Копія
Справа № 2270/453/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2011 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.
при секретарі Марковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Летичівському районі про стягнення невідшкодованих витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку, -
В С Т А Н О В И В:
В поданій до суду позовній заяві управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області зазначило, що ним було проведено виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам держав-учасниць СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне проживання до України за період з січня 2010 року по листопад 2010 року по пенсіонеру ОСОБА_3 в сумі 1774 грн. 28 коп.
Відповідно до цього управлінням Пенсійного фонду України в Летичівському районі було складено акти щомісячної звірки проведених витрат потерпілим, яким виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та направлено відповідачу. Проте останнім не прийнято до відшкодування вищезазначені суми, через що станом на 01.12.2010 року утворилася заборгованість Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Летичівському районі перед управлінням Пенсійного фонду України в Летичівському районі до відділення виконавчої дирекції в сумі 1774 грн. 28 коп., яку останній просив суд стягнути в примусовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, підтвердила зазначені в позовній заяві обставини та просила суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, зазначивши, що відсутні підстави для відшкодування зазначених сум позивачу, так як це не передбачено Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” і Порядком, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з таких підстав.
Згідно поданих до матеріалів справи розрахунку суму позову, копій актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з січня 2010 року по листопад 2010 року, актів про нещасні випадки на виробництві, довідок про перебування на обліку в УПФУ та отримання пенсій по інвалідності, довідок МСЕК, свідоцтв про смерть, управлінням Пенсійного фонду України в Летичівському районі проведено виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам держав-учасниць СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне проживання до України за період з січня 2010 року по листопад 2010 року по ОСОБА_3 в сумі 1774 грн. 28 коп.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі –роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Стаття 4 даних Основ визначає, що в залежності від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
Статтею 25 даних Основ визначено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; зазначені види страхування включають в себе і допомогу на поховання.
Статтею 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначено соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Відповідно до ст. 34 цього Закону у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім’ї 100 відсотків, на двох – 120 відсотків, на трьох і більше –150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Частинами 3 та 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою від 04.03.2003 року № 5-4/4 правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України встановлено вичерпний перелік пенсій та сум, які підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Відшкодування щомісячних виплат передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, та № 198 від 11.03.2009 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” зазначеним “Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”, не передбачається, погодження та зміни до Порядку № 5 -4/4 не вносились.
16.05.2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі –Порядок).
Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниць Співдружності мають зобов’язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав –учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Отже, враховуючи ч.2 ст.2 Закону № 1105, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, визначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.
Аналізуючи зазначені норму законодавства та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що всі відшкодування понесених витрат повинні погоджуватись на централізованому рівні – між правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. В той же час, сторони в даній справі позбавлені права та обов’язку на своєму рівні проводити розрахунки та відшкодовувати відповідні виплати. Крім того, зазначені виплати відшкодуванню не підлягають, так як для цього відсутні будь-які передбачені законодавством підстави, позивачем не надано до суду будь-яких підтверджень понесених витрат. Фонд зобов’язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв’язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Наявність даного причинного зв’язку повинна бути підтверджена відповідним медичним висновком, хоча такий у матеріалах справи відсутній.
За таких обставин суд вважає, що відсутні будь-які підстави для відшкодування зазначених виплат, тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевказане, на підставі ст.ст. 1, 4, 25 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ст.ст. 10, 26 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст.ст. 2, 21, 24, 28, 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне рахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ч. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, ч.ч. 2 –5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою від 04.03.2003 року № 5-4/4 правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, ст.ст. 3, 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, керуючись ст.ст. 7 –12, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 100, 158 –163, 186, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Летичівському районі про стягнення невідшкодованих витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, –відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2011 року
Суддя/підпис/Д.Д. Гнап
"Згідно з оригіналом" Суддя