ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                   Справа № 2-797/10

                                                                  2-47/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          02 лютого 2011 року                                        м. Звенигородка

                    Звенигородський районний суд Черкаської області

                    в складі:   головуючої  судді  Демченко  В.С.

                               при секретарі      Некречій Н.Я.

                    за участі:  позивачки         ОСОБА_1

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок  в порядку спадкування за законом

В с т а н о в и в:

          Позивачка звернулася до суду з позовом до Попівської сільської ради     про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з прибудовою, який знаходиться в АДРЕСА_1.

          На обгрунтування позову позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_2, з яким вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 08.01.1980 року. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на вказаний житловий будинок, який належав покійному на підставі договору  купівлі-продажу, посвідченого 10.07.1991 року Попівською сільською радою. Однак, державний нотаріус Звенигородської державної нотаріальної контори відмовив їй в оформлені спадщини, через те що відсутній правовстановлюючий документ на спадковий  житловий  будинок, оскільки чоловік перебудував його без дозволу Попівської сільської ради не здав в  експлуатацію.  

          В судовому засіданні позивачка просить позов задовольнити повністю.

          За ухвалою суду справа розглянута за відсутності представника відповідача, який в судове засідання не з’явився, звернувся до суду із заявою про  розгляд справи  за  його відсутності, та просить позов задовольнити  повністю та представника третьої особи, який про причину неявки суд не повідомив.          

          Судом встановлено  такі факти:

          після смерті ОСОБА_2, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася  спадщина  на його майно.

          ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з  08.01.1980 року.

          Спадщину після ОСОБА_2 прийняла  позивачка, його дружина, даний  факт підтверджується довідкою  Звенигородської міської ради  № 314 від 19.01.2011 року, згідно якої  ОСОБА_1  проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, доглянула та поховала його. Звенигородська державна нотаріальна контора відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом  на  спадкове майно в тому числі і на  житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Причиною відмови було те, що відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував факт належності на праві приватної власності вказаного житлового будинку спадкодавцю.

          Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 10.07.1991 року Попівською сільською радою, спадкодавець ОСОБА_2 був власником  житлового будинку, що знаходиться в с. Попівці, Звенигородського району. Згідно технічного паспорта на житловий будинок садибного типу в АДРЕСА_1 збудовано: житловий будинок з прибудовою,  вбиральню, ворота з хвірткою, огорожу, рік забудови 1990-1992. Житловий будинок  складається  з коридору площею 5,9 кв. м, житлової кімнати   площею 15,80 кв.м., кухні площею 6,80  кв.м.,  всього загальною площею 28,50 кв.м., прибудови розміром 2,1х2,58 м. Інвентаризаційна вартість вказаних будівель  станом на 14.10.2010 року складає 41011 гривень.

          Згідно висновку відділу регіонального розвитку, містобудування, архітектури та житлово–комунального господарства Звенигородської райдержадміністрації від 23.11.2010 року № 236 внаслідок обстеження  земельної ділянки АДРЕСА_1 встановлено, що на місці  раніше існуючого  старого будинку здійснено  будівництво нового  житлового будинку. Будівництво житлового будинку проведено без дозволу на індивідуальне будівництво та без наявності «Будівельного паспорта» тому є самочинним. Забудова території двору відповідає вимогам ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та  забудова міських  і сільських поселень». Нормативні санітарні та протипожежні відстані до сусідських будівель дотримані, лінія забудови  вулиці не порушена,  «червона лінія»вулиці не порушена, згідно довідки головного санітарного лікаря Звенигородського району №1467 від 24.11.2010 року при проведенні санітарно–гігієнічного обстеження помешкання за адресою АДРЕСА_1, не зареєстровано порушень державних  санітарних та будівельних норм  України  ДБН 360-92;          

          згідно довідки головного державного інспектора з пожежного нагляду   Звенигородського району № 873 від 25.11.2010 року розташування  будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 відповідає протипожежним  вимогам  будівельних норм  згідно додатку 3.1 ДБН 360-92;

          Згідно рішення Попівської сільської ради від 27.11.1997 року ОСОБА_2 безплатно передано  у  приватну власність  земельну ділянку  розміром 0,30 га в АДРЕСА_1

          Згідно довідки  Попівської сільської ради № 427 від від 05.11.2010 року   гр. ОСОБА_3 належав  житловий будинок з надвірними  спорудами в АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці  розміром 3000 кв.м.                    

          Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали  справи,  суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з таких підстав:           

Згідно п.4 Прикінцевих  та перехідних положень ЦК України 2004  Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності. Отже, до  цивільних відносин, які  виникли до набрання  чинності  ЦК України 2004 року слід керуватися законодавством, яке діяло до  набрання  чинності ЦК України, тобто ЦК УРСР, Законом України від 07.1991 року «Про власність», яким регулювалися відносини права власності. Згідно ч.2 ст. 12 зазначеного закону  громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод.

          Судом встановлено, що нині покійний ОСОБА_2 в 1992 році, без дозволу Попівської сільської ради, на виділеній йому в користування земельній ділянці розміром 3000 кв.м. перебудував належний йому житловий будинок, що знаходиться  по АДРЕСА_1 При будівництві  житлового будинку  відхилення від  проекту не встановлено. Перебудований будинок  ОСОБА_2 в  експлуатацію не здав, правовстановлюючих документів не одержав.           За таких обставин,  необхідно  визнати належність вказаного житлового будинку з прибудовою  спадкодавцю ОСОБА_2

          Згідно довідки державної нотаріальної контори № 2201-14 від 12.01.2011 року  після смерті гр. ОСОБА_2, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року  спадкова справа не заводилася, спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.          

          Згідно ст. 529 ЦК УРСР позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після ОСОБА_2, оскільки  була дружиною померлого, перебувала з ним в зареєстрованому шлюбі з 8.01.1980 року до дня смерті спадкодавця.

          Ст.548ЦК УРСР встановлено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб  спадкоємець  її прийняв. Згідно ст. 549 ЦК УРСР  визнається, що спадкоємець  прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння  спадковим майном; 2) якщо він подав державній  нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

          Судом встановлено, що  позивачка до дня смерті  спадкодавця проживала  разом з ним в АДРЕСА_2 вела спільне господарство, доглянула його до смерті і поховала його.  Дана обставина підтверджується довідкою виконкому  Звенигородської  міської ради  і свідчить, що  позивачка   фактично вступила в управління і  володіння спадковим майном,  тобто прийняла спадщину.

          За таких обставин, право власності на спадковий житловий будинок з прибудовою необхідно визнати за позивачкою, як спадкоємицею першої черги за законом, яка прийняла  спадщину у встановленому законом порядку.

          На підставі ст. 105,524-527, 529, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. 12,13,48 Закону України  від 07.02.1991 року  "Про власність", керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 234, 235, 256-259 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

          Позов  ОСОБА_1  задовольнити повністю.

          Визнати, що житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 3000 кв.м., належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_2.

          Встановити факт прийняття спадщини  ОСОБА_1 після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.           

Визнати за ОСОБА_1  право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року:  на житловий будинок з прибудовою, що знаходиться в АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці розміром 3000 кв., загальною площею 28,5 кв. м, який складається з житлової кімнати площею 15,8 кв.м., коридору площею 5,9 кв.м, кухні площею 6,8 кв.м., прибудови до будинку розміром 2,1х2,58м., вбиральню, огорожу, ворота з хвірткою, інвентарна вартість яких станом на  14.10.2010 року складає 41011 гривень.

          Від сплати судового збору сторони звільнені на підставі п.18 ст.4  Декрету  Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

          Копію повного судового рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів  з дня його складання.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                  Суддя