ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2011 р.
14 год.10 хв.Справа № 2-а-160/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Гомельчука С.В.,
при секретарі: Філімоновій О.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Бабушкіна Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Білозерському районі Херсонської області (далі –відповідач, УПФУ) про захист порушеного права, визначеного статтями 36, 57 Конституції України, з боку відповідача, шляхом заборони примушування брати участь у діяльності неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд, скасування вимоги управління Пенсійного Фонду України у Білозерському районі Херсонської області № Ф-263 від 12.11.2010 про сплату боргу в сумі 695,46 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що на її адресу відповідачем була направлена вимога про сплату боргу зі страхових внесків, з якою ФОП ОСОБА_1 не погоджується, оскільки у заяві від 12.01.2011 вона відмовилася від участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Позивач наголосила, що статус приватного підприємця не є підставою для сплати нею страхових внесків та зазначила, що дії відповідача щодо примушування її, як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, брати участь у діяльності Пенсійного фонду є неправомірними, оскільки Пенсійний фонд є організацією - об'єднанням громадян, що не зареєстрований у встановленому порядку.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову, обгрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець і, саме, у зв'язку з цим є суб'єктом системи пенсійного забезпечення, платником страхових внесків в обов'язковому порядку. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем, знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
У листопаді 2010 року позивачем отримано від відповідача Вимогу про сплату боргу від 12.11.2010 № Ф-263 в сумі 695,46 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.12. розділу XV Закону № 1058-ІV у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (серія НОМЕР_1) та довідки (НОМЕР_2) з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області зареєстроване як юридична особа Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області
Статтею 67 Конституції України зазначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-ІV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону № 1058-ІV виключно цим Законом визначається коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
17.07.2010 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 08.07.2010 № 2461-VI (далі - Закон № 2461 -VI).
До введення в дію Закону України"Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік та "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 № 2461 -VI доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058-ІV.
З урахуванням внесених змін, які набрали чинності, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками відповідно до цього Закону є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною 3 статті 15 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Отже, Законом України від 08.07.2010 № 2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного Фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1058-ІV участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування може припинитися у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до нього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області, є страхувальником та роботодавцем, платником страхових внесків, застрахованою особою, оскільки підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і може втратити статус застрахованої особи у випадку втрати статусу підприємця, а не у зв'язку з відмовою від участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески .
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону є квартал.
Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV(редакція статті Закону чинна на момент надіслання оскаржуваної вимоги) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
За приписами ч.3 статті 106 Закону № 1058-ІV(редакція статті Закону чинна на момент надіслання оскаржуваної вимоги) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Оскільки відповідно до чинного законодавства у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм Закону № 1058-ІV та Положення про Пенсійний фонд України та враховуючи обов'язок сплати фізичними особами - підприємцями, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного Фонду, суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 лютого 2011 р..
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 10.1