Справа № 22-ц-354/2011    Головуючий у I інстанції – Мороз К.В.

Категорія – цивільна    Доповідач - Бойко О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 січня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБойко О.В.,

суддів:Демченко Л.М., Лазоренка М.І.,

при секретарі:Пільгуй Н.В.,

за участю:позивачки ОСОБА_5,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Українського державного геологорозвідувального інституту про стягнення доплат за вислугу років працівникам державних і комунальних підприємств,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 грудня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до Українського державного геологорозвідувального інституту про стягнення доплат за вислугу років працівникам державних і комунальних підприємств відмовлено.   

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення її вимог, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального і процесуального права. Доводи скарги зводяться до того, що суд не врахував норми ст. 3 Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу”, яка прямо вказує, що дія Закону поширюється на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та підпорядкування і організацію бібліотечної справи. Бібліотечна справа у відповідача організована у відділі науково-технічної інформації, де позивачка виконує функції бібліотекаря. Також зазначила, що в ст. 11 Закону вказано, що бібліотеки є складовою частиною інформаційної системи, а отже оскільки вона працює у відділі науково-технічної інформації, вона має право на доплату за вислугу років відповідно до вимог ст. 30 Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” та постанови КМУ „Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек”. Помилковим, на думку апелянта, є висновок суду про те, що вона не надала доказів в обгрунтування своїх вимог, адже нею були надані всі довідки, підтверджуючі суму та період, згідно яких слід виплачувати доплату.  

У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не має права на виплату надбавок, оскільки в структурі установи, де вона працює, відсутній підрозділ бібліотека і сам відділ не пройшов державної реєстрації, як бібліотека, а також він не є складовою частиною інформаційної системи України.

З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд, оскільки він повністю відповідає вимогам закону, що регулює спірні правовідносини та матеріалам справи, з яких вбачається, що ОСОБА_5 на підставі укладеного з відповідачем контракту від 14.04.2004 року № 30/2004 працює на посаді бібліотекаря в Чернігівському відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту (а.с. 17, 137-139). Наказом від 26.01.2006 року № 25-к була прийнята на посаду в.о. старшого бібліотекаря (а.с. 140).

Постановою КМУ „Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек” від 22.01.2005 року №84 передбачена щомісячна доплата за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність.     

Але виходячи з того, що позивачка не працює в державній чи комунальній бібліотеці, а працює у відділі науково-технічної інформації УДГІ, тобто в установі, де відсутній підрозділ самої бібліотеки і в силу ст. 11 Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” він не є складовою частиною інформаційної системи держави, апеляційний суд погоджується з тим, що дія зазначеної вище постанови КМУ на позивачку не поширюється, а отже, вона не має права на надбавки за вислугу років.     

Також, апеляційний суд погоджується з тим, що позивачка не надала доказів проведення нею культурної, освітньої інформаційної та іншої  діяльності, що давало б їй право на виплату зазначених надбавок.

Враховуючи викладене вище та беручи до уваги відсутність підстав для скасування законного по суті рішення суду, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

      Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 грудня 2010 року залишити без зміни.

      Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: