоги. Також просив поновити їй строк звернення до суду з позовом.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на позов, які зводяться до наступного. З 01.01.2008р. механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті  Законом України « Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін де деяких законодавчих актів України», згідно з яким дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни / 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/. Пунктом 8 постанови КМУ від 28.05.2008р. « Деякі питання соціального захисту окремих  категорій громадян» встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,10 грн. 01 липня- 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн.. Отже вимоги позивача щодо відшкодування несплачених ум щомісячної соціальної державної допомоги за весь 2008р. не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства. Також не відповідають вимогам чинного законодавства вимоги позивача щодо виплати соціальної державної допомоги за 2009-2010 роки оскільки відповідними Законами України « Про державний бюджет» не встановлено інших розмірів підвищення до пенсії « Дітям війни», ніж ті, що зазначені в Постанові КМУ від 28.05.2008р.  « Деякі питання соціального захисту окремих  категорій громадян». Окрім того всі закони мають рівну юридичну силу, а тому Закон України «Про соціальний захист дітей війни» не повинен застосовуватися переважно перед законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Законодавчими актами України не врегульоване питання розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунків, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Не може бути  прийнятий за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, встановлених Законом. Також вимоги позивача не підлягають задоволенню  з тих підстав, що останньою пропущений  шести місячний строк звернення до суду. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд , дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є дитиною війни відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

           Згідно посвідчення позивач є пенсіонером за віком.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни»).

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

У своєму запереченні відповідач наполягає на тому, що зроблений позивачем розрахунок суми не отриманого підвищення пенсії не може прийматися до уваги в наслідок того, що законодавчими актами України не врегульоване питання розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунків, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». На думку відповідача, не може бути  прийнятий за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, встановлених Законом.

Суд погоджується з тим, що згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV.

Але, приймаючи до уваги те, що згідно з  ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1, 2 статті 8 КАС України  при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії  основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74  van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку  це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки  схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Зазначені вимоги до держави викладені і у статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої),  вчиненої 3 травня 1996 року у м. Страсбурзі, яка підписана від імені України 7 травня 1999 року у м. Страсбурзі, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, відповідно до якої держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що  державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

З наведеного стає зрозумілим, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 жовтня 2005 року  № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання)  зазначив, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, будь-які закони, які регулюють  правовідносини стосовно прав та свобод громадян, має відповідати вимогам Конституції та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає необхідним підкреслити, що встановлений ст. 95 Конституції України, ст. 38 Бюджетного кодексу України перелік відносин, які регулюються Законом України про Державний бюджет є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, і Законом України «Про соціальний захист дітей війни», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини 2 статті 56, частини 2 ст. 62, ч. 1 ст.66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Суд враховує, що зазначене рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

У відповідності до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Посилання представника відповідача на те, що діючим законодавством не передбачений обов'язок здійснювати виплати, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», судом не приймаються до уваги. Так, згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок  коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також  кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та  Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами ПФУ позивачу  мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи представника відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у в'язку  з тим, що ЗУ « Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін де деяких законодавчих актів України»,  дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни / 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/, пунктом 8 постанови КМУ від 28.05.2008р. « Деякі питання соціального захисту окремих  категорій громадян» встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,10 грн. 01 липня- 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн. і дані виплати здійснюються у вказаних розмірах за 2009-2010 роки оскільки відповідними законами України « Про державний бюджет» не встановлено інших розмірів підвищення до пенсії « дітям війни», ніж ті, що зазначені в постанові КМУ від 28.05.2008р.  « Деякі питання соціального захисту окремих  категорій громадян», судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що  реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

У той же час, судом встановлено, що згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою  Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.

Таким чином, суд, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», приходить до висновку, що належним відповідачем по справі, який зобов'язаний здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги є Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на  викладене, посилання відповідача на  неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом  до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Законодавчих перешкод щодо нарахування та виплати відповідачем щомісячного підвищення до пенсії позивача у 2010-2011 роках  не має в межах 6-ти місячного строку.

Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та захистити інтереси позивача саме зобов’язанням відповідача здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивача за період з 07 серпня 2010 року по день звернення до суду 07 лютого  2011р..

Вимоги щодо перерахунку щомісячного підвищення до пенсії позивача за період з 01.01.2010р. по 06.08.2010р. задоволенню не підлягають у зв,язку з пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 22, 152 Конституції України, ст.ст. 1-4 Закону України “Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст.  11, 71, 99-100, 163, 256  КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити частково.            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_1  як дитині війни з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 07 серпня 2010 року по 07 лютого  2011 року в решті позову відмовити.     

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Бериславський районний суд  шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                                          В.  В.  Захарчук