Справа № 2а/2570/571/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Житняк Л.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу № 2а/2570/571/2011
за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові
до Приватного підприємства «Е-95»
про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В :
02.02.2011 Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Е-95» (далі ПП «Е-95») про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість на загальну суму 2 155,51 грн. за рахунок його активів, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Відповідно до ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом за адресою реєстрації, вказаною у матеріалах справи, однак 15.02.2011 конверт повернувся зі штампом від 09.02.2011 з довідкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, враховуючи ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Е-95» як юридична особа, 07.11.2005 зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платник податків 04.03.2004.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251 «Про систему оподаткування» (чинного на момент вчинення правопорушення) платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст. 11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.
Відповідно аналогічні зобов’язання встановлені п. 1.2 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (також чинного на момент вчинення правопорушення), де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Вказані правові норми повністю кореспондуються із пп. 14.1.156 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.
Досліджуючи позовні вимоги судом встановлено, що згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг у розмірі 2 155,51 грн., а саме за штрафними санкціями по податку на додану вартість, визначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 18.12.2009 № 0020311520/0, від 16.01.2010 № 0000861520/0, від 10.02.2010 № 0002731520/0, від 01.03.2010 № 0003801520/0, від 01.04.2010 № 0005511520/0, від 13.05.2010 № 0008101520/0, від 01.06.2010 № 0009311520/0, від 02.07.2010 № 0011151520/0, від 01.09.2010 № 0015511520/0, від 30.07.2010 № 0013821520/0, від 29.09.2010 № 0018261520/0, від 05.11.2010 № 0021081520/0, від 28.10.2010 № 0020221520/0, у розмірі 170 грн. відповідно, що отримані відповідачем, копії знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином відповідно до вимоги ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 12.01.2010 № 1/31 у розмірі 115,51 грн. та друга податкова вимога від 10.09.2010 № 2/901 на суму 1 305,51 грн. Вказані вимоги були отримані відповідачем.
Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Крім того необхідно врахувати, що 19.10.2010 ДПІ у м. Чернігові було прийнято рішення № 220 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.
Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов’язання.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню. Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
При цьому згідно з п. 8 ч. 6 ст. 1832 та ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 160-163, ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Е-95» (вул. Горького, 5, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 32818322, р/р 26004935004407 в КМФ ПАТ «УСБ» м. Київ, МФО 322012) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2 155,51 грн. (дві тисячі сто п’ятдесят п’ять гривень 51 коп.) за рахунок активів та перерахувати на р/р 31110029700002, код 14010100, одержувач Державний бюджет, код 22825965, банк ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч. 8-10 ст. 1832 та ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О.Житняк