Справа №  2-а-365/11

ПОСТАНОВА

27 січня 2011 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого –судді Нікітенко Н.П., при секретарі  Висоцькій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу   за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зобов’язання проведення перерахунку пенсії та її виплати з урахуванням різниці, яка вже була виплачена,

В с т а н о в и в :

18.10.2010 року позивач звернулась до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зобов’язання проведення перерахунку пенсії та її виплати з урахуванням різниці, яка вже була виплачена, в якому зазначила, що 06 квітня 2009 року вона звернулась до управління ПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії за віком по заробітку та стажу відповідно до п. 4 ст. 42 Закону № 1058 . Але перерахунок її пенсії відповідачем було проведено з використанням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, а не за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії - 2008 рік, як це передбачено законодавством.

Тому ОСОБА_1 звернулась до Відповідача з проханням роз’яснити їй як та на підставі якого нормативно-правового акту проводився перерахунок його пенсії у 2009 році.

Листом від 06.10.2010 року відповідач повідомив її, що перерахунок пенсії було зроблено з використанням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, який становить 1197 грн. 91 коп. на підставі листа Мінпраці та Пенсійного фонду України.

Викладені в листі Мінпраці та Пенсійного фонду України вказівки не ґрунтуються на правових підставах та істотно обмежують права позивача, як працюючого пенсіонера. Отже вказані центральні органи виконавчої влади вчинили дію, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»уразі, якщо особа продовжувала працювати провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, тобто за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Із змісту ч. 4 ст. 42 зазначеного Закону випливає, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої зарплати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Адже, якщо при перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до абзацу першого частини першої статті 40, то відповідно ,має застосовуватися і той показник середньої заробітної плати, який береться при призначені пенсії із заробітку відповідно до цієї ж частини першої статті 40 Закону. Тобто за календарний рік , що передує року звернення за перерахунком пенсії .

На основі викладеного, позивач просить зобов’язати УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя виконати перерахунок пенсії їй, ОСОБА_1, відповідно до ч. 1, 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік, який становить 1573 грн. 99 коп. на підставі її заяви про перерахунок пенсії від 06.04.2009 року та її виплату з урахуванням різниці, яка вже була виплачена

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнає частково, і не заперечує проти проведення перерахунку пенсії в межах шестимісячного строку, передбаченого чинним законодавством.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підлягають частковому задоволенню, лише в межах строку звернення до адміністративного суду з наступних підстав:

Судом встановлено, що в управлінні ПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058.

06 квітня 2009  року ОСОБА_1 звернулась із заявою про перерахунок пенсії до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, яким позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.04.2009 року.

Як вбачається з листа УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя від 06.10.2010 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 було проведено з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, який складає 1197,91 грн. з посиланням на застосування при перерахунку його пенсії норм спільного листа Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 р. N20/0/18-09/039, N4096/02-01, який визначив порядок застосування статей 40, 42 (частина 4) Закону № 1058-IV, встановивши для працюючих пенсіонерів базу для перерахунку пенсії 2007 рік.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія,  або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Частинами 1, 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії за формулою Зп=Зс х (Ск:К), де Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ст. 4 та п. 16 Прикінцевих положень Закону №1058–IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Закону № 1058–IV, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. До приведення законодавства України у відповідність із Законом №1058 закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 1058.

Зокрема п. 11 постанови КМУ від 28.05.2008 р. N530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону №1058продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону №1058враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Тобто проведення перерахунку пенсії, передбаченого ч. 4 ст. 42 Закону №1058, врегульовано ч. 1, ч. 2 ст. 40 Закону №1058, Постановою №530, яка є чинна, не суперечить нормам Закону №1058, та п. 11 якої встановлено проведення перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Посилання відповідача на використання спільного листа Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 р. N20/0/18-09/039, N4096/02-01, є безпідставним, оскільки відповідно до вимог Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731, нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Листи органів виконавчої влади не підлягають державній реєстрації і не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз'яснювальний та інформативний характер і не повинні містити нових правових норм. Якщо лист містить нові правові норми, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, то вони є не чинними і підлягають відкликанню з місць та скасуванню.

Ст. 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення пп. 9, 10 п. 35 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до ст. 40,42 Закону, тим самим відновлено дію ч. 4 ст. 42 Закону в попередній редакції і прийняття окремого рішення, щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції Закону не вимагає.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. У рішеннях Конституційного Суду України неодноразово розглядались проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформульовано правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N   5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 та ін.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності зі ст. 45 Закону України  № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік є незаконними, оскільки не відповідають вищезазначеним вимогам Конституції та законів України, а тому позовні вимоги позивача, щодо зобов’язання відповідача здійснити їй, ОСОБА_1, перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 1, 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік, який становить 1573 грн. 99 коп. у межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з 01.06.2010 року з урахуванням різниці, яка вже була виплачена є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 3,22,46,48 Конституції України, рішенням КАС України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р, ч. 1, 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пп. 3 п. 11 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. N530, керуючись ст. ст. 94, 99-100, 122, 158-163 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про зобов’язання проведення перерахунку пенсії та її виплати з урахуванням різниці, яка вже була виплачена –задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 1, 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік, який становить 1573 грн. 99 коп. та її виплату з урахуванням різниці, яка вже була виплачена, починаючи з 01.06.2010 року.

У поновленні строку на звернення до адміністративного суду –відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного  суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.  

Суддя:                                                                                          Нікітенко Н. П.