Справа № 22-ц-394/2011 Головуючий у I інстанції – Бечко Є.М.
Категорія – цивільна Доповідач - Бойко О. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБойко О.В.,
суддів:Лазоренка М.І., Демченко Л.М.,
при секретарі:Пільгуй Н.В.,
за участю:представника позивачки ОСОБА_5, відповідачки ОСОБА_6,її представника ОСОБА_7, третьої особи ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, Першої Чернігівської державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності
в с т а н о в и в:
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 грудня 2010 року позов ОСОБА_9 задоволений, визнано за нею право власності на 1/6 частину квартиру АДРЕСА_1. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 01.12.2009 року № 4-4496, виданого державним нотаріусом Першої Чернігівської державної нотаріальної контори на ім”я ОСОБА_6 в частині права власності на 1/6 частку зазначеної квартири. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивачки 51 грн. у відшкодування судового збору, 120 грн. у відшкодування збору на ІТЗ та 3385 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Доводи скарги зводяться до того, що суд не врахував положень ст. 1241 ЦК України, якою передбачено, що суд, з урахуванням відносин між спадкоємцями і спадкодавцем та інших істотних обставин, може зменшити розмір обов”язкової частки у спадщині. Оскільки ОСОБА_9 вже прийняла спадщину за законом у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 РФ, її права при прийнятті спадщини дочкою померлого за заповітом, не порушуються. Також, на думку апелянта, необгрунтованим і таким, що не відповідає вимогам ст. 84 ЦПК України, є розмір витрат, понесених позивачкою на надання правової допомоги.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_6, її представник та третя особа ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнала, просила в її задоволенні відмовити, залишити без змін рішення суду 1 інстанції.
Вислухавши суддю–доповідача, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Визнаючи частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 01.12.2009 р. на ім”я ОСОБА_6 в частині права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 та визнаючи за ОСОБА_9 право власності на цю частину квартири, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачка, як непрацездатна дружина має право на обов”язкову частку у спадщині.
З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам даної справи.
Відповідно до ст.1241 ЦК України непрацездатна вдова спадкує незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов”язкова частка).
Встановлено, що 24.05.2007 року ОСОБА_10 склав заповіт на ім”я своєї дочки ОСОБА_6, згідно якого заповів їй квартиру АДРЕСА_1.
Після його смерті відкрилась спадщина: на вищезазначену квартиру та на квартиру АДРЕСА_2
Спадкоємцями є позивачка ОСОБА_9, відповідачка ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_8
ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірну квартиру в м.Чернігові.
ОСОБА_9 досягла пенсійного віку, є непрацездатною особою, а тому суд 1 інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до ст.1241 ЦК України вона має право на обов”язкову частку у спадщині.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачка отримала обов”язкову частку спадкового майна, оскільки прийняла спадщину на квартиру в м.Заполярному РФ, а тому немає права на спірну квартиру, є необґрунтованими та спростовуються положеннями ст.1241 ЦК України, яка не містить такого розмежування.
Не дають підстав для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого стягнення на користь позивачки витрат на правову допомогу, оскільки суд у відповідності до вимог ст.ст.84, 88 ЦПК України правильно з урахуванням спору між спадкоємцями вирішив дане питання.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 13 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: