КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-6418/09/2370                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач:  Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2011 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                                      Літвіної Н.М.

суддів:                                                Чаку Є.В.

                                                                 Коротких А.Ю.

при секретарі:                                          Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в особі Лінійного відділення в річковому порту м. Черкаси ГУ МВС України в Черкаській області  про часткове скасування  наказу №840 від 05 вересня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників лінійного відділення в річковому порту Черкаси УМВС» та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в особі Лінійного відділення в річковому порту м. Черкаси ГУ МВС України в Черкаській області  про часткове скасування  наказу №840 від 05 вересня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників лінійного відділення в річковому порту Черкаси УМВС» та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу –було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач –ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді старшого інспектора –чергового чергової частини лінійного відділення в річковому порту Черкаси УМВС України в Черкаській області і мав спеціальне звання капітана міліції.

Наказом управління  Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області  № 177 о/с від 14 вересня 2009 року на підставі наказу № 840 від 05 вересня 2009 року та висновку за матеріалами службового розслідування за фактом незаконного вилову риби старшим інспектором-черговим чергової частини ЛВ в річковому порту Черкаси УМВС від 05 вересня 2009 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас ЗС України з постановкою на військовий облік за п. п. 62, 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за дискредитацію звання рядового і начальницького складу.

Згідно наказу управління  Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області  № 840 від 05 вересня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників лінійного відділення в річковому порту Черкаси УМВС»вбачається, що  за вчинення дій, що дискредитують звання працівника міліції відповідно до п. п. 62, 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України старшого інспектора –чергового чергової частини лінійного відділення в річковому порту Черкаси УМВС України в Черкаській області капітана міліції ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ України за дискредитацію.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що факти скоєння позивачем вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України знайшли своє підтвердження, а тому звільнення є обгрунтованим.

Між тим, колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступних обставин.

Так, відповідно до висновку за матеріалами службового розслідування за фактом незаконного вилову риби старшим інспектором-черговим чергової частини ЛВ в річковому порту Черкаси УМВС капітаном міліції ОСОБА_3 від 05 вересня 2009 року зазначено, що 02 вересня 2009 року, близько 21:00 години, працівниками Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області на Кременчуцькому водосховищі поблизу с. Топилівка Чигиринського району, було виявлено групу осіб з шести чоловіків, які використовуючи човен «Утьонок»та заборонений виріб із сітко –снасневого матеріалу «невід», займались незаконним виловом риби, серед яких був позивач.

Внаслідок незаконного вилову риби вищевказаними особами, згідно тарифів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 19 січня 1998 року державі завдано збитків на загальну суму 1825, 80 грн.

Між тим, вину позивача в заподіянні вказаних збитків державі та зайняття рибним добувним промислом не встановлено, оскільки відповідно до постанови про закриття кримінальної справи в частині окремої особи від 21 жовтня 2009 року кримінальну справу №2510900112 порушену за ст. 249 ч. 1 КК України по факту зайняття рибним добувним промислом в частині окремої особи ОСОБА_3 закрито.   

Як вбачається зі змісту постанови про закриття кримінальної справи в частині окремої особи від 21 жовтня 2009 року, судом встановлено, що старшим слідчим Черкаської міжрайонної природоохоронної прокуратури не спростовано причетність позивача до незаконного вилову риби 02 вересня 2009 року, оскільки, на думку слідчого, безпосередньо незацікавлені свідки в справі відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України -службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Частинами 10 та  15 ст. 14 Дисциплінарного статуту - при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного виливу.

Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджено той факт, що позивач своїми діями вчинив грубе порушення чинного законодавства України у сфері охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, а також використав своє службове становище, що підірвало авторитет органів внутрішніх справ, а тому колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції про його звільнення.

Крім того, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо застосування тримісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 21 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

У зазначеній нормі Закону мова йде про встановлення тримісячного строку для оскарження дисциплінарного стягнення.

Звільнення на підставі п. 66 (за дискредитацію звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України не є дисциплінарним стягненням, а тому строк, визначений ст. 21 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" при звільненні зі служби осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України на підставі п. 66 зазначеного Положення не застосовується.

А тому, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що у даному випадку строки, визначені ч. 2 ст. 99 КАС України, не можуть бути застосовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно до п. 1 ст. 195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скаргми. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що позивач повинен бути поновлений не тільки на відповідній посаді, а і на службі в органах внутрішніх справ, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів останнього.

В зв»язку з цим підлягає скасуванню не тільки наказ Управління МВС України в Черкаській області № 840 від 15 вересня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності  окремих працівників лінійного відділення  в річковому порту Черкаси УМВС», а й наказ Управління МВС України в Черкаській області №177 о/с від 14 вересня 2009 року «По особовому складу»про звільнення позивача  з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України.

Враховуючи, що колегією суддів встановлено, що звільнення позивача було незаконним, а тому йому підлягає нарахуванню та виплаті грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, тобто з 11 вересня 2009 року по 11 січня 2011 року.  

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, та підлягає винесенню нове яким позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі.

Суд першої інстанції не дав належну оцінку всім обставинам справи, не вірно  застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Відповідно до ст. 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2010 року –скасувати та прийняти нову.

Позов  ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в особі Лінійного відділення в річковому порту м. Черкаси ГУ МВС України в Черкаській області  про часткове скасування  наказу №840 від 05 вересня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників лінійного відділення в річковому порту Черкаси УМВС» та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу –задовольнити.

Визнати наказ Управління МВС України в Черкаській області № 840 від 15 вересня 2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності  окремих працівників лінійного відділення  в річковому порту Черкаси УМВС»в частині звільнення ОСОБА_3 з посади старшого інспектора –чергової частини штабу ЛВ в річковому порту Черкаси УМВС України в Черкаській області протиправним і скасувати його у цій частині.

Визнати наказ Управління МВС України в Черкаській області №177 о/с від 14 вересня 2009 року «По особовому складу»про звільнення позивача  з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України протиправним та скасувати його.

          Поновити ОСОБА_3 в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора –чергової частини штабу ЛВ в річковому порту Черкаси УМВС України в Черкаській області.

          Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 втрачене у зв'язку із незаконним   звільненням   грошове забезпечення, починаючи з 11 вересня 2009 року по 11 січня 2011 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3, 40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 16 лютого 2011 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                              

                      Судді:                    

          Повний текст постанови виготовлений 15 лютого 2011 року.