Справа № 2-1578/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 p. м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Коробенко С. В.

при секретарі Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем у неї не склалося, між ними відсутнє взаєморозуміння, що поступово призвело до втрати почуття любові та поваги, у зв’язку з чим подальше збереження сім’ї вважає неможливим.

Позивач у попереднє судове засідання не з’явилась, проте надала суду письмову заяву та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить розглянути справу у її відсутність, проти винесення рішення у попередньому судовому засіданні не заперечує.

Відповідач у попереднє судове засідання не з’явився, але надав суду письмову заяву та зазначив, що проти задоволення позову не заперечує, та просить розглянути справу у його відсутності, проти винесення рішення у попередньому судовому засіданні не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову у попередньому судовому засіданні судове рішення. ухвалюється в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 17 липня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 17 липня 2002 року, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 6); від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві 17 січня 2003 року (ах. 6) та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м. Києві 12 січня 2008 року (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що на даний момент сторони не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, на примирення не згодні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім’ї буде носити формальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 17 липня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом’янського районного управління юстиції ум. Києві за актовим записом № 795, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 при оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень на користь держави.

ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне, оскарження.