ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 лютого 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а-2596/10/2470
09 год. 20 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Якименку О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дегві -ЛТД"
про стягнення коштів (адміністративно-господарських санкцій) в розмірі 1168,92 грн.
за участю:
представника позивача- Берекети А.О.
відповідач не з"явився
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 10.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складення постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Обставини справи:
Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення коштів (адміністративно-господарських санкцій) в розмірі 1168,92 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушені вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року N 875-XII (далі - Закон №875), а саме - незабезпечення нормативу працюючих інвалідів, який складав одна особа. Також позивач зазначає, що відповідач зобов"язаний був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 13659,49 грн., проте на момент звернення до суду цього не зробив.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач, належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з"явився, про причини не повідомив, заперечень не надіслав.
Відповідно до ч.8 ст.35 КАС України суд вважає, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. У зв’язку з нез’явленням відповідача та ненаданням витребуваних доказів, справа вирішується на підставі наявних у ній доказів, а неприбуття в судове засідання відповідача не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача суд,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дегві -ЛТД" 11.02.2010р. подало до Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма №10-ПІ), передбачений наказом Мінпраці України №42 від 10.02.2007р. в якому вказало про відсутність інвалідів - штатних працівників які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. Закону №875.
Відповідно до п. 1 Положення про Чернівецьке облвідділення Фонду соцзахисту інвалідів відділення є територіальним органом Фонду соцзахисту інвалідів, яке реалізовує покладене на Фонд завдання за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України і підконтрольне Фонду соцзахисту інвалідів.
Нормою ст.19 Закону № 875 для підприємств (об'єднань), установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чол. - у кількості одного робочого місця.
В частині другій статті 19 зазначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Частина 5 ст. 19 Закону передбачає, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст.19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.
Відповідно до ст.20 Закону №875 підприємства (об'єднання), установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.
На підставі поданої підприємством відповідача звітності форми 10-ГП "про зайнятість та працевлаштування інвалідів" середньооблікова чисельність штатних працюючих в 2009 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік, в той час коли встановлений норматив склав 1 особа. Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.10 р. на рахунок облвідділення Фонду адміністративно-господарські санкції у розмірі 1142,86 грн. та пеню у розмірі 26,06 грн. Дана сума підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій відповідно до поданого підприємством звіту форми 10-ПІ.
Суд акцентує увагу, що статті 19 та 20 Закону №875 та норми Постанови КМУ №70 "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" мають пряму дію, чітко визначають обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати ним адміністративно-господарських санкцій в разі їх не працевлаштування, і не ставлять цей обов'язок у залежність від будь-яких обставин, з яких підприємство не могло їх виконати.
Вимоги Закону даним суб'єктом господарювання не виконано, адміністративно-господарські санкції не перераховано.
Враховуючи встановлене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Зважаючи на відсутність у позивача документально підтверджених витрат, пов"язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, останні присудженню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" , ст.ст. 69-72, 76,79, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 1142,86 грн. та пеню у розмірі 26,06 грн. на р/р 31214230700002 в УДК м. Чернівці, код 23264636, МФО 856135 за нестворені робочі місця для інвалідів.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Відповідно до статті 186 КАС України Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена у повному обсязі 11 лютого 2011 р.
Суддя А.П.Огородник