Справа № 2-114/11 р.

                                            РІШЕННЯ

                                   ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

02.02.2011 р.                                                 Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі : головуючої-судді                       Кащук А.М.

при секретарі                                                Матвієнко А.А.

з участю :

позивача                                                         ОСОБА_2

відповідачки                                                   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про визнання втратившою право на житло,

                                                 в с т а н о в и в :

позивач просить визнати ОСОБА_3  втратившою право на користування жилим будинком АДРЕСА_1 та зобов»язати начальника Звенигородського РВ УМВС України у Черкаській області зняти її з реєстрації місця проживання  АДРЕСА_1 . Свої вимоги позивач мотивує тим, що від повідачка жодного дня з дня реєстрації 10.07.2009 р. по місцю реєстрації не проживала, а проживала разом з ним біля його батьків АДРЕСА_2. А після розірвання шлюбу відповідчка проживає АДРЕСА_3.

          Відповідачка позов визнала повністю і пояснила, що дійсно не проживала ніколи за місцем прописки за адресою АДРЕСА_1, а більше року проживала з позивачем у його батьків АДРЕСА_2.Після розлучення з позивачем 04.11.2010 р. проживає окремо від позивача.

          Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню лише в частині визнання особи такою , що втратила право на користування житлом підлягає задоволенню.

          Судом встановлене наступне :

сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 13.06.2009 р. по 04.11.2010 р. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 –ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає разом з відповідачкою.

          З 10.07.2009 р. відповідачка  зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 в квартирі , яка на праві власності належить позивачу та його батькам. Як пояснили сторони, відповідачка за місцем реєстрації не проживала, а фактично проживала разом з позивачем за адресою АДРЕСА_2 разом з батьками позивача. Відповідачка повністю визнала позовні вимоги позивача.

          Згідно до ст. 150 ЖК України власник будинку вправі розпоряджатися власністю на власний розсуд, в тому числі і вселяти в будинок інших громадян.  

Відповідно до ст. 163 ЖК України  при тимчасовій відсутності  наймача за ним зберігається жиле приміщення у випадках і в межах строків , встановлених ч.1, п.п. 1 і 5  частини 3  і ч. 4 ст. 71 ЖК України ,тобто у разі відсутності протягом шести місяців з поважних причин,  а член сім»ї  власника житла відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України  втрачає право на користування ним , якщо понад рік не проживає в ньому без поважних причин,  якщо інше не встановлено між ним і власником житла або  законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати такою , що втратила право на користування житлом , а саме квартирою АДРЕСА_1 , так як вона фактично ніколи там не проживала.

          Справа  в частині позовних вимог щодо зобов»язання начальника Звенигородського РВ УМВС України у Черкаській області зняти її з реєстрації місця проживання  АДРЕСА_1  підлягає закриттю, як така , що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

          Так , як позов задоволено частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ? частину судових витрат в сумі 143.50 грн.

          Від сплати судового збору звільнити ОСОБА_2  на підставі ст. 4 Декрету КМ України  «Про державне мито», а ОСОБА_3

ОСОБА_3 звільнити від сплати судового збору  на підставі ст. 82 ЦПК України, враховуючи її матеріальний стан, так як вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не працює , утримує малолітню дитину.  

На підставі ст.ст. 71,72, 150,  163 ЖК України ,  405ЦК України та керуючись ст.ст. 10,11,60,61,82, 208,209, 212-215, 218 ЦПК України,  суд –

                                                      в и р і ш и в:

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про визнання втратившою право на житло –задоволити частково.

          Визнати ОСОБА_3  втратившою право на користування жилим будинком АДРЕСА_1 .

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати  в сумі  143.50 грн.

          Від сплати судового збору звільнити ОСОБА_2  на підставі ст. 4 Декрету КМ України  «Про державне мито», а ОСОБА_3 а ОСОБА_3 звільнити  на підставі ст. 82 ЦПК України.

          З повним текстом рішення сторони можуть познайомитися 07.02.2011р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 діб з часу проголошення рішення до  апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський  районний суд.

Суддя