ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
У Х В А Л А
15.09.06 Справа № 13/172.
Суддя Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства «Фауст», м. Рубіжне Луганської області
до державного підприємства Старобільське лісомисливське господарство, м. Запорізьке Луганської області
про стягнення 14 522 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача –Геворкян Г. директор;
від відповідача - не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
в с т а н о в и в:
Розпорядженням голови Господарського суду Луганської області від 11.09.2006р., у зв’язку з відпусткою судді Яресько Б.В., яким розглядалася дана справа по суті, заяву позивача про зміну способу виконання рішення передано на розгляд судді Пономаренко Є.Ю.
Від позивача –Приватного підприємства “ФАУСТ” надійшла заява про зміну міри виконання рішення господарського суду Луганської області № 13/172 від 26.05.2005р., в якій він просить:
- змінити засіб виконання рішення господарського суду Луганської області від 26.05.2005р. у справі №13/172 та дозволити стягнути з відповідача заборгованість згідно Акту опису та арешту майна від 24.07.06р.
У судовому засіданні представник позивача подав зміни до вказаної заяви за яким просить змінити спосіб виконання рішення та дозволити стягнути з відповідача заборгованість згідно Акту опису та арешту майна від 24.07.06р.
Розглянувши матеріали справи, заяву та додані до неї документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку що у задоволенні вказаної заяви слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого до стягнення позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав належних доказів неможливості виконання рішення суду у встановлений у ньому спосіб.
Рішенням суду у даній справі з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення борг у сумі 8227,20 грн., збитків у сумі 2600 грн., державного мит а у сумі 108,27 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 87,97 грн.
Позивач просить дозволити стягнути з відповідача заборгованість згідно Акту опису та арешту майна від 24.07.06р.
Так, за вказаним актом опису та арешту майна, його вартість визначена у загальній сумі 29 991 грн. 81 коп., що значно перевищує суму, що підлягає стягненню за рішенням суду. Тому вказане майно, про надання дозволу на стягнення якого просить позивач не може бути йому передано на виконання судового рішення.
З метою забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств прийнято Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Відповідно до ст.ст. 1, 2 даного Закону встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств якщо таке відчуження здійснюється зокрема шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.
Враховуючи, що відповідач є державним підприємством норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»підлягають застосуванню при зверненні стягнення на майно у межах виконавчого провадження Державною виконавчою службою.
На підставі вищевикладеного у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви позивача відмовити.
Суддя | Є.Ю. Пономаренко |